"27" січня 2016 р.Справа № 916/4572/15
За позовом ОСОБА_1;
до відповідача Фермерське господарство "Кулевча"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3- довіреність №2428 від 03.11.2014р.;
Від відповідача: Величко К.Г. - довіреність №б/н від 20.01.2015р.;
СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області до Фермерське господарство "Кулевча" про визнання недійсним рішення загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу „Росія" (далі по тексту - СВК „Росія") від 17.04.2010р., оформленого протоколом № 3, з приводу наступних питань: 1. Про отримання в АТ „Райффайзен Банк Аваль" не відновлювальної кредитної лінії в сумі 600 000 грн. строком на 360 днів під 26% річних для поповнення обігових коштів; 2. Про отримання інвестиційного кредиту в АТ „Райффайзен Банк Аваль" на придбання комбайнів в кількості 2 одиниці та жаток у кількості 2 одиниці в ТОВ «Українська лізингова компанія» строком на 60 місяців у сумі 2 448 000грн.; 3. Про надання в заставу сільськогосподарську техніку у кількості 75 одиниць балансовою вартістю 2 392 043 грн, транспортні засоби у кількості 2 одиниці балансовою вартістю 123 625 грн. обладнання вин заводу в кількості 65 одиниць балансовою вартістю 57 800 грн., обладнання зернопереробного заводу у кількості 20 одиниць балансовою вартістю 692 516 грн, тварини основного стада 266 голів балансовою вартістю 845 037 грн, тварин на вирощування та видгодівлі у кількості 1800 голів балансовою вартістю 116 850 грн., зерно ячменю у кількості 100 тон а зерно пшениці у кількості 1 000 тон балансовою вартістю 933 185 грн., сільськогосподарський інвентар в кількості 30 одиниць балансовою вартістю 585 659 грн., товарів в обігу в вигляді виноматеріалу червоного врожаю 2009 року балансовою вартістю 136 408 грн., майбутній врожай озимого ріпаку 2010р. на площі 750 га балансовою вартістю 2 051 760 грн згідно опису; 4. Про надання в заставу по інвестиційному кредиту майнових прав на с/г техніку згідно договору
купівлі-продажу № 16-04-10-УАЛ від 16.04.2010р. з ТОВ «Укр Агро Ліз» з подальшим
надання в заставу зазначеної с/г техніки на протязі двох місяців з дати укладення кредитного договору; 5. Про клопотання перед ОСОБА_7 ідентифікаційний код НОМЕР_1, виступити фінансовим поручителем за СВК „Росія" перед АТ „Райффайзен Банк Аваль" по двом кредитам; 6. Про надання повноважень голові СВК „Росія" ОСОБА_7 на укладення кредитних договорів, договорів застави та всіх пов'язаних з тим документів. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення корпоративних прав позивачки як члена СВК „Росія", правонаступником якого на теперішній час є фермерське господарство „Кулевча", що були допущені при ухваленні спірного рішення та підробленням підпису позивачки як секретаря зборів на примірнику витягу із протоколу, яким оформлено відповідне рішення..
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2015 року порушено провадження у справі та присвоєно справі №916/4572/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач 25.01.2016р. надав до суду письмові пояснення щодо позовних вимог які судом залучені до матеріалів справи.
Відповідач під час розгляду даної справи наголошував на тому, що під час передачі справ та документації СВК „Росія" до правонаступника ФГ „Кулевча" примірник оскаржуваного рішення не передавався, у зв'язку з чим, ФГ „Кулевча" було не відомо про існування даного акту.
06.01.2016р. представник АТ „Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із заявою про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Обгрунтовуючи свою заяву, АТ „Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що вирішення питання про недійсність рішення загальних зборів учасників СВК "Росія", оформленого протоколом №3 від 17.04.2010р., вплине на його права та обов'язки щодо відповідача по справі, оскільки вплине на зміст існуючих кредитних відносин між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФГ "Кулевча".
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Суд відмовляє в задоволенні заяви про залучення АТ „Райффайзен Банк Аваль" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки предметом розгляду даної справи є корпоративні правовідносини, що склалися між сторонами та не будуть мати вплив на права та обов'язки Банку. Отже, заява АТ «Райфайзен Банк Аваль» про вступ у справу в якості третьої особи не підлягає задоволенню..
По справі оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 27.01.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 статуту СВК „Росія", затвердженого установчими зборами від 18.03.2003р., протоколом № 1, та зареєстрованого Державною адміністрацією Саратського району Одеської області, Кооператив є знов створеною юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. Кооператив набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації. В якості юридичної особи Кооператив може мати майно, відокремлене від майна членів Кооперативу і будь-якої третьої особи, та має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і нести обов'язки.
Згідно з п.п. 4.1 - 4.3 статуту СВК „Росія" членами Кооперативу можуть бути працездатні фізичні особи, які досягли 16-річних віку, які мають земельний та майновий пай і виявили бажання брати участь у діяльності Кооперативу, визнають статут та дотримуються його вимог, формують фонди та беруть участь у його діяльності шляхом трудової участі. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої до Правління заяви і прийнятого ним відповідного рішення та шляхом здійснення вступного і пайового внеску у порядку, визначеному ст. 6 цього статуту. На підставі заяви про вступ до Кооперативу правління Кооперативу приймає рішення про прийняття заявника до складу членів Кооперативу, яке підлягає схваленню загальними зборами на найближчому засіданні простою більшістю голосів. У разі, якщо загальні збори затверджують рішення правління про прийняття до членів Кооперативу, датою вступу до Кооперативу вважається день прийняття відповідного рішення правлінням, Якщо рішення правління про прийом до членів Кооперативу не було затверджене загальними зборами, то особа припиняє членство з дня прийняття рішення загальними зборами.
Як вбачається із доповнень до статуту СВК „Росія", які затверджені установчими зборами від 16.04.2003р., та зареєстровані в установленому законом порядку, до складу членів Кооперативу було прийнято 415 фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 07.02.2002р., чинній на час створення СВК „Росія") сільськогосподарською кооперацію є система сільськогосподарських кооперативів, об'єднань, створених з метою задоволення економічних потреб членів кооперативу. Сільськогосподарський виробничий кооператив - юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва. Членом кооперативу є фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу, визнає принципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і користується правом ухвального голосу в кооперативі. Державна реєстрація кооперативу здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Кооператив має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.
Відповідно до рішення загальних зборів членів СВК „Росія" від 05.08.2011р. було вирішено провести реорганізацію СВК „Росія" шляхом приєднання до ФГ „Кулевча". При цьому, відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 07.12.2011р. СВК „Росія" є припиненою в установленому порядку юридичною особою, правонаступником якої є ФГ „Кулевча".
При цьому, згідно з п. 1.1 нової редакції статуту ФГ „Кулевча", затвердженої рішенням загальних зборів членів господарства, оформленим протоколом № 5 від 07.02.2014р., та 20.02.2014р. зареєстрованої державним реєстратором, ФГ „Кулевча" є правонаступником усіх прав, майна та обов'язків СВК „Росія".
Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
В свою чергу, відповідно до ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться зокрема наступні відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників.
При цьому, згідно з ч. 1 названого Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
З огляду на вищенаведені положення закону, а також приймаючи до уваги факт прийняття рішення про припинення СВК „Росія" шляхом його приєднання до ФГ „Кулевча", включення до статуту останнього інформації про правонаступництво прав та обов'язків припиненої юридичної особи СВК „Росія" та наявність відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд доходить висновку, що ФГ „Кулевча" є правонаступником СВК „Росія", в тому числі з питань корпоративних відносин.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, а саме витяг із протоколу № 3 загальних зборів членів СВК „Росія" від 17.04.2010р., загальними зборами даного кооперативу були прийняті наступні рішення: 1. Про отримання в АТ „Райффайзен Банк Аваль" не відновлювальної кредитної лінії в сумі 600 000 грн. строком на 360 днів під 26% річних для поповнення обігових коштів; 2. Про отримання інвестиційного кредиту в АТ „Райффайзен Банк Аваль" на придбання комбайнів в кількості 2 одиниці та жаток у кількості 2 одиниці в ТОВ «Українська лізингова компанія» строком на 60 місяців у сумі 2 448 000грн.; 3. Про надання в заставу сільськогосподарську техніку у кількості 75 одиниць балансовою вартістю 2 392 043 грн, транспортні засоби у кількості 2 одиниці балансовою вартістю 123 625 грн. обладнання вин заводу в кількості 65 одиниць балансовою вартістю 57 800 грн., обладнання зернопереробного заводу у кількості 20 одиниць балансовою вартістю 692 516 грн, тварини основного стада 266 голів балансовою вартістю 845 037 грн, тварин на вирощування та видгодівлі у кількості 1800 голів балансовою вартістю 116 850 грн., зерно ячменю у кількості 100 тон а зерно пшениці у кількості 1 000 тон балансовою вартістю 933 185 грн., сільськогосподарський інвентар в кількості 30 одиниць балансовою вартістю 585 659 грн., товарів в обігу в вигляді виноматеріалу червоного врожаю 2009 року балансовою вартістю 136 408 грн., майбутній врожай озимого ріпаку 2010р. на площі 750 га балансовою вартістю 2 051 760 грн згідно опису; 4. Про надання в заставу по інвестиційному кредиту майнових прав на с/г техніку згідно договору купівлі-продажу № 16-04-10-УАЛ від 16.04.2010р. з ТОВ «Укр Агро Ліз» з подальшим надання в заставу зазначеної с/г техніки на протязі двох місяців з дати укладення кредитного договору; 5.Про клопотання перед ОСОБА_7 ідентифікаційний код НОМЕР_1, виступити фінансовим поручителем за СВК „Росія" перед АТ „Райффайзен Банк Аваль" по двом кредитам; 6. Про надання повноважень голові СВК „Росія" ОСОБА_7 на укладення кредитних договорів, договорів застави та всіх пов'язаних з тим документів.. Вказаний витяг із протоколу підписаний головою зборів ОСОБА_7 та секретарем зборів ОСОБА_1
На підставі вказаного рішення загальних зборів СВК „Росія" останньому були надані кредитні кошти згідно умов кредитного договору № 010/3-2/155 від 01.05.2010р..
Як стверджує позивач, рішення загальних зборів членів СВК „Росія", яке оформлене протоколом № 3 від 17.04.2010р., було прийняте з численними порушеннями положень чинного законодавства всупереч охоронюваних законом корпоративних прав ОСОБА_1 як члена СВК „Росія". ОСОБА_1 наголошує, що дані порушення укладаються як у відсутності належного повідомлення позивача про час та місце їх проведення, так і в підробленні його підпису на даних рішеннях органів управління названих відповідачів, що зумовило її звернення до суду із позовними вимогами про визнання недійсним вищезазначеного рішення.
При наданні правової оцінки оспорюваному рішенню загальних зборів членів СВК „Росія", суд виходить із наступного.
Відповідно до п.п. 9.1.2, 10.1 - 10.3 статуту СВК „Росія" вищим органом управління Кооперативом є загальні збори. Члени Кооперативу несуть одностайно відповідальність за прийняті рішення щодо діяльності кооперативу. Кожен член Кооперативу має право на участь у загальних зборах або особисто, або через представника. До виключної компетенції загальних зборів належать зокрема наступні повноваження: надання дозволу на продаж або інше розпорядження будь-яким нерухомим майном Кооперативу /за винятком господарського реманенту/, що має вартість більш 10 000 грн.; надання дозволу на укладення угод від імені Кооперативу на суму, що більш ніж 100 000 грн. Кожен член Кооперативу має право брати участь в управлінні справами Кооперативу, знайомитись з усіма документами, що пов'язані із порядком денним загальних зборів, та брати участь у загальних зборах за правом вирішального голову /один член Кооперативу має один голос/.
У відповідності до ст. 164 ЦК України установчим документом виробничого кооперативу є його статут, що затверджується загальними зборами його членів. Статут виробничого кооперативу має містити крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, відомості про: розмір пайового внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі; порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу; розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу; склад і компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення ними рішень. Кількість членів кооперативу не може бути меншою, ніж встановлено законом.
В силу положень ст. 7 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 29.06.2004р, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначаються: найменування кооперативу та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов'язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговуючого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу. До статуту можуть включатися й інші положення, пов'язані з особливостями діяльності кооперативу, що не суперечать законодавству України. До статуту можуть включатися й інші положення, пов'язані з особливостями діяльності кооперативу, що не суперечать законодавству України.
Відповідно ст. 8 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 29.06.2004р, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу - як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу відповідно до статті 3 цього Закону.
Положеннями ст. 11 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 29.06.2004р, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що одним із основних прав членів кооперативу є участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Для членів кооперативу - юридичних осіб ці права реалізуються їх повноважними представниками. Аналогічне право передбачене ст. 12 Закону України „Про кооперацію" від 10 липня 2003 року N 1087-IV.
В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належить правління кооперативу. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.
Таким чином, кожен член сільськогосподарського кооперативу наділений правом на участь в управлінні справами кооперативу шляхом участі у загальних зборах учасників останнього. Наведене право також було передбачено положеннями статуту СВК „Росія" та, відповідно, на час прийняття оспорюваного рішення належало ОСОБА_1 як члену цього кооперативу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 29.06.2004р, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані із статутною діяльністю кооперативу. Загальні збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу. Правління кооперативу зобов'язане прийняти рішення про скликання загальних зборів і повідомити членів кооперативу про час і місце їх проведення та порядок денний не пізніше ніж за 10 днів.
Приймаючи до уваги, що згідно з п. 10.3.6. статуту СВК „Росія" до виключної компетенції загальні збори членів даного кооперативу належить надання дозволів на укладення угод від імені Кооперативу на суму, що перевищує 100 000 грн., а також враховуючи, що спірне рішення стосувалось питань надання виконавчому органу СВК „Росія" повноважень на укладення кредитного договору на суму, що перевищує зазначену в статуті, господарський суд доходить висновку, що спірне рішення загальних зборів членів СВК „Росія" було прийнято з питань, що входять до виключної компетенції даного органу.
При цьому, вимоги ст. 11, ч. 2 ст. 14 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" пов'язували право члену сільськогосподарського кооперативу на участь у загальних зборах із обов'язком правління кооперативу повідомляти кожного члена про проведення таких зборів. В даному випадку, статутом СВК „Росія" встановлений особливий порядок повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів його членів.
Згідно з п.п. 11.1 - 11.4, 11.6, 11.7 статуту СВК „Росія" чергові засідання загальних зборів проводяться не менше одного разу на фінансовий рік. Загальні збори обирають шляхом відкритого чи таємного голосування голову кооперативу та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), можуть обирати членів спостережної ради тощо. Засідання загальних зборів скликаються Правлінням, а при його відсутності - головою Кооперативу. Повідомлення про такі збори, дата та місце їх проведення, порядок денний повинні бути оприлюднені не менш як за 5 днів до проведення засідання в усіх населених пунктах, де мешкають та працюють члени Кооперативу. Якщо окремі члени Кооперативу мають інше місце проживання, їх у той же термін надсилаються письмові повідомлення. Позачергові засідання загальних зборів можуть проводитись у разі необхідності в будь-який момент на вимогу правління або ревізійної комісії або будь-яких членів Кооперативу чисельністю не менш третини від загальної кількості членів Кооперативу. Кожен член Кооперативу має один голос. Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів Кооперативу або їх представників. Рішення на загальних зборах вважається прийнятим якщо за нього проголосувало більшість присутніх на загальних зборах членів Кооперативу. Протоколи загальних зборів підписуються головою загальних зборів та секретарем загальних зборів Оригінали протоколів зберігаються у правлінні Кооперативу у вигляді спеціальної книги протоколів. На вимогу будь-якого члену Кооперативу надаються копії будь-якого або всіх протоколів.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту повідомлення як ОСОБА_1, так і інших членів СВК „Росія" про час та місце проведення загальних зборів на яких було прийняте рішення, оформлене протоколом № 3 від 17.04.2010р. В той же час, наявна в матеріалах справи копія витяг із протоколу загальних зборів учасників, була підписана від імені ОСОБА_1 як секретаря зборів. Проте, суд не бере до уваги факт підписання позивачем тексту витягу з протоколу загальних зборів учасників СВК „Росія" № 3 від 17.04.2010р. як секретарем зборів з огляду на наступне.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12013170420000470, складеного 10.09.2014р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_7, розміщені праворуч від друкованих записів „Голова зборів", у витягах з протоколів загальних зборів членів СВК „Росія" № 3 від 17.04.2010р., № 3 від 16.08.2010р. та № 4 від 04.12.2010р. виконані самим ОСОБА_7, в той час як підписи від імені ОСОБА_1 у вигляді записів прізвища, розміщені праворуч друкованих записів „Секретар зборів" та „Секретар зборів підпис" у вказаних документах виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою.
Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
При цьому, статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Наведені приписи Господарського процесуального кодексу України дозволяють суду віднести висновок судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12013170420000470, складений 10.09.2014р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, до письмових доказів по справі та здійснити його правову оцінку за внутрішнім переконанням суду у сукупності з іншими доказами та обставинами справи у відповідності до положень ст. 43 ГПК України. При цьому, у випадку, якщо одна із сторін заперечує відносно обставин та інформації, що містить окремий доказ по справі, саме ця сторона в силу положень ст. 33 ГПК України зобов'язана довести суду свої заперечення належними доказами. У випадку, якщо така сторона невзмозі самостійно надати такі докази суду, вона не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням в порядку ст. 38 ГПК України про витребування від підприємства чи організації цих доказів з метою підтвердження власних доводів та заперечень.
Висловлюючи заперечення щодо висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12013170420000470, складеному 10.09.2014р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, АТ „Райффайзен Банк Аваль" не навело суду жодних обставин, які дозволяли поставити під сумнів достовірність такого висновку та не враховувати викладену у ньому інформацію при вирішенні даної справи по суті.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги доведення в установленому порядку факту непідписання ОСОБА_1 витягу з протоколу загальних зборів учасників СВК „Росія" № 3 від 17.04.2010р. як секретарем зборів, господарський суд, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження повідомлення позивача про час та місце проведення вказаних загальних зборів, на яких було прийнято спірне рішення, доходить висновку, що ОСОБА_1 не була повідомлена про час та місце проведення загальних зборів учасників СВК „Росія", на яких було прийняте спірне рішення.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення зборів членів СВК „Росія", оформлене протоколом № 3 від 17.04.2010р., було прийняте із порушенням вимог закону, яке укладалось у неповідомленні ОСОБА_1 про час та місце проведення вказаних зборів, що є безумовним порушенням прав останньої, передбачених п.п. 9.1.2, 10.1 - 10.3 статуту СВК „Росія", ст. 11 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 12 Закону України „Про кооперацію".
У п.п. 10, 17-19 постанови пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. № 13 наголошено наступне. Так, рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Істотним питанням, яке підлягає дослідженню при вирішенні корпоративних спорів, є встановлення факту порушення прав учасника господарського товариства у зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення, що цілком кореспондується із положеннями ст. 1 ГПК України, якими передбачено судовий захист виключно порушених прав будь-якої особи. У зв'язку з викладеним, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У п. 21 постанови пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. № 13 наголошено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується. В той же час, у п. 2.16 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин" наголошено, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні відповідних вимог тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
З огляду на вищенаведені приписи закону, господарський суд зазначає, що позбавлення ОСОБА_1 права на участь у загальних зборах членів СВК „Росія" на яких було прийнято оспорюване рішення з питання, віднесеного до виключної компетенції вищого органу управління даного господарського товариства, є порушенням корпоративних прав позивача, в результаті чого, порушене право підлягає судовому захисту.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, які свідчать про прийняття рішення загальних зборів членів СВК „Росія", оформленого протоколом № 3 від 17.04.2010р., з порушенням вимог закону під час скликання даних загальних зборів у вигляді неповідомлення позивача про час та місце проведення цих зборів, а також приймаючи до уваги встановлений судом факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача на участь в управлінні СВК „Росія" у зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення і факт фальсифікації цього рішення шляхом його підписання від імені ОСОБА_1 невстановленою особою, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаного рішення недійсним.
При цьому, суд зауважує, що в матеріалах справи наявний виключно витяг із оспорюваного рішення, який стосувався спірних питань укладення кредитного договору, в той час як повний текст цього рішення відсутній навіть у самого відповідача, що підтверджується оглянутою судом книгою реєстрації протоколів загальних зборів учасників СВК „Росія" та змістом висновку судової почеркознавчої експертизи, на дослідження якої надавався оригінал саме витягу із оспорюваного рішення. У зв'язку з викладеним, недійсним слід визнати рішення членів СВК „Росія", оформлене витягом із протоколу № 3 від 17.04.2010р.
В сукупності наведені обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 як законних та обгрунтованих.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 07.02.2002р.), ст. 7, 8, 11, 13, 14 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; в редакції Закону України від 29.06.2004р.) ст.ст. 104, 106, 164 ЦК України, ст.ст. 1. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 20 ГК України позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК „Росія", оформленого витягом із протоколу № 3 від 16.08.2010р.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів сільськогосподарського виробничого кооперативу „Росія", оформлене витягом із протоколу № 3 від 17.04.2010р.
3. Стягнути з фермерського господарства „Кулевча" /68261, Одеська область, село Кулевча, вул. Леніна, буд. 47, код ЄДРПОУ 37232251/ на користь ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ судовий збір в сумі 1 218 грн. 00 коп. /одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп./.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 27.01.2016р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення представникам сторін було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 01.02.2016р. Однак у зв'язку з перебуванням судді С.В. Літвінова на лікарняному з 01.02.2016р. по 04.03.2016р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 - 85 ГПК України 09 березня 2016 р.
Суддя С.В. Літвінов