ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.03.2016Справа №910/29664/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АВЕРС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент»
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 951,17 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Петренко О.В. (дов. №154 від 10.07.2015);
від відповідача - Гладишевська Т.А. (дов. №5 від 09.11.2015);
від третьої особи - Волобоєва Т.В. (дов. №114 від 17.02.2016);
23.11.2015 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АВЕРС» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 951,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2015 на пр. Голосіївському, 93 у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_5, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль НОМЕР_2.
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля НОМЕР_3, (страхувальник), договору добровільного страхування транспортних засобів від 09.06.2015 № 700790, виплатив страхове відшкодування в розмірі 39 310,00 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, було застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», яке в свою чергу здійснило виплату на рахунок позивача страхового відшкодування на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України в розмірі 30 358,83 грн., в межах ліміту відповідальності страховика, передбаченої полісом.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент», як з власника транспортного засобу, з вини водія якого заподіяно шкоду, різницю між сумою виплаченого ним страхового відшкодування та сплаченого страхового відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в розмірі 8 951,17 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2015 порушено провадження у справі №910/29664/15, розгляд справи призначено на 22.12.2015.
18.12.2015 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази у справі та відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову та просив у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» здійснило позивачу страхове відшкодування відповідно до висновку експертного автотоварознавчого обстеження №547 від 09.07.2015, у зв'язку з чим повністю виконало свої зобов'язання перед позивачем.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» у зв'язку із чим, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 14.01.2016.
14.01.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення на відзив відповідача, у якому зазначав, що виплатив страхове відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_2, у розмірі 39 310,00 грн., Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» здійснено страхову виплату позивачу у розмірі 30 358,83 грн., у зв'язку з чим невідшкодованою залишалася сума у розмірі 8 951,17 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, як власника транспортного засобу, з вини водія якого заподіяно шкоду.
Крім того, 14.01.2016 представником третьої особи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.12.2015 через загальний відділ суду було подано витребувані документи, а також письмові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2016 залучено до участі у справі, як відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» у зв'язку із чим, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 02.02.2016.
У судовому засіданні 02.02.2016 судом оголошено перерву до 03.03.2016.
01.03.2016 представником третьої особи через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позову.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
У судове засідання 03.03.2016 з'явилися представники сторін, надали пояснення по справі.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 03.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
09.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АВЕРС» та Публічним акціонерним товариством «Готель Голосіївський» укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №700790 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є ПуАТ «КБ «Акордбанк».
Строк дії договору страхування - з 10.06.2015 по 09.07.2016 (п. 13 договору).
01.07.2015 о 12 год. 00 хв. на пр. Голосіївському, 93 у м. Києві водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, який в свою чергу відкинуло та відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_3, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 67282838, виданою Відділом ДАІ з обслуговування Голосіївського району ГУМВС України в м. Києві.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.07.2015 у справі №752/11355/15-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_5. п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
В матеріалах справи міститься заява-повідомлення про випадок з транспортним засобом від 02.07.2015, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 01.07.2015, та просив виплатити страхове відшкодування.
Згідно із висновком експертного автотоварознавчого обстеження №547 від 09.07.2015 вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3, складає 66 277,61 грн., а розмір матеріальних збитків (з технічної точки зору), завданих власнику вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП - 30 358,83 грн.
Відповідно до рахунку-фактури №29/07/15 від 29.07.2015, виставленого ФОП ОСОБА_6, відновлювальний ремонт пошкодження транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4, склав 20 690,00 грн. з ПДВ.
Згідно із рахунком-фактурою №12/08/15 від 12.08.2015, також складеного ФОП ОСОБА_6, відновлювальний ремонт пошкодження транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4, склав 18 620,00 грн. з ПДВ.
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт від 13.08.2015 вартість виконаних робіт склала 39 310,00 грн.
Відповідно до страхового акту від 13.08.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4, в розмірі 39 310,00 грн.
На виконання умов договору, позивачем була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_6 в розмірі 20 690,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 196 від 30.07.2015, та у розмірі 18 620,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №208 від 13.08.2015.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 30 358,83 грн. Позивач зазначає, що оскільки вина у вчиненні ДТП водієм Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» ОСОБА_5 встановлена у судовому порядку, останній зобов'язаний відшкодувати шкоду у розмірі 8 951,17 грн.
01.10.2015 позивачем за вих. №62 направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 951,17 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
Таким чином, враховуючи наведені приписи чинного законодавства, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АВЕРС» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» та знаходився під керуванням ОСОБА_5
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_5 встановлена у судовому порядку.
Під час розгляду справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» укладено з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс) №АІ/0741129, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mercedes-benz», д.н.з. НОМЕР_6, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
30.09.2015 Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» у добровільному порядку виплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 30 358,83 грн.
Предметом позову є різниця між фактичним розміром шкоди (39 310,00 грн.) і страховою виплатою (30 358,83 грн.).
З урахуванням вимог пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", наявність страхового акту від 13.08.2015, платіжних доручень №196 від 30.07.2015 та №208 від 13.08.2015, рахунків-фактури №29/07/15 від 29.07.2015 та №12/08/2015 від 12.08.2015 та акту здачі-приймання виконаних робіт від 13.08.2015 складеного СТО, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
При цьому Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Зазначена правова позиція також наведена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 по справі №910/7163/14, яка прийнята з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України; а також в постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2016 у справі №910/6190/15-г, від 02.02.2016 у справі №910/13155/15, від 02.02.2016 у справі №910/25250/15, від 03.02.2016 у справі №910/15485/15, від 04.02.2016 у справі №910/14599/15.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 39 310, грн. з ПДВ, а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах фактичних затрат - 39 310,00 грн.
Згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Крім того, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування цивільно-правової відповідальності винної особи, позивач в силу положень ст. ст. 993, 1166, 1187 ЦК України набув право регресного позову до відповідача - ТОВ «Торгова компанія «Асортимент».
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.
Враховуючи вказане, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись із позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України №910/22832/15 від 28.05.2015 року.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» (02100, м. Київ, вул. Попудренка, 22, код 31455995) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АВЕРС» (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8, копр. 10, код 35489734) заборгованість у розмірі 8 951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 17 коп. та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 09.03.2016.
Суддя В.О. Демидов