ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.02.2016Справа №910/30445/15
За позовомПриватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Провідна»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
провідшкодування шкоди в сумі 10 242,67 грн.
СуддяБорисенко І.І.
Представники:
від позивача - Мандрикін Я.В., представник за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 242,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г.
Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.
На призначені судові засідання 21.01.2016, 11.02.2016, 25.02.2016 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний в матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 10.12.2015,
Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.08.2014 в м. Херсоні по вул. Робочій трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Хюндай" (д.н. НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "Ланос" (д.н. НОМЕР_2).
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю "Ланос" (д.н. НОМЕР_2), який був застрахований у ПАТ «Cтрахова компанія «Провідна», згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 26.04.2014 №06/0669329/2202/14.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 26.04.2014 №06/0669329/2202/14 на підставі заяви розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту від 13.10.2014 №2300056075 ПАТ «Cтрахова компанія «Провідна» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 11 242,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.10.2014 №0046523.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Предметом даного спору є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Хюндай" (д.н. НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Суворовського районного суду м. Херсона (справа №668/12476/14-п, провадження №3/668/2205/14).
На час скоєння вищевказаної ДТП (30.08.2014) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб під час експлуатації автомобіля "Хюндай" (д.н. НОМЕР_1), на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/3959912 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000,00 грн., строк дії полісу з 13.12.2013 до 12.12.2014.
Отже, відповідач є особою на яку полісом №АС/3959912 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Хюндай" (д.н. НОМЕР_1), на час спірної ДТП.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 14 договору добровільного страхування вартість відновлювального ремонту розраховується (за варіантом 1) за рахунками СТО (рахунками, нарядами-замовлення та іншими документами (п. 30.3.1.1 договору)), що здійснює відновлювальний ремонт застрахованого ТЗ, на яку Страхувальника направив Страховик. Для ТЗ, що на момент настання страхового випадку знаходились на гарантійному обслуговуванні виробника - на СТО офіційного дилера марки застрахованого ТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку, відповідно до умов Договору добровільного страхування була визначена на підставі калькуляції №КА-004501 від 07.10.2014, складеної ПАТ «Херсон-Авто», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту скала 11 242,67 грн.
Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Разом з тим, суд вказує, що звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
До того ж, Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 11 242,67 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АС/3959912 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (11 242,67 грн.), з урахуванням того, що позивачем відрахована франшиза за полісом №АС/3959912 в розмірі 1 000,00 грн., тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 10 242,67 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій позивачем сумі 10 242,67 грн.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) 10 242 (десять тисяч двісті сорок дві) грн. 67 коп. страхового відшкодування, а також 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.03.2016
Суддя І.І. Борисенко