03.03.2016 р. Справа№ 914/448/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львів
до відповідача: “Exim Polska Teresa Kuropatwa”, Koszalin, ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 660,31 євро, що еквівалентно 17637,83 грн.
Суддя Мороз Н.В.
при секретарі Потикевич М.П.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2
Від відповідача: н/з
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львів до відповідача “Exim Polska Teresa Kuropatwa”, Koszalin, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 660,31 євро, що еквівалентно 17637,83 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.03.2016р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. В судовому засіданні подав заяву від 02.03.2016р. №692/01-298 про долучення до матеріалів справи письмових доказів згідно переліку, а саме, акту звірки взаєморозрахунків станом на 29.02.2016р. та докази надсилання на адресу відповідача, переклад досудового звернення до відповідача для оплати №1 від 03.11.2015р. №609/01-228 та оригінал повідомлення про вручення звернення, а також довідку ПАТ «Кредобанк» від 01.03.2016р. №152-7874/16 про часткове погашення боргу в сумі 2544,00 євро. Вимоги ухвали суду від 19.02.2016р. виконав частково.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про міжнародні договори України” чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., яка була імплементована в національне законодавство Законом України від 19.10.2000р. №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000р.
Станом на день розгляду справи одним з учасників вказаної конвенції є і ОСОБА_1.
Відповідно до Закону України „Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах” №2052-III від 19 жовтня 2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.
Відповідно до ст.2 Конвенції кожна договірна держава призначає центральний орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Кожна Держава організовує центральний орган згідно із своїм правом.
Згідно із ст.3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Cтаттею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що
a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,
b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,
і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.
Згідно ст.3 Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 04.02.1994р. у справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. Центральними органами визначено: з боку України - Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру, а з боку ОСОБА_1 - Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо (ч.ч.2,3 Договору).
Відповідно до ст. 4 вищевказаного Договору від 04.02.1994р., договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
Стаття 1 Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції ОСОБА_1 від 10.01.2011р. на виконання статті 3 Договору визначає, що у справах, які охоплюються Договором встановлено, що під час передачі клопотань про надання правової допомоги на основі ст.4 Договору наступні органи зносяться між собою безпосередньо:
1) з боку України - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній ОСОБА_1 Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві і Севастополі;
2) з боку ОСОБА_1 - окружні суди ОСОБА_1.
Вказана Угода встановлює можливість безпосередніх зносин між установами юстиції України та ОСОБА_1 з питань правової допомоги у цивільних справах, а також встановлює єдину форму клопотання при оформленні судових доручень про вручення документів та про проведення процесуальних дій у цивільних справах на підставі Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах.
Згідно ст. 2 Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції ОСОБА_1 від 10.01.2011р., суд України, який розглядає справу, подає клопотання про надання правової допомоги через відповідне головне управління юстиції до голови окружного суду ОСОБА_1, в окрузі якого має бути виконане клопотання.
При цьому, у відповідності до ст. 3 Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 04.02.1994р., у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з договірних сторін.
За таких обставин, враховуючи місцезнаходження відповідача, який є резидентом ОСОБА_1, суд дійшов висновку про необхідність повідомити відповідача - “Exim Polska Teresa Kuropatwa”, Koszalin, ОСОБА_1 про розгляд господарським судом Львівської області даної справи у належній формі та направити судові документи та матеріали у справі для належного вручення.
Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Для дотримання процесуальних строків розгляду спору, з урахуванням вимог міжнародного договору та необхідність виконання судового доручення, провадження у справі №914/448/16 підлягає зупиненню до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 10, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (Гаага, 1965), Договором між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, Угодою між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції ОСОБА_1 ст. ст. 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду справи суд, -
1. Розгляд справи відкласти на 19.07.2016р. на 10:00 год.
2. Зупинити провадження у справі №914/448/16 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання щодо відповідача - “Exim Polska Teresa Kuropatwa”, Koszalin, ОСОБА_1.
3. Для виконання судом вимог Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 04.02.1994р. та Угоди від 10.01.2011р. між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції ОСОБА_1 на виконання статті 3 Договору, позивачу подати господарському суду Львівської області нотаріально засвідчений переклад на польську мову: 1) ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі №914/448/16 від 19.02.2016р. (у двох примірниках); 2) ухвали господарського суду Львівської області про зупинення провадження від 03.03.2016р. у справі №914/448/16 (у двох примірниках); 3) копію позовної заяви та додатки до позовної заяви (у двох примірниках).
4. Прохання надіслати витребувані судом документи у розумні строки.
5. Позивачу інформувати суд про хід виконання ухвали суду.
6. Відповідачу - виконати вимоги ухвали суду від 19.02.2016р. у повному обсязі.
7. Сторонами - забезпечити явку повноважних представників.
Суддя Мороз Н.В.