ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.02.2016Справа № 910/23324/15
За позовом: Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва
С. Менчиц в інтересах держави в особі Департаменту економіки та
інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"
про стягнення 49 750 240,00 грн.
Головуючий суддя Андреїшина І.О.
Суддя Марченко О.В.
Суддя Привалов А.І.
Представники учасників судового процесу:
Від прокуратури: Чумаченко А.А. посвідчення № 035414 від 01.09.2015
Від позивача: Тертичний О.М. за довіреністю № 050/05-8340 від 23.12.2014
Від відповідача: Некрасов О.С. за довіреністю № б/н від 01.10.2015
Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва С. Менчиц в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" про стягнення 49 750 240,00 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 було порушено провадження у справі № 910/23324/15 та призначено до розгляду на 07.10.2015, зобов'язано сторін надати певні документи,
Прокурор у судовому засіданні 07.10.2015 надав суду оригінали документів, для огляду у судовому засіданні.
Представник відповідача надав суду клопотання про витребування у позивача детального розрахунку заявленої в позовній заяві суми збитків у розмірі 49 750 240,00 грн., з документально належними та допустимими доказами застосування кожної цифри у даних розрахунках.
Представник позивача та прокурор заперечень проти задоволення даного клопотання не навели.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі визнав за доцільне задовольнити клопотання представника відповідача щодо витребування доказів у позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 відкладено розгляд справи до 28.10.2015, для витребування додаткових доказів у справі.
Через відділ діловодства суду 23.10.2015 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 49 233 650,00 грн.
У судовому засіданні 28.10.2015 представник позивача просив суд прийняти дану заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.
Разом з тим представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору, для надання можливості позивачу узгодити заяву про зменшення розміру позовних вимог з прокуратурою.
Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з метою повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, ухвалою від 28.10.2015 продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 18.11.2015 та оголосив перерву у судовому засіданні до 18.11.2015.
У судовому засіданні 18.11.2015, представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, зокрема не надано деталізованого розрахунку позовних вимог.
Представник позивача та прокурор заперечили проти задоволення даного клопотання.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін та прокурора, Господарський суд міста Києва встановив, що дана категорія справи є складною, оскільки з аналогічних спорів є протилежна судова практика, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі. Крім того, дослідженню, оцінці та винесенню правомірного рішення підлягає значна кількість доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
20.11.2015 повторним автоматичним розподілом справ визначено для розгляду справи № 910/23324/15 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Андреїшина І.О., судді Марченко О.В., Босий В.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 прийнято дану справу до свого провадження та призначено до розгляду на 16.12.2015.
Через відділ діловодства суду 16.12.2015 від позивача надійшли пояснення у справі, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.12.2015 представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, зокрема не надано деталізованого розрахунку позовних вимог.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, оскільки позивачем виконано вимоги ухвали суду та надано розрахунок позовних вимог.
У судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2016 о 14 год. 00 хв., для дослідження документів поданих позивачем.
Через відділ діловодства суду 15.01.2016 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке залучено до матеріалів справи.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/77 від 19.01.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/23324/15, у зв'язку з лікарняним судді Босого В.П., який приймав участь у колегіальному розгляді справи.
19.01.2016 повторним автоматичним розподілом справ визначено для розгляду справи № 910/23324/15 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Андреїшина І.О., судді Марченко О.В., Привалов А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2016 прийнято дану справу до свого провадження та призначено до розгляду на 24.02.2016.
В ході підготовки справи № 910/23324/15 до судового засідання 24.02.2016 р. у Господарського суду міста Києва виникла необхідність витребувати у прокуратури додаткові докази у справі, зокрема, письмових обгрунтувань наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави у господарському суді та письмового обгрунтування визначення у позовній заяві позивачем Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не Головного управління економіки та інвестицій чи Київської міської ради.
Через відділ діловодства суду 11.02.2016 від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду та 16.02.2016 від прокуратури надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.02.2016 представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокуратура безпідставно захищає інтереси департаменту та невірно визначено позивача.
Прокурор у справі та представник позивача проти клопотання заперечили.
Розглянувши клопотання відповідача, Господарський суд міста Києва визнав його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Обов'язок зазначення в позовній заяві наведених відомостей прямо передбачений також ст. 29, п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства (ч.ч. 3,4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 2, 29, 54 Господарського процесуального кодексу України) прямо передбачений імперативний обов'язок прокурора при поданні позову обґрунтувати як наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави, так і неможливість здійснення або фактичне нездійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування (в даному випадку - Київською міською радою).
При цьому, в позовній заяві відсутність можливості самостійного захисту департаментом інтересів держави обґрунтована виключно неможливістю останнім сплатити судовий збір за подання позову, що, в розумінні ст. ст. 2, 29, п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", не є підставами, за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, департамент самостійно звернувся до прокурора з проханням подати відповідний позов до суду, обґрунтовуючи прохання відсутністю коштів, необхідних для сплати судового збору. Прокурор лише підписав позов, що був складений департаментом, і скерував його до суду на прохання департаменту, що свідчить про активне вжиття саме департаментом заходів щодо захисту інтересів держави, а отже - унеможливлює участь прокуратури у даній справі від самого початку. В ході розгляду справи судом департамент також демонструє активність (надає пояснення та докази, самостійно, навіть не попередивши прокурора, подає заяву про зменшення розміру позовних вимог, направляє представника для участі у судових засіданнях і т.п.), що вказує на відсутність неналежного захисту інтересів держави у даному випадку. Прокурор в свою чергу виключно дублює інформацію, яку надає департамент.
Відповідно до п. 14 Положення про департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської і міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013р. № 1717, департамент є юридичною особою публічного права, має самостійні баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Таким чином, департамент є самостійною юридичною особою, яка має змогу без залучення інших осіб або органів захищати порушені права, які, згідно зі спеціалізацією департаменту, не можуть бути захищені прокурором, оскільки укладання договорів пайової участі та стягнення заборгованості за останніми є профільною діяльністю саме департаменту.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України: "Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом".
У п. 87 рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р. Європейський суд з прав людини повторює, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р.). Більше того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993р. та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996р.).
В рішенні у справі "Надточій проти України" (Заява N 7460/03) від 15.05.2008р. Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції" № 39594/98, "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991р., "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992р. та "Кайя проти Австрії" рішення від 08.06.2006р.). Така ж правова позиція Суду висловлена в рішенні у справі "Гурепка проти України (N 2)" від 08.04.2010р.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Менчінська проти Росії" (рішення від 15.01.2009р.) Суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст. 6 § Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.
Таким чином, практика Європейського суду з прав людини чітко підтверджує неможливість участі прокурора в судовому процесі без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін у справі.
Із зазначеного вбачається, що прокурором було подано позов в інтересах департаменту без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушило принцип рівності сторін судового процесу, що має наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано".
Абзацом 6 п. З Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (далі - Постанова № 7) передбачено, що якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту З частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.
Крім того, в ході дослідження доказів та заслухавши представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що у справі не вірно визначений позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, прокурор, при поданні позову, повинен зазначити орган державної влади або місцевого самоврядування, права якого порушено, з підтвердженням належності таких прав саме даному органу.
Згідно з ч. З ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Пунктом 4.2. Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.05.2010 р. № 793/4231, передбачено, що у всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Головного управління економіки та інвестицій.
Згідно з п. 5 Положення про департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013р. № 1717, департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Отже, функції департаменту зводяться до організації залучення пайових коштів, підготовки відповідних договорів та оформлення розрахунків за ними.
Оскільки в даному випадку, як зазначено у позові, договір укладений не був, то на спірні правовідносини не поширюється компетенція департаменту. Позов заявлений з мотивів стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а відтак позивачем має бути виключно Київська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування у м. Києві.
В свою чергу, департамент може бути позивачем виключно у випадках стягнення коштів пайової участі за укладеними ним договорами (будучи стороною відповідного договору).
Таким чином, департамент не є і не може бути особою, якій завдані збитки внаслідок відсутності договору пайової участі з ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД". Водночас, отримувачем грошових коштів, а отже і особою, якій могли бути завдані збитки, у випадку їх неотримання, є виключно Київська міська рада.
Крім того, у позові (стор. 6, абз. 2) прокурором прямо зазначено, що збитки завдані саме територіальній громаді м. Києва, у зв'язку із цим наголосив, що від імені територіальної громади м. Києва уповноважена діяти лише Київська міська рада.
Таким чином, Господарський суд міцста Києва встановив, що позов подано з неправильним визначенням позивача, оскільки замість Київської міської ради прокурором в якості позивача, зазначено департамент.
Відповідно до ч. 2.3. абзацу 4 п. З Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» передбачено, що, якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.
Отже, позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неправильно визначеним прокурором позивачем.
Враховуючи наведене, суд визнає доводи відповідача обгрунтованими та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва С. Менчиц в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" про стягнення 49 750 240,00 грн. залишити без розгляду.
Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.О. Андреїшина
Суддя О.В. Марченко
Суддя А.І. Привалов