ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 березня 2016 р. Справа № 909/1370/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Перемоги,75, м. Житомир, 10003
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І", вул.Василіянок, 49, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості в сумі 78134, 83 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність № 9 від 06.01.16;
від відповідача: не з"явилися.
Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" про стягнення заборгованості в сумі 78134, 83 грн., в тому числі 40860,12 грн. основного боргу, 32078,1 грн. інфляційних та 5196,61 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.15 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.01.16. Ухвалою суду від 11.01.16 продовжено строк вирішення спору до 03.03.16 та відкладено розгляд справи на 23.02.16. В засіданні суду 23.02.16 оголошувалась перерва до 03.03.16.
03.03.16 розгляд справ продовжено.
Представник позивача позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в грудні 2010 року, червні - листопаді 2011 року виконав роботи по поточному ремонту асфальтобетонного покриття на території на території центральної районної лікарні в смт.Брусилів, які відповідач в повному обсязі не оплатив. внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 40860,12 грн.
Відповідач в засідання суду 03.03.16 не з"явився, хоча про дату та час слухання справи повідомлявся в засіданні 23.02.16.
В засіданні суду 23.02.16 відповідач подав заяву за вх.№2424/16 від 23.02.16, в якій зазначив, що дійсно позивач виконав у 2010 та 2011 роках роботи на суму 698721,23 грн., які він оплатив частково в сумі 687861,05 грн., в звязку з чим визнав позов в сумі 10860,18 грн. В обгрунтування вказаної суми долучив також акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.15, який підписаний в.о. головного бухгалтера філії "Коростишівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" та оригінал листа-вимога №882 від 01.07.14, в якій позивач вимагає погасити заборгованість в сумі 10860,12 грн.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.
В 2010 році між сторонами по справі була досягнута усна взаємна домовленість про виконання робіт по поточному ремонту асфальтобетонного покриття на території на території центральної районної лікарні в смт.Брусилів. Генпідрядником вказаних робіт визначено ВАТ "Житлобуд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" (відповідач по спрраві).
На виконання домовленостей Позивачем (субпідрядник) були виконані роботи по поточному ремонту асфальтобетонного покриття на території на території центральної районної лікарні в смт.Брусилів, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2011 року.
Вказані акти підписані представниками обох сторін без жодних зауважень, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань.
З врахуванням часткової оплати відповідачем вартості виконаних робіт в сумі 452447,13 грн., передачі товару позивачу на суму 183530,26 грн., а також з врахуванням боргу за 2010 рік в сумі 4466,04 грн., позивач просив стягнути з відповідача 40860,12 грн.
Як вбачається із взаємовідносин сторін, між ними укладено договору підряду, факт укладення якого підтверджується актами здачі-прийняття робіт.
Зокрема, Вищий господарський суд України, який в п.1 Оглядового листа від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» висловив правову позицію, згідно якої договір підряду може бути укладений у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.
Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором підряду.
Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково ( ч.1 ст.854 ЦК України ).
В даному випадку сторони не уклали договір, який би передбачав порядок оплати виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт не містять вказівки на строк оплати, а тому зобов"язання по оплаті виникло відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України.
Посилання позивача на п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13, що оплата відповідачем здійснюється негайно після прийняття робіт, незалежно від того чи пред"явив позивач пов"язану з цим вимогу є безпідставним, оскільки вказаний пункт (п.1.7 постанови) стосується відносин купівлі-продажу, а не підряду.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу №882 від 01.07.14 щодо сплати заборгованості в сумі 40860,12 грн. (а.с.9). Суд звернув увагу, що вказаному листі-вимозі сума 40860,12 грн. є виправлена ручкою, а саме перша цифра виправлена на "4" . На запитання суду чому перша цифра виправлена ручкою, представник позивача відповіді не надав. В свою чергу представник відповідача долучив до матеріалів справи оригінал аналогічної вимоги (під тим самим номером, датою і таким текстом), в якій сума значиться - 10860,12 грн. (оригінал долучено до матеріалів справи - а.с.41). Крім того представник відповідача долучив до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.15, який підписаний представником позивачем, а саме в.о. головного бухгалтера філії "Коростишівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" (а.с.36), в якій також сума боргу становить 10860,12 грн.
Позивач не довів суду документально, що борг відповідача становить саме 40860,12 грн.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що зобов"язання по оплаті у відповідача виникло саме в сумі 10860,12 грн. згідно листа-вимоги №882 від 01.07.14 (а.с.41), а тому вказана сума підлягає до стягнення. В решті стягнення основного боргу належить відмовити за недоведеністю вимог.
Щодо стягнення 32078,1 грн. інфляційних та 5196,61 грн. - 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив иконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд самостійно перерахував інфляційні та 3% річних в ІПС "Законодавство" з врахуванням листа-вимоги №882 від 01.07.14, обгрунтований розмір інфляційних за період з серпня 2014 року по листопад 2015 року становитиме 6369,59 грн., а 3% річних за період з 24.07.14 до 15.12.15 - 454,34 грн. (розрахунки здійснені в ІПС "Законодавство" додаються). В решті стягнення інфляційних та 3% річних належить відмовити.
Таким чином, до стягнення підлягають 10860,12 грн. основного боргу, 6369,59 грн. інфляційних та 454,34 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, що довів спір до суду, а саме: 1218 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629, 837, 854, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34,43, 44, 49,75,ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" про стягнення заборгованості в сумі 78134, 83 грн. - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" (вул.Василіянок, 49, м.Івано-Франківськ, 76000, код 01272634) на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Перемоги,75, м. Житомир, 10003, код 32008278) - 10860 (десять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 12 коп. основного боргу, 6369 (шість тисяч триста шістдесят дев"ять) грн. 59 коп. інфляційних, 454 (чотириста п"ятдесят чотири) грн. 34 коп. - 3% річних та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.03.16
Суддя Цюх Г.З.