ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.02.2016Справа №910/32524/15
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Довіра"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Лідер"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ОРДО"
про стягнення 65 427,96 грн.
Представники сторін:
від позивача: Недибалюк В.Д.. - директор, відповідно до наказу № 1 від 01.07.2014 року
Домбровська І.О. - представник за довіреністю № б/н від 01.02.2016 року;
від відповідача: Рябко С.О. - представник за довіреністю б/н від 18.01.2016 року.
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Довіра" до товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Лідер" про стягнення 65 427,96 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Прод-Лідер» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» укладено договір №01-06/13 про надання юридичних послуг.
На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» надано юридичних послуг на загальну суму 25 000,00 грн.
Проте, в порушення умов договору відповідачем не оплачено надані послуги.
03.08.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» відступило право вимоги згідно договору №01-06/13 про надання юридичних послуг позивачу.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 25 000,00 грн., пені в розмірі 18 796,95 грн., три проценти річних в розмірі 1 786,01 грн. та індекс інфляції в розмірі 19 845,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.02.2016 року.
02.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі та документи по справі, на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2016 року, відповідач - відзив на позовну заяву, заяву про залучення третьої особи до участі у справі.
В судовому засідання 02.02.2016 року представник відповідача підтримав подану заяву про залучення третьої особи до участі у справі.
Представники позивача заперечував проти даної заяви.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2016 року заяву відповідача про залучення до участі у справі третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ОРДО" (01099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37856708). Розгляд справи відкладено на 22.02.2016 року.
В судове засідання 22.02.2016 року представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 19.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав письмові пояснення по справі, заяву про розгляд справи без участі представника.
Представники позивача надали суду додаткові письмові пояснення по справі.
Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прод-Лідер» (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №01-06/13.
Факт укладання договору (підписання) сторонами не заперечується.
Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, передбачені договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1.2.1 договору, сторони домовились, що протягом одного календарного місяця з моменту підписання даного договору виконавець, додатково до юридичних послуг, визначених в п. 1.2. даного договору, зобов'язується здійснити комплексний юридичний аналіз установчих та дозвільних документів Замовника; наявності заборгованостей у інших осіб перед замовником та можливих шляхів їх погашення; аналіз судових справ, у яких бере участь замовник та перспективи їх вирішення на користь замовника. Визначені у даному пункті послуги надаються разово та оплачуються замовником додатково.
Договір вважається укладеним та діє з дня його підписання сторонами до 31.12.2013 року (п.7.1 договору).
Ціну даного договору становить сукупна вартість послуг, що надаються виконавцем в межах даного договору (п.3.1 договору).
Згідно з п.3.2 договору, вартість юридичних послуг виконавця за договором складає 5000 (п'ять тисяч) гривень в місяць.
Вартість додаткових послуг виконавця, що визначені в п. 1.2.1 даного договору, становить 5000 (п'ять тисяч) гривень та оплачується згідно рахунку, наданого виконавцем, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інший строк не буде визначений у самому рахунку (п.3.2.1 договору).
Згідно з п.2.3 договору, завершення надання послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг. Послуги вважатимуться наданими замовнику на дату отриманий акту приймання-передачі послуг замовником по факсу, електронною поштою, поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку, прийнятними для обох сторін.
Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів, з дня отримання акта приймання-передачі наданих послуг підписати такий акт або надати свої письмові обгрунтовані зауваження щодо його підписання. Якщо замовник протягом вказаного строку не надасть виконавцеві підписаний акт чи обгрунтовані заперечення щодо його підписання, то акт вважатиметься таким, що підписаний обома сторонами за одностороннім підписом виконавця, а послуги будуть вважатися наданими виконавцем у повному обсязі та належним чином відповідно до умов договору на дату, коли акт приймання-передачі послуг був отриманий замовником.
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання юридичних послуг №01-06/13 від 01 червня 2013 року на загальну суму 25 000,00 грн., а саме:
- від 02.07.2013 року на суму 10 000,00 грн. з яких 5 000,00 грн. вартість основних юридичних послу, наданих за період з 01.06.13 по 30.06.13 та 5 000,00 грн. за надані додаткові послуги згідно п.1.2.1 договору;
- від 01.08.2013 року на суму 5 000,00 грн. за період з 01.07.13 по 31.07.13;
- від 02.09.2013 року на суму 5 000,00 грн. за період з 01.08.13 по 31.08.13;
- від 01.10.2013 року на суму 5 000,00 грн. за період з 01.09.13 по 30.09.13.
Також, наявний рахунок-фактура №01 від 02.07.2013 року на суму 5 000,00 грн. (оплата за юридичні послуги, визначені п.1.2.1. договору).
Вищезазначені акти підписані тільки зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО».
Як зазначено позивачем, акти надання послуг передавалися директору відповідача особисто, проте доказів зазначеного факту не надано.
Проте, в матеріалах справи наявний опис та фіскальний чек №3035 від 26.12.2013 року з яких вбачається, що на адресу відповідача 26.12.2013 року було направлено претензію ТОВ «ЮК «ОРДО» до ТОВ «Прод-Лідер» про сплату заборгованості у розмірі 25 000,00 грн., рахунку на оплату послуг ТОВ «ЮК «ОРДО» від 02.07.12 та акти приймання-передачі наданих послуг від 02.07.13, 01.08.13, 02.09.13, 01.10.13.
У відповідності до "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень", затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.13., нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку місцевої є Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2,3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Отже, відповідач отримав документи 29.12.2013.
Згідно п.3.3 договору, послуги спачуються замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем в якому послуги були надані.
Таким чином, моментом прострочення є 06.01.2014 року (не пізніше 5-го числа наступного місяця в якому послуги були надані).
Твердження відповідача про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» взагалі не надано послуги спростовується наступним.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що результати послуг передаються замовнику для вказаної ним особи та у відповідності до вказаних ним реквізитів через кур'єра, по факсу, електронною поштою, поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку, прийнятними для обох сторін.
Відповідно до п.1.3.1 договору ТОВ «Прод-Лідер» мало право надсилати ТОВ «Юридична компанія «ОРДО» заявки на замовлення послуг в письмовій формі та/або шляхом надіслання факсограм чи повідомлень електронною поштою.
Як встановлено в судовому засіданні, офіційною електронною поштою ТОВ «Прод-Лідер» є smachnii-svit@ukr.net, що підтверджується відомостями з офіційного сайту відповідача.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» надано роздруківки з електронної пошти отриманого завдання та результати виконання завдання.
Також, надано частину проектів документів та юридичних висновків стосовно наданих ТОВ «Прод-Лідер» послуг. Оскільки, як зазначено третьої особою більша частина наданих послуг (проектів документів та ін..) на сьогодні не збереглася.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Послуги спачуються замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем в якому послуги були надані (п.3.3 договору).
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
03.08.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» (первісний кредитор) та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Довіра" (новий кредитор) укладено договір №01 про відступлення права вимоги.
Відповідно до п.1 договору №01 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання юридичних послуг №01-06/13 від 01 червня 2013 р., укладений між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Прод-Лідер».
За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, а саме оплати вартості наданих юридичних послуг, стягнення штрафних санкцій, пені, трьох відсотків річних, інфляційних збитків (п.2 договору №01).
За даним договором до нового кредитора переходять всі права та обов'язки первісного кредитора за основним договором і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даного договору новий кредитор вважається стороною основного договору, а первісний кредитор втрачає всі права за основним договором (п.4 договору №01).
Згідно з п.7 договору №01 основний договір не містить заборони щодо заміни кредитора без згоди боржника.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Докази повідомлення відповідача про відступлення прав вимоги в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Тобто, ризик не повідомлення боржника про уступку несе новий кредитор.
Проте, ні перед новим кредитором - позивачем, ні перед первісним кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОРДО» відповідач свої зобов'язання не виконав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 25 000,00 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 18 796,95 грн., 3% річних в розмірі 1 786,01 грн. та індекс інфляції в розмірі 19 845,00 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.5.6 договору, у випадку порушення замовником строку оплати послуг виконавця замовник зобов'язаний сплатити викоанвцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строку. Нарахування пені не припиняється через 6 місяців після виникнення заборгованості а триває до повного розрахунку сторін.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
25 000,0006.01.2014 - 14.04.2014996.5000 %0.036 %881.51
25 000,0015.04.2014 - 06.07.2014839.5000 %0.052 %1080.14
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 1 961,65 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 961,65 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 16 835,30 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
06.01.2014 - 23.12.201525 000,001.79019738.5844738.58
За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 19 738,58 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 19 738,58 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 106,42 грн. не підлягає задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
25 000,0006.01.2014 - 23.12.20157173 %1473.29
За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 1 473,29 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 473,29 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 312,72 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Лідер" (03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус 2, код ЄДРПОУ 38441501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Довіра" (03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 26-А, код ЄДРПОУ 39277797) основний борг в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 961 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) грн. 65 коп., три проценти річних в розмірі 1 473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 29 коп., індекс інфляції в розмірі 19 738 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 58 коп., та судовий збір в розмірі 896 (вісімсот дев'яносто шість) грн. 58 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 09.03.2016 року.
Суддя С.М. Мудрий