номер провадження справи 27/130/14
03.03.2016 Справа № 905/3772/14-908/5134/14
За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (04205 м. Київ, пр. Оболонський, 35-А, оф. 301)
до відповідача: Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (85310 Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30)
про стягнення 49 284 272 грн. 48 коп.
Головуючий суддя Дроздова С.С.
Судді Дьоміна А.В.
ОСОБА_2
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, дов. 3 01/11-98 від 26.01.2016 р.
від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 217 від 27.01.2016 р.
від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд”, м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “ВК “Краснолиманська”, Донецька область, м. Родинське про стягнення 41 310 726 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 1 620 821 грн. 88 коп. пені, 4 521 460 грн. 37 коп. штрафу, 343 506 грн. 01 коп. 3 % річних, 1 487 758 грн. 20 коп. індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 905/3772/14 суддею Довгалюк В.О.
Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ”, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції”, статтею 34 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”: “У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14).
24.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з доданими до неї документами від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд”, м. Київ.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ОСОБА_2 суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 24.11.2014 р., справу № 905/3772/14-908/5134/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С., що підтверджується витягом з Реєстру автоматизованого розподілу справи від 24.11.2014 р
Ухвалою суду від 26.11.2014 р. справу № 905/3772/14-908/5134/14 прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/130/14 та призначено судове засідання на 17.12.2014 р.
Ухвалою суду від 17.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 21.01.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
У зв'язку із закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з'ясування обставин справи, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 р. № 01-04/28/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 03.02.2015 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А. прийняла справу № 905/3772/14-908/5134/14 до розгляду та призначила судове засідання на 11.03.2015 р.
В судовому засіданні 11.03.2015 р. оголошено перерву, на підставі ст. 77 ГПК України, до 31.03.2015 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.
Ухвалою суду від 31.03.2015 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14-г зупинено та призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).
05.05.2015 р. Дніпропетровським науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду Запорізької області надійшов лист, яким директор інституту просить протягом тридцяти календарних днів забезпечити виконання попередньої оплати експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, яка згідно ухвали покладена на відповідача у справі Державне підприємство “ВК “Краснолиманська”, відповідно до рахунку, який направляється на адресу платника (копію рахунку додано до листа). Крім того, у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів з судово-економічних досліджень Дніпропетровського НДІСЕ, відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5) судовий експерт запропонував погодити строк виконання експертизи № 1773/1774-15 у термін, що перевищує 90 календарних днів. Експерт ОСОБА_5, відповідно до ст. 31 ГПК України для виконання судово - економічної експертизи № 1773/1774-15 по господарській справі № 905/3772/14-908/5134/14-г, просив надати додаткові матеріали (оригінали або належним чином завірені копії) за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. від сторін у справі.
Ухвалою суду від 07.05.2015 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 тимчасово поновлено, клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено. Погоджено строк виконання експертизи № 1773/1774-15 по господарській справі № 905/3772/14-908/5134/14 у термін, що перевищує 90 календарних днів та сторін зобов'язано надіслати на адресу експертної установи документи необхідні для проведення експертизи.
Відповідача - Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська”, Донецька область, м. Ординське зобов'язано сплатити рахунок № Рах-0431 від 21.04.2015 р. на оплату висновку економічної експертизи № 1773/1774-15 по справі № 905/3772/14-908/5134/14 на суму 9 216 грн. 00 коп. (докази оплати направити на адресу господарського суду).
Провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи.
01.12.015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшли матеріали надіслані для проведення експертизи у справі № 905/3772/14-908/5134/14 без виконання судово-економічної експертизи, у зв'язку з тим, що оплата експертизи № 1773/1774-15 у справі станом на 16.11.2015 р. не здійснена.
Ухвалою колегії суддів від 07.12.2015 р., на підставі ст. 79 ГПК України, провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 поновлено, судове засідання призначено на 23.12.2015 р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 23.12.2.2015 р. № 01-04/524/15, у зв'язку з відпусткою судді Азізбекян Т.А. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Ніколаєнко Р.А.
Ухвалою суду від 23.12.2015 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Ніколаєнко Р.А. прийняла справу № 905/3772/14-908/5134/14 до розгляду та призначила судове засідання на 23.12.2015 р.
Ухвалою суду від 23.12.2015 р. розгляд справи відкладався на 08.02.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.
13.01.2016 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” звернулося до суду з письмовим клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При поданні заяви про участь у розгляді справи № 905/3772/14-908/5134/14 в режимі відеоконференції позивачем зазначено суд, в якому необхідно забезпечити її проведення: господарський суд м. Києва.
Ухвалою суду від 13.01.2016 р. клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Господарському суду м. Києва доручено забезпечити проведення відеоконференції 08 лютого 2016р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду м. Києва за адресою: 01030 м. Київ, вул. Хмельницького, 44в.
Судове засідання 08.02.2016 р. здійснювалося у режимі відеоконференції, за участю представників сторін, а саме: представника позивача, який прибув у приміщення господарського суду м. Києва за адресою: 01030 м. Київ, вул. Хмельницького, 44в для участі у судовому засіданні у даній справі та представника відповідача у приміщені господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суд від 08.02.2016 р. розгляд справи відкладався на 23.02.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору, оскільки представником позивача не виконано вимог ухвал суду та не надано оригіналів витребуваних документів.
Ухвалою суду від 23.02.2016 р., відповідно др. п. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів до 10.03.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.03.2016 р.
До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
В матеріалах справи № 905/3772/14-908/5134/14 містяться заяви позивача, надані суду на підставі ст. 22 ГПК України:
- від 17.12.2015 р. про збільшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 94 384 269 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 10 077 016 грн. 51 коп. пені, 10 206 834 грн. 21 коп. штрафу, 1 417 961 грн. 93 коп. 3 % річних, 9 671 253 грн. 06 коп. втрат від інфляції;
- від 30.12.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 94 384 269 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 7 607 242 грн. 59 коп. пені, 10 206 834 грн. 21 коп. штрафу, 1 417 961 грн. 93 коп. 3 % річних, 9 671 253 грн. 06 коп. втрат від інфляції;
- від 28.01.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 94 384 269 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 7 008 953 грн. 21 коп. пені, 10 206 834 грн. 21 коп. штрафу, 1 417 961 грн. 93 коп. 3 % річних, 9 671 253 грн. 06 коп. втрат від інфляції.
29.02.2016 р. до канцелярії господарського суду надійшли уточнення заявлених позовних вимог, де позивачем детально відображено суму заборгованості відповідача окремо по тілу, окремо по винагороді і окремо по валютному коригуванню.
Відповідно до п. 2.1. Загальних умов, Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків Лізингодавия.
Відповідно до п. 2.9. Загальних умов Договору при надходженні коштів (лізингових платежів) від Лізингоодержувача Сторони узгодили наступну черговість виконання Лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань за Договором:
- оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором;
- оплата сум компенсації витрат, понесених Лізингодавцем та не відшкодованих Лізингоодержувачем;
- оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;
- оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу;
- оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;
- оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу.
У разі перерахування Лізингоодержувачем лізингових платежів за цим Договором в сумі, недостатній для повного виконання зобов'язань за Договором, та/або з порушенням зазначеної черговості, Лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти відповідно до вищевказаної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це, підписуючи цей Договір.
Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмета лізингу і винагороду (комісію) Лізингодавця за наданий в лізинг Предмет лізингу.
Крім того, Додатковою угодою №4 від 11.02.2013р. п.п.8.5. п.8 Договору (Лізингові платежі) викладено в новій редакції, а саме - сплата лізингових платежів відбувається в гривні з коригуванням гривні до долара США за офіційним курсом НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п.2.6 загальних умов - додаток № 3 до Договору.
Цією ж Додатковою угодою викладено в новій редакції п. 2.6. Загальних умов договору (Додаток 3), а саме пунктом 2.6. Загальних умов Договору Сторони погодили, що у разі вказівки в п. 8.5. Договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу на коригування курсу валют, лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно Договору, розраховуються з використанням офіційного курсу української гривні до долара США (за офіційними даними НБУ) за наступною формулою:
Т= То*Кт/ Ко, де
Т- поточний лізинговий платіж;, який підлягає оплаті в гривнях;
То- поточний лізинговий платіж:, зазначений в Графі 6Графіка платежів;
Кр- курс української гривні до долара США, зазначений в п.8.6 Договору;
Кт - офіційний курс української гривні до долара США (за офіційними даними НБУ) на дату оплати, збільшений на 1 (один) відсоток.
При цьому, якщо Кт, збільшений на 1 (один) відсоток, буде менше, ніж: Ко, перерахунок не проводиться.
= - знак рівності; / - знак ділення; * - знак множення.
Для погашення вартості Предмета лізингу відноситься сума, зазначена в графі 4 Графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами цього пункту Загальних умов, і суми, що відшкодовує вартість Предмета лізингу, вважається комісією Лізингодавця.
Позивач дублює розрахунок валютного коригування неоплачених лізингових платежів:
Отже, на прикладі першого лізингового платежу, зазначеного в Графі 6 Графіку, позивач наводить розрахунок поточного лізингового платежу з урахуванням курсової різниці згідно формули.
Кп_- курс української гривні до долара США, зазначений в п.8.6 Договору № Ш-01/ФЛ від 11.02.13р. = 7,8903 (курс НБУ на дату укладення первісного Договору лізингу №Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р., укладеного між: ТОВ «Газенерголізинг» та ДП «ВК «Краснолиманська»).
Отже, перший поточний лізинговий платіж, розрахований за формулою згідно п.2.6., підлягає сплаті в розмірі 4 576 929,56 грн., з яких 103 541,66 грн. (4 576 929,56 - 4473387,90) -це валютне коригування, що являється комісією Лізингодавця.
Позивач надав таблицю з детальним відображенням загальної суми лізингового платежу в графі 6 графіку (То), офіційного курсу української гривні до долара США (за офіційними даними НБУ) на дату оплати, збільшений на 1 (один) відсоток (Кт) та суми валютного коригування по кожному лізинговому платежу, розрахованої за вищенаведеною формулою згідно п. 2.6. Договору:
Відповідно до ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Аналогічна норма передбачена пунктом 1 ст. 627 ЦК України, згідно якої, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 189 ГК України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях.
Дані норми кореспондуються з положеннями статті 533 Цивільного кодексу України.
При визначенні ціни у договорі слід враховувати положення ч. 2 ст. 524 ЦК України про те, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Таке право поряд із застосуванням індексації суми зобов'язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникати впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане в гривні. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За договором фінансового лізингу грошове зобов'язання зі сплати лізингових платежів виражене у грошовій одиниці України - гривні, що відповідає чинним вимогам законодавства. При цьому коригування на середньозважений курс гривні до долару США на міжбанківському ринку за офіційними даними НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п.2.6. загальних умов - додаток № 3 до Договору не протирічить нормам діючого законодавства.
Положення чинного законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак, не містять заборони на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти, що поряд із застосуванням індексації суми зобов'язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникати впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань. Наявність таких умов в Договорі обґрунтовує прагнення учасників правовідносин застрахувати себе від настання несприятливих фінансових наслідків, пов'язаних з інфляційними процесами та закласти в умови договору можливість коригування його ціни.
На думку позивача така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 26.12.2007р. у справі № 3-14І1 та судовій практиці Вищого господарського суду України по аналогічних справах. Зокрема, Вищий господарський суд України у Постанові від 08.12.2009 року по справі №12/1383 висловив чітку позицію, що оскільки грошове зобов'язання зі сплати лізингових платежів виражене в грошовій одиниці України -гривні, що відповідає вимогам чинного законодавства, його коригування на зміну курсу гривні до долара США на момент сплати є цілком законним.
Так, у постанові Верховного суду України від 04.07.2011 року (додається) чітко вказано, що положення чинного законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак, не містять заборони на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Також, постановою Верховного суду України від 07.10.2014 року (додається) затверджено, що коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні відносно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.
Отже, сума валютного коригування згідно п. 2.6 Загальних умов, розрахована за погодженою сторонами формулою вірно, що чітко наведено у Таблиці. Загалом загальна сума виставлених лізингових платежів з урахуванням валютного коригування згідно п. 2.6. становить 144 895 143, 91, додатково було виставлено 679 150,58 грн. боргу за графіком реструктуризації (рах. №52078 від 28.10.14 та №56552 від 28.11.14). Отже загальна сума виставлених рахунків Відповідачу становить 115 574 294,49 гривень. Відповідачем було здійснено оплат на суму 21 190 025,26 гривень, (дані чітко наведені в Таблиці з детальним відображенням сум позовних вимог та в даних бухгалтерського обліку ТОВ «Український лізинговий фонд» щодо нарахувань та оплати за Договором (картки рахунків), що є в матеріалах справи).
З урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованість зі сплати лізингових платежів становить у розмірі 122 689 271,61 гривні (Сто двадцять два мільйони шістсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят одна грн. 61 коп.), а саме:
- заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу у розмірі 94 384 269,20 грн. (Дев'яносто чотири мільйони триста вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять грн. 20 коп.), що включає додатково 679 150,58 грн. боргу за графіком реструктуризації (рах. №52078 від 28.10.14 та №56552 від 28.11.14); пеня в розмірі 7 008 953,21 (Сім мільйонів вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 21 коп.);
- штраф в розмірі 10 206 834,21 (Десять мільйонів двісті шість тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 21 коп.);
- З % річних у розмірі 1 417 961,93 (ОСОБА_4 мільйон чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 93 коп.);
- індекс інфляції у розмірі 9 671 253,06 (Дев'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят три грн. 06 коп.).
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97р. №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, інфляційні втрати нараховуються на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як за один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється, виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день базового місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічних справах щодо періоду нарахування інфляційних (постанови від 10.02.2014р. по справі №924/917/14, від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).
У судовому засіданні 03.03.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, про стягнення з відповідача 94 384 269 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 7 008 953 грн. 21 коп. пені, 10 206 834 грн. 21 коп. штрафу, 1 417 961 грн. 93 коп. 3 % річних, 9 671 253 грн. 06 коп. втрат від інфляції. Вимог суду не виконав, витребуваних ухвалою суду від 08.02.2016 р. не надав, в тому числі суду не надано: оригіналів договорів № 01/ИП від 08.02.2013 р. та № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. з додатками, змінами та доповненнями.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.03.2016 р. проти позову заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві (міститься в матеріалах справи). 29.02.2016 р. надіслав на адресу суду письмові пояснення, проти заявлених позивачем вимог заперечив в повному обсязі, вважає, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для стягнення на його користь як основної суми боргу, так і суми коригувань за курсом долара, штрафних санкцій, 3% річних та індексу інфляції.
Відповідач в засіданні суду 03.03.2016 р. звернувся до суду з письмовим клопотанням, в порядку ст. 79 ГПК України, просить суд зупинити провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 до завершення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12014050410002653, предметом дослідження якого є також договір фінансового лізингу № Ш-021/ФЛ, який є джерелом прав та обов'язків сторін в межах розгляду даної справи.
Дане клопотання, є процесуально необґрунтованим та суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав: стаття 79 ГПК України передбачає, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
Вичерпний перелік ст. 79 ГПК України. Інша справа повинна бути у провадженні суду. Розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами Антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами тощо) не є підставою для зупинення провадження у справі.
Крім того, представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в порядку ст. 27 ГПК України, про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, в обґрунтування посилається на те, що єдиним засновником та уповноваженим органом управління підприємства є міністерство енергетики та вугільної промисловості України, щ підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, оскільки дана справа стосується майна Державного підприємства, а Міністерство у свою чергу здійснює управління підприємством, як уповноважена особа від імені держави.
Враховуючи викладене, представник відповідача, просить задовольнити клопотання та залучити до участі у справі905/3772/14-908/5134/14 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.
01.03.2016 р. на електрону адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в порядку ст. 27 ГПК України, просить суд залучити його до участі у справі № 905/3772/14-908/5134/14 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, обґрунтовуючи клопотання тим, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ДП «ВК «Краснолиманська» за організаційно-правовою формою є державним підприємством; центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; єдиним засновником виступає Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; органом управління юридичної особи є Міністерство вугільної промисловості (указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 реорганізовано разом із Міністерством палива та енергетики у Міністерство енергетики та вугільної промисловості України).
Відповідно до ст. 27 ГПК України, у справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє: самостійних вимог ті предмет спору. Приписи ст. 27 ГПК України є імперативними.
Відповідно до її. 1 ч. 2 ст. 55 ГПК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до нього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Таким чином, враховуючи те, що ДІЇ «ВК «Краснолиманська» є на 100% державним підприємством, його єдиним засновником, органом управління та органом державної влади, що здійснює управління корпоративними правам є Міністерство енергетики та вугільної промисловості Україн, тобто наявні безумовні підстави для залучення Міністерства до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, іншою підставою для залучення третьої особи відповідно до ст. 27 ПІК України є те, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі.
Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін. Якщо господарський суд під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Клопотання відповідача та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, прийнято та задоволено судом, відповідно до ст. ст. 22, 27 ГПК України.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову економічну експертизу з власної ініціативи.
Об'єктивне, аргументоване, основане на законні вирішення справ, що входять до компетенції суду й стосуються діяльності різноманітних галузей та сфер державної діяльності, потребують знань, які входять за межі тих якими повинні володіти судді.
Експертиза - вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ “Економічна експертиза” Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 N 1350/5) основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств і організацій є:, зокрема, визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.
Відповідно до п. 1.5 “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, із змінами та доповненнями, експертизи проводяться за зонами регіонального обслуговування. Згідно з наведеним у Додатку до цієї Інструкції Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними і інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України Запорізька область відноситься до зони обслуговування Дніпропетровського науково-дослідного інституту.
Основним завданням судової економічної експертизи є встановлення документальної обґрунтованості нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди; правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів; відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку і звітності; кола осіб на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю; документальної обґрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції і товарів; правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та вирахування розмірів податків; документальної обґрунтованості вимог позивача і заперечень відповідача в частині, яка стосується ціни позову (зустрічного позову); недоліків в організації обліку контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.
Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в облікових реєстрах бухгалтерського обліку тощо.
Особи, які беруть участь у справі, мають право пропонувати суду залучення як експертів визначених ними осіб, а також про проведення експертизи у визначеній ними експертній установі. З цього приводу вони повинні подати суду відповідне клопотання. Однак, суд не є зв'язаним цим клопотанням і може визначити особу експерта чи експертну установу без урахування клопотання осіб, які беруть участь у справі.
Питання, що ставляться на вирішення експертизи, повинні бути чітко сформульовані, при цьому саме напрацювання питань може вимагати спеціальних знань. У такому випадку до участі у справі може бути залучено фахівця в порядку, передбаченому ст. 30 ГПК України.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про судову експертизу” судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 4 від 23.03.2012 р. “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Вислухавши пояснення представників сторін, наданих у судових засіданнях, та розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила, що для повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору, враховуючи предмет позову, необхідно за власною ініціативою призначити судову економічну (бухгалтерську) експертизу у справі № 905/3772/14-908/5134/14, в порядку ст. 41 ГПК України оскільки вирішення поставлених питань потребує спеціальних знань.
На вирішення експертизи поставити питання:
- чи відповідають суми винагороди (комісії) лізингодавця, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” та Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська”? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?
- чи відповідають суми оплати частини вартості майна лізингодавцю, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” та Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська”? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?
- яку суму винагороди (комісії) лізингодавця за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?
- яку суму оплати частини вартості майна лізингодавцю за Договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?
- яку суму лізингового платежу за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р., в тому числі з вказівкою суми щомісячного платежу?
Матеріали необхідні для виконання експертизи містяться у справі № 905/3772/14-908/5134/14.
Проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 необхідно зупинити до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи.
Попередити експертів про відповідальність, передбачену Законом України “Про судову експертизу”, ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Зобов'язати експертів надіслати копії експертного висновку позивачу та відповідачу згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
У порядку ст.ст. 48, 49 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покласти на позивача та відповідача в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 41, 42, 48, 49, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30)
2. Призначити у справі № 905/3772/14-908/5134/14 судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6 (61177 м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).
3. На вирішення експерта поставити питання:
- чи відповідають суми винагороди (комісії) лізимгодавця, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” та Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська”? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?
- чи відповідають суми оплати частини вартості майна лізингодавцю, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” та Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська”? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?
- яку суму винагороди (комісії) лізингодавця за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?
- яку суму оплати частини вартості майна лізингодавцю за Договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?
- яку суму лізингового платежу за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП “ВК “Краснолиманська” за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р., в тому числі з вказівкою суми щомісячного платежу?
4. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи, до вирішення спору по суті покласти на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (04205 м. Київ, пр. Оболонський, 35-А, оф. 301) та Державне підприємство “Вугільна к омпанія “Краснолиманська” (85310 Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) в рівних частинах.
Зобов'язати позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (04205 м. Київ, пр. Оболонський, 35-А, оф. 301) та відповідача Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (85310 Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) сплатити спільний рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом п'яти банківських днів після його отримання. До отримання результатів експертизи, суд покладає витрати по експертизі на позивача та відповідача порівну. При прийнятті рішення у справі, на винну сторону буде покладено витрати за експертизу.
5. Попередити експертів про відповідальність, передбачену Законом України “Про судову експертизу”, ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Зобов'язати експертів надіслати копії експертного висновку позивачу та відповідачам згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, матеріали справи № 905/3775/14-908/5134/14 направити до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6 (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).
6. Провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинити до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи та надходження матеріалів справи № 905/3772/14-908/5134/14 до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя С.С. Дроздова
судді А.В. Дьоміна
ОСОБА_2
Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.