79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.02.2016р. Справа№ 914/1355/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовною заявою: Компанії “Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн”, Китайська Народна Республіка, Ханчоу
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Унікомбанк”, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Лайн”, м. Київ
про: стягнення 4 422 635,25 доларів США (що в еквіваленті становить 98 423 036,41 грн.)
Суддя Кітаєва С.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи)
від третьої особи: не з'явився
Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.
Суть спору: Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" про стягнення 4 422 635,25 доларів США (що в еквіваленті становить 98423036,41 грн.), у тому числі: 4 094 558,30 доларів США основного боргу, 133073,14 доларів США пені, 3% річних в сумі 195 003,81 доларів США , та 73080 грн. судового збору.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2015 року позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" на користь Компанії “Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн” (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) 4 094 558,30 доларів США основного боргу, 133 073,14 доларів США пені, 3% річних в сумі 195 003,81 доларів США та 73 080 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2015 року змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: “Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Унікомбанк” (79019, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 117-А, ідентифікаційний код 26287625) на користь Компанії “Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн” (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation), Китайська Народна Республіка, Ханчоу, 37 ОСОБА_3 (No.37Qingchun Road, Hangzhou, China), (реєстраційний номер 330000000001627) 4 094 558,30 доларів США основного боргу, що у гривневому еквіваленті становить 91 103 922,17 грн., 195003,81 доларів США 3% річних, що у гривневому еквіваленті становить 4339 690,25 грн., 133 073,14 доларів США пені, що у гривневому еквіваленті становить 2 961 461,16 грн. та 73 080 грн. судового збору”; в решті рішення господарського суду Львівської області залишити без змін".
Постановою Вищого господарського суду України від 02 грудня 2015 року у справі №914/1355/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Унікомбанк” задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року у справі №914/1355/15 скасовано, а справу №914/1355/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
При цьому, у постанові від 02.12.2015 року Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не перевірено наявності належних доказів на підтвердження позивачем своїх позовних вимог.
Також місцевим й апеляційним господарським судами не перевірено тверджень ТОВ “Агро-Лайн” про неотримання ним від позивача обумовленого Контрактом № 2-СІЕС0024 від 24.01.2013 р. товару, необхідність якого встановлює обов'язок останнього здійснити розрахунки його вартості.
Крім того, з метою встановлення факту прострочки виконання відповідачем грошового зобов'язання та притягнення останнього до відповідальності шляхом стягнення з нього пені та 3 % річних, має бути достовірно встановлено факт порушення ним договірних зобов'язань, підтверджений належними доказами.
Відтак, оскільки судами в повній мірі не встановлено фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання відповідачем документів, необхідних для виконання останнім своїх зобов'язань за акредитивом, перелік яких визначений сторонами, Вищий господарський суд України, вважаючи висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову передчасними, направив дану справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Львівської області від 16.12.2015 року визначено суддю Кітаєву С.Б. для нового розгляду справи №914/1355/15.
Ухвалою від 18.12.2015р. справу №914/1355/15 прийнято до розгляду в новому складі суду та призначено судове засідання на 27.01.2016р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
З підстав, викладених в ухвалі суду від 27.01.2016р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів з 17.02.2016р. та відкладено розгляд справи на 17.02.2016р.
12.02.2016р. за вх.№5969/16 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.
16.02.2016р. за вх.№6219/16 в суді зареєстровано подану відповідачем заяву вих.№10-у/2-79 від 15 лютого 2016 року про долучення до матеріалів справи заяви від 4 січня 2016 року Компанії "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation), яка адресована ліквідатору ПАТ «УНІКОМБАНК» ОСОБА_4, про визнання вимог кредитора (заяву вих.№10-у/2-79 від 15 лютого 2016 року з документами судом прийнято та приєднано до матеріалів справи).
В судовому засіданні 17.02.2016р. подав письмові пояснення (в подальшому зареєстровані в канцелярії суду за вх.№6470/16 від 17.02.2016р.) по суті заявлених позовних вимог з врахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2015р., які судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 17.02.2016р. розгляд справи відкладено на 29.02.2016р.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 29.02.2016р. забезпечив. Представник позивача подав додаткові пояснення, які зареєстровані в суді за вх.№8285/16 від 29.02.2016р. з документами, серед яких, зокрема, копія заяви від 4 січня 2016 року Компанії "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation), яка адресована ліквідатору ПАТ «УНІКОМБАНК» ОСОБА_4, про визнання вимог кредитора. З підстав, викладених в позовній заяві та наданих суду поясненнях, представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задоволити повністю.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 29.02.2016р. забезпечив, позовні вимоги з підстав, викладених у поданих до справи запереченнях, наданих суду поясненнях (у т.ч. за вх.№2669/16 від 25.012016р.), заперечив та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 17.02.2016р. не забезпечила, вимог ухвали суду по справі в повному обсязі не виконала, хоча належним чином та своєчасно повідомлялась про судові засідання у справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у відповідності до ст..43 ГПК України, суд при прийнятті рішення виходив із наступного.
Судом встановлено, що 24.01.2013 року між Компанією "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" та ТОВ "Агро-Лайн" укладено Контракт № ZCIEC0024, згідно якого Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" зобов'язалась поставити ТОВ "Агро-Лайн" пестициди на умовах поставки CIF Іллічівськ чи ОСОБА_1, Україна (у відповідності до Інкотермс 2000), а ТОВ "Агро-Лайн" - прийняти й оплатити товар. Ціна встановлена в доларах США на умовах поставки CIF Іллічівськ чи ОСОБА_1, Україна (відповідно до Інкотермс 2000), загальна вартість Контракту 5 000 000 доларів США (пп. 3.1., 3.3. Контракту).
У додатку № 2 до Контракту сторони домовились про те, що оплата товару здійснюється шляхом відкриття документарного безвідкличного акредитиву.
05.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Лайн" укладено договір про надання акредитиву № А-4/13, відповідно до якого Банк відкриває по розпорядженню підприємства безвідкличний акредитив у розмірі 5 000 000 доларів США для виконання зобов'язань підприємства по Контракту №ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, укладеному між підприємством, що виступає у ньому покупцем, та Компанією Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation,що виступає продавцем, строком дії 180 календарних днів до 04.08.2013 року, з умовою фінансування бенефіціара та відстрочки платежу по акредитиву для підприємства на загальний строк, який зазначається у супровідних документах на товар, включаючи строк дії акредитиву.
05.02.2013 року ПАТ "Унікомбанк" за дорученням ТОВ "Агро-Лайн" відкрито документарний безвідкличний акредитив № 01-20130205 на суму 5000000 доларів США на користь позивача, як бенефіціара за aкредитивом.
Згідно пп. 3.1.5, 3.1.6 договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.13, укладеного між ПАТ "Унікомбанк" та ТОВ "Агро-Лайн", Банк зобов'язався здійснити перевірку отриманих від бенефіціара документів з метою визначення їх відповідно до умов Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, Акредитиву та Договору, а у випадку виявлення будь-яких розбіжностей - повідомити про це бенефеціара та ТОВ "Агро-Лайн".
Так, перелік документів, які Компанія Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation ( продавець) зобов»язана була надати в Банк для отримання акредитиву відносно кожної партії товарів, наведений у п.5.3 Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, а саме :
-підписаний належним чином комерційний інвойс продавця, який містить вартість поставленого товару, 3 оригінали;
-коносамент, з вантажоотримувачем LLC «ARGO LINE» Address: 03069 -Kiev, Kirovogradska Str. 38/58 з відміткою «фрахт сплачено попередньо», 3 оригінали;
-сертифікат походження, виданий місцевою Торговою палатою або іншим компетентним органом влади в місті Ханчжоу, 2 оригінали;
-пакувальний лист, який підтверджує всю інформацію по пакуванню, вазі та виміру ваги, 3 оригінали;
-сертифікат якості на Товар, виданий лабораторією виробника Товару, 1 оригінал;
-страховий поліс на період перевезення, в двох екземплярах, з бланковим індосаментом на 110% вартості інвойсу, та який зазначає, що «претензії сплачені в порту відвантаження бенефіціаром», який покриває морські ризики, 2 оригінали.
Також, відповідно до п.47А S.W.I.F.T. - роздруківки щодо змісту акредитиву, зазначено, що всі документи мають бути складені англійською мовою, містити опис товарів відповідно до п.45А цього акредитиву та номер цього акредитиву, суму і дату відкриття та мають бути відправлені за допомогою поштового сервісу DHL.
Зазначені умови виконання своїх зобов»язань за акредитивом кореспондуються з п.2.5 Договору про надання акредитиву А-4/13 від 05.02.2013 року, відповідно до якого сума акредитиву, визначена п.1.1 вищевказаного Договору, перераховується на рахунок Бенефіціара в строки визначені Акредитивом та супровідних на товар документах Бенефіціара за умови отримання Банком від Бенефіціара (банка Бенефіціара) відповідного пакету документів, які передбачені п.5.3 Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року,та за умови не виявлення розбіжностей.
Таким чином, сторони за спірними правовідносинами чітко встановили перелік документів, отримання яких (при відсутності в них невідповідності та /або інших недоліків) є безумовною підставою для виконання банком-емітентом своїх зобов»язань за акредитивом.
Тобто, у банку виникає обов'язок здійснити оплату за акредитивом після отримання від бенефіціара необхідних згідно встановленого переліку документів та підтвердження їх прийняття і відповідність умовам акредитиву.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року щодо сплати позивачу заявленого останнім розміру боргу. При цьому, в підтвердження виконання умов акредитиву позивачем та визнання такого виконання належним і прийняття його відповідачем позивач посилався на надіслані ним Публічному акціонерному товариству "Унікомбанк" S.W.I.F.T. повідомлення до банку "AGRICULTURAL BANK OF CHINA, THE HANGZHOU", який обслуговує Компанію "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (S.W.I.F.T.- повідомлення № 023825, № 037287, № 037290, № 037289, № 045840, № 045852, № 045854, №223158, № 327902), та підтвердження Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" отримання цих документів і, відповідно, виникнення у нього обов"язку щодо здійснення платежів за акредитивом у встановлені терміни.
Відповідач, заперечуючи про позову, стверджував про відсутність достатніх доказів для виникнення у Банку обов'язку по сплаті за акредитивом лише на підставі листування за допомогою програми 8\УІРТ та відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем погоджених сторонами документів, які є виключною підставою для здійснення оплати за акредитивом.
Вищий господарський суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі №914/1355/15 вказав на те, що доводи відповідача про неотримання банком документів, що відповідають умовам акредитиву, з метою встановлення обов"язку відповідача здійснити оплату акредитиву, що передбачено пунктом 5.3. Контракту № 2-СІЕС0024 від 24.01.2013 р., пунктом 2.5. договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року та ст. 530 ЦК України, залишились поза увагою господарських судів, тоді як висновки судів попередніх інстанцій про достатність повідомлень засобів телекомунікацій: 8\УІРТ № 023825, № 037287, № 037290, № 037289, №045940, № 045852, № 045854, № 223158 та №327902 від ПАТ «Унікомбанк» в якості належних доказів є сумнівними, оскільки інформаційний характер S.W.I.F.T. - повідомлень від ПАТ «Унікомбанку» не підтверджує факт отримання необхідних документів, передбачених акредитивом, що свідчить виконання всіх умов акредитива та не ідентифікує який саме документ отримано відповідачем.
В силу статті 1096 ЦК України для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.
Поняття і види доказів викладені у статті 32 ГПК України, згідно якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши надані позивачем до справи документи станом на час прийняття рішення у справі , суд дійшов висновку що позивачем не подано до справи доказів виконання зобов»язання по наданню Банку повного пакету документів для отримання акредитиву відносно кожної партії товарів, наведених в п.5.3 Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, перелік документів, отримання яких (при відсутності в них невідповідності та /або інших недоліків) є безумовною підставою для виконання банком-емітентом своїх зобов»язань за акредитивом.
Позивачем також не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що документи які відповідають умовам акредитиву, відсилались позивачем та надходили до ПАТ «Унікомбанк».
Крім того, п.3.1.5 та 3.1.6 Договору про надання акредитиву №А-4/13 від 05.02.2013 року строк виконання зобов»язання ПАТ «Унікомбанк» з перевірки документів не встановлений.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов»язку не встановлений, або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відтак, доказами виникнення у ПАТ «Унікомбанк» зобов»язання перевірити документи було б направлення відповідної вимоги. Обов»язок оплати виникає, відповідно, після перевірки всіх наданих документів ( тобто, які відповідають встановленому переліку документів).
Належними та допустимими доказами для підтвердження виникнення у відповідача зобов»язання по сплаті заборгованості є виключно документи, які підтверджують отримання останнім повного пакету документів, переліченого в п.5.3 Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, п.2.5 Договору про надання акредитиву № А-4/13 від 05.02.2013 року та п.45А самого Акредитиву.
В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано до справи доказів, які б підтверджували як факт відправки документів, необхідних для виникнення у відповідача обов»язку по виконанню його зобов»язань за акредитивом, а так само їх отримання останнім.
Поряд з цим, ні умовами Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, ні умовами самого Акредитиву та Договору про надання акредитиву №А-4/13 від 05.02.2013 року, як і жодною нормою матеріального права ,не передбачено виникнення у відповідача зобов»язання по сплаті за акредитивом на підставі направленого S.W.I.F.T. повідомлення.
Слід також зазначити, що незважаючи на вимоги суду згідно ухвал справи надати для огляду оригінали документів, позивачем не надано суду для огляду оригіналу Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Агро-Лайн» , для огляду. В копії Контракту, яка у справі, відсутній п.5.1 , що унеможливлює встановити як призначення розділу 5 Контракту ( у якому міститься п.5.1) так і зміст та умови п.5.1 Контракту, а також, відповідно, відслідкувати та перевірити зміст розділу 4 Контракту в копії змісту цього розділу в оригіналі Контракту ( у т.ч. обмеження розділу 4 Контракту пунктом 4.5, як у копії).
За умовами п.1.1 та п.3.1 Контракту № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року приймання передача товару мала відбуватись на умовах поставки СІF Іллічівськ або ОСОБА_1, Україна.
З наявних у справі пояснень ТзОВ «Агро-Лайн» вбачається , що останнім заперечується факт отримання товару. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі товару матеріали справи не містять, а позивачем до справи не подано.
Із врахуванням наведеного вище, матеріалів у справі, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що існують обставини, з настанням яких закон пов»язує обов»язок Банку сплатити позивачу кошти. Позивачем не доведено виконання ним своїх зобов»язань за Контрактом № ZCIEC0024 від 24.01.2013 року, та за Договором про надання акредитиву №А-4/13 від 05.02.2013 року в частині надання необхідних документів; не доведено, що у відповідача виникло зобов»язання щодо сплати йому суми акредитиву, а відтак, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача.
Судом також встановлено, що Правління Національного банку України своєю Постановою від 15 жовтня 2015 року №704/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» визнано ПАТ «УНІКОМБАНК» - неплатоспроможним. В свою чергу, керуючись пунктом 2 частини п»ятої статті 12 та статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм Рішенням №188 від 15 жовтня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УНІКОМБАНК» вирішила:
1.Розпочати з 16 жовтня 2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» ( код ЄДРПОУ:26287625, МФО: 335902; місцезнаходження:79019, м.Львів, вул..Богдана Хмельницького,117а) з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.
2.Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 16 жовтня 2015 року по 15 січня 2016 року включно.
3.Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «УНІКОМБАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37-39, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на три місяці з 16 жовтня 2015 року по 15 січня 2016 року (включно).
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2015 року №856 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» , Правління Національного банку України постановило відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «УНІКОМБАНК». На підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм Рішенням №216 від 03 грудня 2015 року вирішила:
1. Припинити здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УНІКОМБАНК»;
2. Розпочати процедуру ліквідації ПАТ «УНІКОМБАНК» з 04 грудня 2015 року по 03 грудня 2017 року включно, з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;
3. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УНІКОМБАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема ст..37, ст.38, ст.ст.47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 на два роки з 04 грудня 2015 року по 03 грудня 2017 року включно .
Судом встановлено що Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) звернулась до ліквідатора ПАТ «УНІКОМБАНК» з заявою від 04 січня 2016 року про включення її грошових вимог до банку у реєстр вимог кредиторів.
Суд враховує, що процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
За змістом частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 25.03.2015 р. у справі № 910/9232/14 та постанові від 01.04.2015 р. у справі № 910/5560/14, позивач має статус кредитора відповідача та на нього поширюються обмеження щодо задоволення його вимог під час запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ІНІКОМБАНК», встановлені приписами пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас, станом на момент прийняття рішення у справі судом встановлено перебування відповідача в ліквідаційній процедурі.
Так, як зазначалось вище, при розгляді справи судом встановлено, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 03 грудня 2015 року №856 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» , Правління Національного банку України постановило відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «УНІКОМБАНК». На підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України , Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №216 від 03 грудня 2015 року про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «УНІКОМБАНК».
Зазначена інформація також відображена на офіційному сайті Фонду та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказування.
Положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів»).
Положеннями статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Частиною 4 вказаної вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Судом встановлено що Компанія "Чжецзян Кемікалс Імпорт енд Експорт Корпорейшн" (Zhejiang Chemicals Import and Export Corporation) звернулась до ліквідатора ПАТ «УНІКОМБАНК» з заявою від 04 січня 2016 року про включення її грошових вимог до банку у реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки судом встановлено відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог як щодо стягнення основного боргу ( так, відповідно і щодо вимог про стягнення пені і 3% річних), суд відмовляє у позові у даній справі повністю.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 09.03.2016р.
Суддя Кітаєва С.Б.