Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"03" березня 2016 р. Справа № 911/196/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарті Фемілі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1»
про стягнення 169786,24 грн.
секретар судового засідання: Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 10 від 29.01.2016 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарті Фемілі» (далі - ТОВ «Смарті Фемілі», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі - ТОВ «Край-1», відповідач) про стягнення 169786,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 128550,01 грн. основного боргу, 2398,43 грн. 3% річних, 38837,80 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.
Розгляд справи відкладався.
У судових засіданнях 01.02.2016 р. та 03.03.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судові засідання 01.02.2016 р. та 03.03.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належно.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 03.03.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
28.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК Європродукт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (покупець) було укладено договір поставки № 2169, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.
У відповідності з п. 3.1 договору постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами.
Згідно з пунктом 3.3 договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1 додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись покупцем.
Договір був укладений строком до 31 грудня 2014 року. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1 договору).
ТОВ «ДК Європродукт» та ТОВ «Край-2» було підписано додаток № 3 до договору поставки № 2169 від 28.02.2014 р., відповідно до п. 1.1 якого покупець оплачує реалізовані товари за період 1 календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки.
ТОВ «ДК Європродукт» та ТОВ «Край-2» було укладено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 2169 від 28.02.2014 р., відповідно до якого п. 1.1 додатку № 3 до договору поставки було викладено в наступній редакції: «покупець оплачує реалізовані товари за період 1 календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця протягом не більше ніж 14 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть накладні та документи вчасно покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки документів».
ТОВ «ДК Європродукт» на виконання умов договору поставки № 2169 від 28.02.2014 р. було поставлено ТОВ «Край-2» товар за видатковими накладними - № ОД41006177 від 09.10.2014 р. на суму 4597,55 грн., № КПВ41013016 від 13.10.2014 р. на суму 4745,28 грн., № КВП41015070 від 15.10.2014 р. на суму 1363,06 грн., № КВП41015071 від 15.10.2014 р. на суму 5029,87 грн., № КВП41015072 від 15.10.2014 р. на суму 2024,52 грн., № КВП41016230 від 20.10.2014 р. на суму 6386,59 грн., № КВП41016234 від 20.10.2014 р. на суму 13450,80 грн., № КВП41016229 від 20.10.2014 р. на суму 35,64 грн., № КВП41016228 від 20.10.2014 р. на суму 1249,69 грн., № КВП41017080 від 20.10.2014 р. на суму 392,11 грн., № КВП41021177 від 22.10.2014 р. на суму 261,41 грн., № КВП41022095 від 22.10.2014 р. на суму 535,26 грн., № КВП41022096 від 22.10.2014 р. на суму 4858,84 грн., № КВП41022098 від 22.10.2014 р. на суму 830,17 грн., № ОД41020065 від 23.10.2014 р. на суму 5600,42 грн., № ОД41020109 від 23.10.2014 р. на суму 2967,43 грн., № КВП41024057 від 27.10.2014 р. на суму 10126,34 грн., № КВП41024058 від 27.10.2014 р. на суму 7701,12 грн., № КВП41024059 від 27.10.2014 р. на суму 1184,26 грн., № КВП41024056 від 27.10.2014 р. на суму 2929,08 грн., № КВП41027016 від 27.10.2014 р. на суму 1383,28 грн., № КВП41024081 від 27.10.2014 р. на суму 134,02 грн., № ХВ41027294 від 28.10.2014 р. на суму 3469,44 грн., № КВП41027103 від 29.10.2014 р. на суму 3318,12 грн., № КВП41029105 від 29.10.2014 р. на суму 7288,28 грн., № КВП41128146 від 29.11.2014 р. на суму 16596,02 грн., № КВП41129036 від 29.11.2014 р. на суму 22516,93 грн.
ТОВ «Край-2» розрахувалось за поставлений ТОВ «ДК Європродукт» товар частково.
26.11.2014 р. між ТОВ «ДК Європродукт» та ТОВ «Край-2» було укладено договір про переведення боргу № 01/11, згідно якого боргові зобов'язання ТОВ «Край-2» по оплаті вартості поставлених ТОВ «ДК Європродукт» товарів згідно умов договору поставки № 2169 було переведено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1».
Відповідно до п. 1.2 договору про переведення боргу № 01/11 від 26.11.2014 р. розмір боргових зобов'язань, переведених від ТОВ «Край-2» до ТОВ «Край-1», становить 50000,00 грн.
ТОВ «Край-2» та ТОВ «ДК Європродукт» було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2014 р. до 26.11.2014 р. на суму 576889,44 грн.
ТОВ «Край-1» було оплачено ТОВ «ДК Європродукт» 50000,00 грн.
01.12.2014 р. між ТОВ «ДК Європродукт» та ТОВ «Край-2» було укладено договір про переведення боргу № 01/12, згідно якого боргові зобов'язання ТОВ «Край-2» на суму 565369,99 грн. з оплати вартості поставлених ТОВ «ДК Європродукт» товарів згідно умов договору поставки № 2169 було переведено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1».
Згідно з п. 1.2 договору про переведення боргу № 01/12 від 01.12.2014 р. розмір боргових зобов'язань, переведених з ТОВ «Край-2» на ТОВ «Край-1», становить 565369,99 грн.
ТОВ «Край-1» було оплачено вартість поставлених ТОВ «ДК Європродукт» товарів на суму 429242,00 грн., що підтверджується листом ПАТ «Український ОСОБА_2» від 22.10.2015 р.
Заборгованість ТОВ «Край-1» перед ТОВ «ДК Європродукт» становила 136127,99 грн.
Проте, під час проведення звірки розрахунків між ТОВ «ДК Європродукт» та ТОВ «Край-1» було виявлено розбіжність на суму 7577,98 грн., яку було списано із кредиторських зобов'язань ТОВ «ДК Європродукт» (суму боргу ТОВ «Край-1» перед ТОВ «ДК Європродукт» за договором поставки № 2169 було зменшено на 7577, 98 грн.), що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.02.2015 р. та актом № 249 прийому-виконання наданих послуг від 31.01.2015 р.
02.03.2015 р. було укладено договір про відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» як боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія Європродукт» як первинним кредитором, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарті Фемілі» як новим кредитором, згідно умов якого право на вимогу та отримання грошових коштів у якості боргу за поставлений товар на суму 128550,01 грн. було відступлено від ТОВ «ДК Європродукт» до ТОВ «Смарті Фемілі». Заборгованість згідно умов вказаного договору про відступлення права вимог становить 128550,01 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 28.02.2015 р. та від 26.03.2015 р.
Згідно умов договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор передав новому кредитору документи боржника на підтвердження заборгованості.
Згідно з п. 2.2 договору про відступлення права вимоги від 01.03.2015 р., з дня підписання цього договору боржник зобов'язаний своєчасно сплатити вартість поставлених первісним кредитором товарів на рахунок нового кредитора, тобто у строки, визначені основним договором (договором поставки № 2169).
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором поставки № 2169 від 28.02.2014 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати отриманого за договором поставки № 2169 від 28.02.2014 р. товару суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 2169 від 28.02.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 128550,01 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 2398,43 грн. за період з 03.03.2015 р. до 15.10.2015 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Визначений позивачем розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, за період з 03.03.2015 р. до 15.10.2015 р., становить 38837,80 грн., є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарті Фемілі» у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, 215А, кім. 3, код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарті Фемілі» (65098, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Боженка, 19, оф. 308, код 38154557) - 128550 (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 01 коп. основного боргу, 2398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 43 коп. 3% річних, 38837 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 2546 (дві тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 79 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 09.03.2016 р.
Суддя В.М. Бабкіна