ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.02.2016Справа №910/31626/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування"
про захист авторських виключних прав
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Сушко В.С.
від відповідача: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (далі-відповідач) про захист порушеного виключного права позивача шляхом стягнення з відповідача суми компенсації у розмірі 88 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем виключного права позивача на використання персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь», по факту поставки без відповідного дозволу до мережі «Novus» соків (нектарів) в упаковках, на яких відтворені персонажі «Маша», «Медведь», «Заяц», «Тигр» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
11.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав ряд документів на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.
11.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, у якому просив суд передати дану справу за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, а саме за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування".
Розглянувши подане відповідачем клопотання про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, суд визнав клопотання необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 16 ГПК України, справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення, у даному випадку порушення прав позивача на об'єкти інтелектуальної власності зазначається останнім саме неправомірною реалізацією товару у магазині «Novus» за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 1-А.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 15.02.2016 оголошувалась перерва до 29.02.2016 на підставі ст. 77 ГПК України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування".
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 29.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
01.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» та ОСОБА_2 укладено авторський договір замовлення №ОК-2/2008, умовами якого передбачено, що автор зобов'язаний створити та передати замовнику сценарій 8 серій дитячого телевізійного серіалу «Маша и Медведь».
Також, в матеріалах справи міститься копія службового завдання №1/МиМ-С1, згідно якого ОСОБА_3 створює та передає Товариству з обмеженою відповідальністю "АНИМАККОРД" виключні права на серію дитячого телевізійного анімаційного серіалу «Маша и Медведь», а саме «Первая встреча».
23.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» та ОСОБА_2 підписано акт здачі-приймання робіт до авторського договору замовлення №ОК-2/2008 від 01.04.2008, відповідно до умов якого автор-виконавець створив та передав виключне право на сценарії восьми серій дитячого телевізійного серіалу «Маша і Мєдвєдь» («Первая встреча», «Весело-весело встретим Новый год», «До весны не будить», «Ловись, рыбка», «Весна пришла», «Позвони мне, позвони», «С волками жить», «Следы невиданных зверей») в повному об'ємі замовнику.
08.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» (далі - правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» (далі - позивач) укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал «Маша и Медведь»), відповідно до якого правовласник передав позивачу виключне право на вісім серій аудіовізуального твору - серіалу «Маша и Медведь», а саме:
1. «Раз, два, три! Елочка гори!»;
2. «Первая встреча»;
3. «До весны не будить!»;
4. «Весна пришла!»;
5. «Ловись рыбка!»;
6. «Следы невиданных зверей!»;
7. «С волками жить…»;
8. «Позвони мне, позвони!».
Відповідно до п.п. 1.3. та 1.4 договору, правовласник гарантував, що останній є власником виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.
Згідно п. 6.1. договору, останній діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір.
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" були укладені додатки до договору № 010601-МиМ від 08.06.2010 р., а саме, №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 08.06.2010.
14.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" та громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 укладено авторський договір замовлення № ОК-1/МиМ на створення сценарію анімаційного фільму, відповідно до якого автор-виконавець зобов'язується створити та передати замовнику літературні сценарії чотирьох серій дитячого телевізійного серіалу «Маша и Медведь», у відповідності до умов, встановлених Творчим завданням до даного договору, а замовник - прийняти їх та оплатити.
Як стверджує позивач, 16.01.2015 в належному Товариству з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» магазині «Novus», за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 1-А було здійснено продаж (розповсюдження, реалізація) контрафактних товарів з об'єктами авторського права позивача з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь», зокрема «Нектар мільтифруктовий Маша и Медведь» ТМ «Карапуз юниор», виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування». На підтвердження факту здійснення розповсюдження даного товару позивач надає фіскальний чек від 16.01.2015 №17.541.291, фотокопію придбаного товару, та специфікацію від 26.05.2014 до договору поставки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що саме неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності шляхом виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 88 000, 00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Таким чином, позивач, на підставі договорів та додатків до них, набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Медведь» та його складові частини.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до п. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме письмових пояснень відповідача, останній не заперечує факт реалізації в магазині «Novus» товару «Нектар мільтифруктовий Маша и Медведь» ТМ «Карапуз юниор», оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» укладено договір поставки товару, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» постачає товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» приймає товар та відповідно до своєї діяльності у подальшому здійснює його реалізацію кінцевому споживачу.
Виробником товару «Нектар мільтифруктовий Маша и Медведь» ТМ «Карапуз юниор» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», що також встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі № 910/4252/15-г.
На підтвердження правомірності використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків «Маша» і «Медведь», відповідачем надано належним чином засвічену копію договору №3340 від 07.02.2014, що укладався між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» та Компанією «INK TM A/S», за умовами якого відповідач отримав ліцензію на використання будь-яких елементів анімаційного серіалу і товарного знаку, права на які належать правовласнику, спільно відомі як «Маша» і «Медведь». Об'єктом ліцензійної власності включають в себе, в тому числі без обмежень, імена персонажів, дизайни, логотипи в оригінальній або будь-якій іншій локалізованій формі, письмово погодженій правовласником.
Пунктом 2 договору визначено, що правовласником є ТОВ «Маша и Медведь», 129085, Російська Федерація, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, прим. 3.
Відповідно до пункту 3 договору, ліцензована продукція - соки дитячого харчування (200 мл).
Згідно пункту 4 договору, строк - період, що починається, при умові підписання даного договору, 01 березня 2014 року і закінчується 28 лютого 2015 року.
Також, з листа позивача № 33/02 від 13.02.2014 вбачається, що позивач підтвердив, що Компанія «INK TM A/S» належним чином уповноважена укладати субліцензійні договори на використання юридично значущих елементів анімаційного серіалу «Маша и Медведь», зокрема, для виробництва, продажу, маркетингу і розповсюдження товарів (копія в матеріалах справи).
Разом з тим, пунктом 8 договору № 3340 від 07.02.2014, сторони погодили канали поширення - «АТБ МАРКЕТ», «МЕТРО», «АМСТОР», «КАРАВАН» (ТОВ «Адвентіс»), «БИЛЛА», «СИЛЬПО» (ТОВ «Фоззи Фуд»), «ТАВРИЯ V», «МЕДСЕРВИС», «ВАРУС» (ТОВ «Омега»), «БРУСНИЦА» на території дії ліцензії (Україна).
Водночас, із вказаного вище договору №3340 від 07.02.2014, зокрема пункту 8 не вбачається такого каналу поширення ліцензованої продукції (соки дитячого харчування (200 мл)), як магазин «Novus», за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 1-А, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус Україна».
Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання та поширення об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків «Маша» і «Медведь» саме в магазині «Novus», від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маша и Медведь», як суб'єкта, що має виключне право на дозвіл чи заборону використання таких творів іншими особами відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», вважається судом встановленим, оскільки доказів зворотного суду не надано.
Отже, з поданих позивачем до суду доказів, вбачається, що товар «Нектар мільтифруктовий Маша и Медведь» ТМ «Карапуз юниор», виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», містить об'єкти інтелектуальної власності, зокрема зображення персонажів «Маша» і «Медведь» аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь», відповідно реалізація вказаного товару без згоди позивача є порушенням виключного авторського права останнього.
Таким чином, факт порушення прав позивача судом встановлено.
Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого
порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
В абз. 9 ч. 2 ст. 52 України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. «г» п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. України «Про авторське право і суміжні права», об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб'єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" 88 000, 00 грн. компенсації, за поставку без дозволу позивача до мережі магазинів «Novus», соків (нектарів) в упаковках, на яких відтворені персонажі «Маша», «Медведь», «Заяц», «Тигр» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу - «Маша и Медведь».
Відповідно до п. 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Так, у відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 378, 00 грн. на місяць.
Разом з тим, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтовано завищеним.
Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єктів авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації підлягає задоволенню частково у розмірі 55 120, 00 грн. за розрахунком: чотири об'єкти інтелектуальної власності * 13 780,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (49089, м. Дніпропетровськ, провулок Архітектурний, буд. 5, ідентифікаційний код - 30394678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, приміщення 3, основний державний реєстраційний номер 1107746373536) 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. - компенсації та 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 коп. - судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 04.03.2016.
Суддя Бондарчук В.В.