Рішення від 03.03.2016 по справі 910/32918/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016Справа №910/32918/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТОКТАЙМ"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю

"КІДФУДЗПРОДАКШН"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ

ІНВЕСТИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ"

про стягнення 32 720 990,62 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача: Сухенко М. В. (дов. № 22-12/15-01 від 22.12.2015)

Від відповідача: 1) Стеценко О. С. (дов. № 15/01/206)

2) Коваленко М.С.(дов. від 15.01.2016)

Від ПАТ "Хорольський молококонсервний

комбінат дитячих продуктів" Мартиненко І.О.(дов. від 06.11.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоктайм " (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кідфудзпродакшн" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні інвестиційні технології" (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 від 17.11.2015 (далі - договір) в розмірі 32 720 990, 62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2016 порушено провадження у справі № 910/32918/15, розгляд справи призначено на 19.01.2016.

12.01.2016 позивачем через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову.

19.01.2016 відповідачем - 1 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання 19.01.2016 представник відповідача - 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача та відповідача - 1 в судове засідання 19.01.2016 з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану ним 12.01.2016 заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та просив суд задовольнити її. Представник відповідача - 1 висловився проти задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд дійшов висновку про її задоволення про що виніс відповідну ухвалу.

Представником відповідача - 1 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача - 1 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його задоволення, як обґрунтованого.

Розгляд справи відкладено на 02.02.2016.

В судове засідання 02.02.2016 прибули представники позивача та відповідачів, дали пояснення по справі.

Представник відповідача-1 подав суду клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 18.02.2016.

В судове засідання 18.02.2016 прибули представники позивача та відповідачів, дали пояснення по справі.

В судове засідання прибули також представники ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та ТОВ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та подали клопотання про залучення даних товариств до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору. Суд відмовив у задоволенні даних клопотань, оскільки рішення з даної справи не стосується прав та обов"язків даних осіб. Суд відмовив у задоволенні даних клопотань.

Представник відповідача-1 подав клопотання про витребування від ПАТ "Юнекс Банк" банківських виписок. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки обов"язок по доказування лежить на стронах по справі, а тому відповідач-1 може самостійно взяти таку виписку і надати її до суду.

Ухвалою суду від 18.02.2016 відмовлено в задоволенні клопотань ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та ТОВ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про залучення даних товариств до участі у справі № 910/32918/15 третіми особами без самостійних вимог на предмет спору.

Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування від ПАТ "Юнекс Банк" банківських виписок.

Розгляд справи відкладено на 03.03.2016.

В судове засідання 03.03.2016 прибули представники позивача та відповідачів, дали пояснення по справі.

Представник відповідача-1 подав клопотання про зупинення провадження по справі № 910/32918/15 та надіслання матеріалів даної справи прокурору або органу досудового розслідування з метою проведення перевірки/досудового розслідування у формі досудового слідства, за вчинення дій ТОВ «СТОКТАЙМ», які мають ознаки злочину передбаченого статтею 358 Кримінального Кодексу України. Проте, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки доводи відповідача-1 є непереконливими, необґрунтованими та такими, що на думку суду, спрямовані на затягування розгляду справи.

Суд зазначає, що якщо у відповідача-1 були сумніви щодо законності якихось документів по справі № 910/32918/15, то він міг подати таке клопотання на початку розгляду справи, а не в кінці, коли строк розгляду справи вже сплив. Зупинення провадження по справі призведе до порушення прав та законних інтересів інших учасників даного провадження.

Представник ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" подав суду клопотання про залучення даного товариства до участі у справі № 910/32918/15 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" колись володів майном, на яке господарським судом м. Києва накладений арешт згідно з ухвалою від 19.01.2016. Проте, суд зазначає, що відповідач-1, який на даний час є власником спірного майна та в свою чергу є боржником позивача по договору поворотної фінансової допомоги № 17-1 від 17.11.2015, являється добросовісним набувачем вказаного майна, оскільки спір між ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та відповідачем-1 з цього приводу відсутній(інших відомостей суду не надано). Тобто, майно вибуло з володіння ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", право власності на дане майно набуло ТОВ «Санд Трейд». В подальшому право власності на вказане майно набув відповідач-1 - ТОВ "КІДФУДЗПРОДАКШН". Спір щодо даного майна був між ТОВ «Санд Трейд» та ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів". ТОВ "КІДФУДЗПРОДАКШН" в свою чергу не є стороною вказаного спору та не має відношення до ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів". Отже, рішення з даної справи не стосується прав та обов"язків та ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

У відповідності до статті 27 ГГІК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Згідно п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Отже, при вирішенні питання про залучення до участі у справі третіх осіб, суд повинен встановити чи вплине якимось чином прийняте рішення по даній справі на обсяг прав та обов'язків цих осіб.

ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у своїй заяві від 03.03.2016 стверджує, що рішення по даній справі вплине на його права та обов'язки, оскільки нерухоме майно на яке було накладено арешт та оголошено заборону його відчуження ухвалою господарського суду м. Києва від 19.01.2016 було відчужено на користь відповідача-1 нібито незаконно та без достатнього обсягу прав.

Проте, предметом даного позову не є встановлення обставин відчуження даного майна, даний спір стосується стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 в розмірі 32 720 990,62 грн. і заборгованість відповідача-1 виникла саме на підставі договору поворотної фінансової допомоги, а тому правовідносини, що виникли у відповідача-1 з третіми особами щодо інших правочинів жодним чином не мають значення для даної справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

17.11.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стоктайм» (далі позивач, позикодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Марінтіс ЛТД», яке в подальшому було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «Кідфудзпродакшн» (далі відповідач-1, позичальник за договором) було укладено договір поворотної фінансової допомоги №17-1 (далі - договір).

Відповідно до умов договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується прийняти та повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно умов договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику в розмірі 32 720 990,62 (тридцять два мільйони сімсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят дві копійки).

Поворотна фінансова допомога надається в строк до 09.12.2015.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю поворотну фінансову допомогу в строк до 11.12.2015.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародні інвестиційні технології» (далі - відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки №1711/15-п від 17.11.2015 (далі - договір поруки).

Згідно умов договору поруки, поручитель поручився перед позикодавцем за повне виконання зобов'язань позичальником за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 від 17.11.2015.

У відповідності до п. 1.4. договору поруки, у випадку порушення (неналежного виконання) відповідачем-1 обов'язку за договором, відповідач-1 і відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно п. 2.1. відповідач-2 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-1 обов'язку за договором, самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-1 перед позивачем у повному обсязі на підставі письмової вимоги позивача протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги, шляхом перерахування відповідної суми заборгованості на поточний банківський рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було перераховано на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 32 720 990,62 (тридцять два мільйони сімсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят дві копійки), що підтверджується платіжним дорученням №41 від 02.12.2015 на перерахування 4 200 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №42 від 02.12.2015 на перерахування 5 600 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №43 від 03.12.2015 на перерахування 5 600 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №44 від 04.12.2015 на перерахування 5 600 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №45 від 07.12.2015 на перерахування 5 600 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №46 від 08.12.2015 на перерахування 6 100 990,62 грн. поворотної фінансової допомоги; платіжним дорученням №48 від 09.12.2015 на перерахування 20 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги та банківською випискою з рахунку Позивача за період з 02.12.2015 по 09.12.2015.

Проте, відповідач-1 всупереч умовам договору не повернув позивачу грошові кошти в строк, визначений в договорі.

14.12.2015 позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою щодо необхідності виконання зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 від 17.11.2015 та погасити існуючу заборгованість, яка становить 32 720 990,62 (тридцять два мільйони сімсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят дві копійки).

Факт отримання вимоги підтверджується підписом керівника та печаткою товариства.

У відповідь на дану вимогу, відповідач-1 повідомив, що немає можливості виконати свої зобов'язання за договором та повернути грошові кошти, надані як поворотну фінансову допомогу у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках у банківських установах, а також наявністю обтяжень щодо майна товариства.

У зв'язку з цим відповідач-1 просив надати відстрочку виконання зобов'язань за договором на 3 (три) роки, а саме до 31.12.2018.

Також, враховуючи на існуючу заборгованість, 14.12.2015 позивач звернувся з письмовою вимогою до поручителя (відповідача-2) на підставі укладеного договору поруки між позивачем та відповідачем-2 сплатити існуючу заборгованість за договором, яка становить 32 720 990,62 (тридцять два мільйони сімсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят дві копійки).

Факт отримання вимоги підтверджується підписом керівника та печаткою товариства.

Проте, всупереч умовам договору відповідач-1 повернув лише 25 100 (двадцять п'ять тисяч сто) гривень, що підтверджується банківською випискою з ПАТ «Юнекс Банк» від 05.02.2016.

У зв'язку з наведеним позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою та просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 від 17.11.2015 у розмірі 32 720 990,62 (тридцять два мільйони сімсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят дві копійки).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним:

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суми позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 ст.1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем-1 обов'язок щодо погашення заборгованості за користування коштами згідно умов договору в повному обсязі не виконано, а сплачено лише 25 100 грн. із 32 720 990,62 грн. заборгованості.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів-1,2 за договором лише в розмірі 32 695 890,60 (тридцять два мільйони шістсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто гривень шістдесят копійок).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про залучення до участі у справі № 910/32918/15 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження по справі.

3. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СТОКТАЙМ»задовольнити частково.

4. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «КІДФУДЗПРОДАКШН» (код за ЄДРПОУ 39663818, місцезнаходження 61050, м. Харків, Московський район, вул. Гвардійців-Широнінців, будинок 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код за ЄДРПОУ 38005686, місцезнаходження 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, будинок 18/7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТОКТАЙМ» (код за ЄДРПОУ 36008879, місцезнаходження 73021, м. Херсон, Комсомольський район, вул. Патона, 4) заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №17-1 від 17.11.2015 в розмірі 32 695 890(тридцять два мільйони шістсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 60 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КІДФУДЗПРОДАКШН» (код за ЄДРПОУ 39663818, місцезнаходження 61050, м. Харків, Московський район, вул. Гвардійців-Широнінців, будинок 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код за ЄДРПОУ 38005686, місцезнаходження 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, будинок 18/7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТОКТАЙМ» (код за ЄДРПОУ 36008879, місцезнаходження 73021, м. Херсон, Комсомольський район, вул. Патона, 4) 182 700,00 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Видати накази.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

9. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 09.03.2016

Попередній документ
56306543
Наступний документ
56306545
Інформація про рішення:
№ рішення: 56306544
№ справи: 910/32918/15
Дата рішення: 03.03.2016
Дата публікації: 12.03.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини