ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.03.2016Справа № 40/418
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Пі.Ті.-Тур»
про стягнення грошових коштів 59000,00 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін не викликались
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Пі.Ті.-Тур» про стягнення 59000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2012 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел.Пі.Ті.-Тур" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" суму основного боргу в розмірі 59 000 грн 00 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1 888 грн 00 коп., 3 % річних в розмірі 1 386 грн 90 коп. та 1 411 грн 50 коп. судового збору.
24.01.2012 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року у справі № 40/418 видано наказ.
01.03.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем 12.11.2015 було укладено договір купівлі-продажу права вимоги.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.1 договору від 12.11.2015 предметом договору є відступлення продавцем у власність покупцеві права вимоги у порядку та на умовах передбачених цим договором. Продавець зобов'язується відступити покупцю право вимоги ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" до ТОВ «Ел.Пі.Ті.-Тур» в сумі 63686,40 грн., що виникло внаслідок неможливості виконання зобов'язань згідно договору № 1 поворотної фінансової допомоги від 16.10.2010 та підтверджується наказом господарського суду м. Києва № 40/418 від 24.01.2012, а покупець зобов'язується прийняти це право вимоги, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що право вимоги відступається покупцю з моменту сплати його повної вартості та підписання сторонами акту приймання-передачі права вимоги.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору відступ права вимоги покупцю здійснюється продавцем у триденний строк після оплати покупцем повної вартості майна, відступ права вимоги продавцем покупцю засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.
12.11.2015 покупцем та продавцем було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого сторони підтвердили, що право вимоги продавцем відступлено покупцю своєчасно і в строк, встановлений договором купівлі-продажу права вимоги № б/н від 12.11.2015, документи, які передаються за цим актом продавцем передані покупцю, покупець повністю сплатив ціну за договором купівлі-продажу права вимоги № б/н від 12.11.2015.
Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Так, частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р. визначено, що чинним законодавством не передбачена уступка права стягувача за рішенням суду саме шляхом укладення цивільно-правової угоди, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.
Тобто, не допускається визначення сторонами при укладенні договору про відступлення права вимоги його предмету, як перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням суду, проте як відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення допускається.
Аналізуючи обставини наявності укладеного між ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та ОСОБА_1 Договору купівлі-продажу права вимоги № б/н від 12.11.2015 на предмет достатності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, слід звернути увагу на те, що між вказаними сторонами у спірній частині укладено договір купівлі-продажу права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, що з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду України, які є обов'язковими відповідно до ст. 111-28 ГПК України, є достатньою підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Як зазначено в п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів».
На підставі наведеного, керуючись ст. 25, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» задовольнити.
2. Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» (14000 м. Чернігів, Київське шосе, 3, ідентифікаційний код 32284441) на його правонаступника ОСОБА_2 (02225 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. Копію ухвали направити учасникам судового процесу та ОСОБА_2.
Суддя Л.Г. Пукшин