ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
09.03.2016Справа № 910/3773/16
Суддя Ващенко Т.М., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 48 167,19 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 48 167,19 грн.
Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позовна заява про стягнення 48 167,19 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг.
Проте, з матеріалів позовної заяви № б/н від 22.0216. вбачається, що позивачем не подано доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, оскільки до вказаної позовної заяви позивачем додано лише не завірену ксерокопію фіскального чека № 9999 від 24.02.16., проте, не подано опису вкладення в поштовий конверт.
Вказані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Вказану правову позицію викладено в постановах Вищого господарського суду України № 05-5-65/14158 від 20.08.12. та № 5023/3732/12 від 12.12.12.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
До позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована системи організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.
Але, додані до позовної заяви копії документів не відповідають вищезазначеним вимогам, оскільки частина з них взагалі не завірена (свідоцтво про державну реєстрацію позивача, довідка ДПІ України, виписка з ЄДРПОУ на відповідача, довідка ДПІ у Харківському районі міста Києва, фіскальний чек № 9999 від 24.02.16., опис вкладення та фіскальний чек про направлення претензії), а тому не можуть бути належними доказами.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.12. по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.М. Ващенко