ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.02.2016Справа №910/31951/15
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ТРАНС ПЛЮС»
про стягнення 41 546, 57 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на свою користь суму основного боргу в розмірі 41 546, 57 грн. за неналежне виконання договору №2810/2015 перевезення вантажу від 28.10.2015.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, офіс 1/4.
Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
На призначені судові засідання 02.02.2016р., 23.02.2016р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив. Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).
Отже, за встановлених обставин справи відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28 жовтня 2015 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір перевезення вантажу №2810/2015 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Перевізник (Позивач) зобов'язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а Експедитор (Відповідач) зобов'язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.
Вартість послуг по кожному перевезенню вантажу визначається за погодженням сторін і зазначається в заявці.
Судом встановлено, що 28.10.2015 Позивачу було надане Відповідачем, у відповідності до умов Договору, Замовлення (заявку) на перевезення вантажів автомобільним транспортом; маршрут перевезення: Стамбул-Львів; вартість перевезення 1 800, 00 доларів США, у безготівковому перерахунку у гривнях за курсом НБУ, встановленим на день вивантаження.
Матеріалами справи підтверджується, що перевезення було виконане належним чином без будь-яких застережень та зауважень Відповідача. Факт належного виконання перевезення підтверджується наявністю печатки вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR та відсутністю будь-яких приміток вантажоодержувача в цій графі.
Крім цього, Акт наданих послуг №128 від 05.11.2015 підтверджує, що у Відповідача претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає та транспортні послуги вантажним авто по маршруту м. Стамбул (Тереччина) - м. Халкалі (Туреччина) - п/п Порубне - с. Малехів Львівської обл. - м. Львів виконані на загальну суму із ПДВ в розмірі 41 546, 57 грн.
Автомобіль був розвантажений, згідно графи 24 CMR - 05.11.2015. Курс НБУ, встановлений на цю дату: 1, 00 долар США - 23, 081425 грн.
Таким чином, 1 800, 00 доларів США у перерахунку на гривні складає 41 546, 57 грн. Вказана грошова сума також підтверджена сторонами в Акті наданих послуг №128 від 05.11.2015.
Відповідно до п. 3.2. Договору, послуги перевізника, надані по даному Договору оплачуються через 14 банківських днів після отримання виставлених перевізником оригіналів документів: ЦМР, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, виписаних датою розвантаження автомобіля, інших документів, якщо такі вказані в заявці.
Вище вказані документи, згідно експрес-накладної ТОВ «Нова пошта» №59000142131041 були направлені для вручення уповноваженій особі Відповідача ОСОБА_2 - 07.11.2015 та згідно даних веб-сервісу відстеження відправлень ТОВ «Нова пошта», - отримані ним 11.11.2015.
Отже 14 банківський день завершився 01.12.2015, в зв'язку з чим з 02.12.2015 грошове зобов'язання Відповідача на суму боргу в розмірі 41 546, 57 грн. є простроченим.
Станом на день звернення Позивача до суду та на день винесення судом рішення по справі, Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору не виконав, заборгованість в розмірі 41 546, 57 грн. на користь Позивача не сплатив.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Договір №2810/2015 від 28.10.2015, укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором перевезення, а відповідно вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання Позивачем його зобов'язань згідно Договору та у відповідності до замовлення (заявки) Відповідача на перевезення вантажів. Вартість замовлення склала грошову суму в розмірі 41 546, 57 грн.
Однак, Відповідач не сплатив на користь Позивача грошову суму в розмірі 41 546, 57 грн. за перевезення вантажу, чим порушив умови Договору, а строк виконання грошового зобов'язання в розмірі 41 546, 57 грн. на момент винесення рішення у справі настав.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2. Договору Відповідач повинен був сплатити рахунок Позивача через 14 банківських днів після отримання виставлених перевізником оригіналів документів.
Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати грошових коштів на користь Позивача в розмірі 41 546, 57 грн. не виконав.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором перевезення вантажу №2810/2015 від 28.10.2015 в сумі 41 546, 57 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено належність і допустимість доказів, зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належним чином та відповідними доказами по справі було доведено обґрунтованість його позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми вимоги Позивача про відшкодування Відповідачем витрат по оплаті Позивачем послуг адвоката у розмірі 4 154, 00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Так, Позивачем до позовної заяви було додано договір доручення від 04.12.2015, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_4, Акт приймання-передачі наданих послуг від 14.12.2015, квитанцію до прибуткового ордеру №4/12 від 14.12.2015, ордер на надання правової допомоги серія ТР №008143, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ТРАНС ПЛЮС» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, офіс 1/4; Код: 38799452) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (47722, АДРЕСА_1; Код: НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 41 546 (сорок одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 57, судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. та витрати, понесені на правову допомогу адвоката в розмірі 4 154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено:09.03.2016
Суддя І.І.Борисенко