Ухвала від 24.02.2016 по справі 910/30882/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.02.2016

Справа № 910/30882/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"

про стягнення 601 535,33 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" про стягнення 601 535,33 грн. заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень та надання супутніх послуг № 74 від 01.11.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/30882/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2016 надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, повідомив, що оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви наразі надати не може.

Представник відповідача пояснив, що письмового відзиву на позовну заяву не підготував, проте, повідомив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання “розумності” строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Ухвалою Господарського суду 20.01.2016 відкладено розгляд справи до 17.02.2016, зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2016 надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, повідомив, що оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви наразі надати не може.

Представник відповідача повідомив, що оригінали документів надати суду наразі не може.

У судовому засіданні 17.02.2016 судом відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву у судовому засіданні до 24.02.2016, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 09.12.2015.

Через відділ діловодства суду 24.02.2016 від позивача надійшла заява про залишення позовної без розгляду, оскільки сторони не мають можливості виконати вимоги ухвали суду та представити оригінал договору оренди приміщень та надання супутніх послуг № 74 від 01.11.2000.

Представники сторін у судове засідання 24.02.2016 не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Розглянувши клопотання позивача, Господарський суд міста Києва визнав його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Так, ненадання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору також унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені відомості мають суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості наявності одночасно двох чи більше рішень за участю тих самих сторін, про той же предмет та з тих самих підстав.

В той же час, у суду відсутня можливість отримати відомості щодо наявності таких спорів та судових рішень самостійно.

Крім того, суд відзначає, що позивач у судове засідання не з'явився та не надав суду будь-яких пояснень з приводу наявності/відсутності аналогічних спорів або судових рішень.

Більше того, позивачем, не надано суду оригіналів документів, доданих до позовної заяви, зокрема оригіналу договору оренди приміщень та надання супутніх послуг № 74 від 01.11.2000, у зв'язку з чим неможливо з достатньою ймовірністю встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Між тим, жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань, в тому числі про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, від позивача не надходило, об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, позивачем не наведено.

Зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України необхідні для повного та всебічного розгляду спору.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дійшов висновку про те, що неявка представника позивача в судове засідання та не виконанням ним вимог ухвали суду перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному розгляду справи та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, зокрема, оригіналу договору оренди приміщень та надання супутніх послуг № 74 від 01.11.2000, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" про стягнення 601 535,33 грн., без розгляду відповідно до п. 5. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" про стягнення 601 535,33 грн. залишити без розгляду.

Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.О. Андреїшина

Попередній документ
56306447
Наступний документ
56306449
Інформація про рішення:
№ рішення: 56306448
№ справи: 910/30882/15
Дата рішення: 24.02.2016
Дата публікації: 14.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини