Рішення від 24.02.2016 по справі 910/26739/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016Справа №910/26739/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов»

про відшкодування шкоди в розмірі 6 960,93 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Сечко С.В. за довіреністю № 0115-27 від 12.02.2015 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 960,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/26739/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи та пояснення.

У судовому засіданні 25.11.2015 р. представник позивача повідомив, що не готовий до судового засідання, у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2015 р. не з'явився, вимог ухвали не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином. До Господарського суду міста Києва повернувся конверт із направленою ухвалою про порушення провадження у справі з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 р. відкладено розгляд справи до 16.12.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2015 р. надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі; повідомив, що 16.12.2015 р. подав через відділ діловодства суду документи на виконання вимог ухвали суду та надав оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду від 16.12.2015 р. відкладено розгляд справи до 22.12.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для дослідження доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2015 р. подав клопотання про продовження строку розгляду спору для надання можливості представити суду додаткові докази у справі.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов», оскільки позивачем було укладено генеральний договір № 40-2850-13-13-00003 від 24.04.2013 р. страхування вантажів саме з даним товариством.

Відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов».

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 р. відкладено розгляд справи до 27.01.2016 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи.

У судовому засіданні 27.01.2016 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та у письмовому клопотанні, просив суд направити ухвалу суду відповідачу на вірну адресу, зокрема: АДРЕСА_1, оскільки позивачем у позовній заяві було некоректно зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши дані клопотання, суд його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представники відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з'явилися.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, для забезпечення принципів рівності змагальності сторін у справі, недопущення порушення прав охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи, невиконанням ним вимог ухвали суду та для направлення на вірну адресу відповідача ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 27.01.2016 р. розгляд справи відклав на 24.02.2016 р.; повторно зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи та пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2016 р. надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 24.02.2016 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 24.02.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов» (надалі - страхувальник) було укладено генеральний договір № 40-2850-13-00003 страхування вантажів, згідно з умовами якого страховик застрахував свої майнові інтереси (вантаж), пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної вантажу шкоди під час експедиції (перевезення).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором страхування.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

09.01.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу № б/н, згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_1 (сторона-2) прийняв на себе зобов'язання за плату і за рахунок ТОВ «Торговий дім «Манташов» (сторона-1) надати послуги з перевезення вантажу, що належить на праві власності стороні-1.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що 24.01.2015 р. в ході виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажу № б/н від 09.01.2015 р., в м. Одесі по вул. Гастелло 73, з транспортним засобом - вантажним автомобілем IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася пожежа, в результаті якої постраждав гр. ОСОБА_1, був пошкоджений транспортний засіб, та частково було зіпсовано вантаж - кондитерські вироби, прийняті перевізником відповідно до товаротранспортної накладної № 0000096 від 22.01.2015 р.

Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику вантажу згідно акту списання № СпТ-00001 від 22.01.2015 р., складає 7 768,18 грн.

Згідно зі звітом про причину виникнення пожежі від 26.01.2015 р., складеного Головним інспектором Малинівського РВ ГУ ДСНС України в Одесскій області, капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_4, осередок пожежі знаходився в салоні автомобіля по вул. Гастелло 73 в м. Одеса. Під час спілкування з власником автомобіля стало відомо, що громадянин ОСОБА_1, 1972 р. н. заснув в автомобілі під час паління.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про страхування» та ч. 3 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Оскільки майнові інтереси страхувальника - ТОВ «Торговий дім «Манташов» пов'язані з можливими збитками та шкодою, заподіяними вантажу піч час експедиції (перевезення), були застраховані відповідно до умов генерального договору страхування вантажів № 40-2850-13-00003 від 24.04.2013 р., то відповідно до заяви страхувальника про страхове відшкодування від 26.01.2015 р, страхового акту № ДКЦВ-9463 від 22.04.2015 р., ПрАТ «СК «Українська страхова група» згідно з платіжним дорученням № 8137 від 23.04.2015 р. здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Торговий дім «Манташов» у розмірі 6 960,93 грн.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» отримала право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - власника автомобіля ІVЕСО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1.

Крім того, п. 5.4. договору про надання послуг з перевезення вантажу № б/н від 09.01.2015 р., передбачено, що сторона-2 відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з її вини.

Оскільки майнова шкода завдана неправомірними діями ФОП ОСОБА_1, що підтверджується звітом про причину виникнення пожежі від 26.01.2015 р., а в добровільному порядку сплатити суму сплаченого позивачем страхового відшкодування відповідач відмовляється, то ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 6 960,93 грн. в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно з ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст. 27 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що пожежа, яка виникла 24.01.2015 р. в ході виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажу № б/н від 09.01.2015 р., в м. Одесі по вул. Гастелло 73, з транспортним засобом - вантажним автомобілем IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася в результаті необережних дій ФОП ОСОБА_1 під час паління. Даний факт засвідчено особистими письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 та висновком про відсутність ознак кримінального правопорушення від 24.01.2015 р., наданим Малинівським РВ ГУ ДСНС України в Одеській області (належним чином засвідчені копії додано до матеріалів справи).

Оскільки матеріалами справи підтверджується виплата страхового відшкодування на суму 6 960,93 грн. (платіжне доручення № 8137 від 23.04.2015 р.) ПрАТ «СК «Українська страхова група» у зв'язку зі страховим випадком, під час якого було частково пошкоджено вантаж, то до позивача перейшло право вимоги на підставі ст. 1191 ЦК України в порядку регресу до винної особи - ФОП ОСОБА_1

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідач жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові, суду не надав, розмір позовних вимог не оспорив.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 960,93 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 960,93 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01014, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 17, код ЄДРПОУ 05509470) 6 960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 93 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.03.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина

Попередній документ
56306619
Наступний документ
56306621
Інформація про рішення:
№ рішення: 56306620
№ справи: 910/26739/15
Дата рішення: 24.02.2016
Дата публікації: 12.03.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування