Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/115/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
17.02.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
ОСОБА_2 - головуючої,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
при секретареві - Постоєнко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді (в режимі відеоконференції) цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11.06.2014 року о 13 год 30 хв. ОСОБА_6, керуючи службовим автомобілем марки УАЗ-469 , реєстраційний номер 05-33 КДБ , який належить на праві власності філії «Голованівський райавтодор» дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», рухався по автодорозі Ульяновка -Миколаїв. з передньою лівою шиною, яка мала залишкову висоту протектора менше допустимої 1,6 мм.
На 28 км вказаної автодороги стався розрив передньої лівої шини автомобіля, яка мала залишкову висоту протектора менше допустимої, внаслідок чого автомобіль УАЗ-469 втратив керованість, виїхав на зустрічну смугу руху, зіткнувся з автомобілем марки «Сканія», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямку.
Внаслідок зіткнення транспортних засобів автомобіль «Сканія», що належить позивачу на праві власності , зазнав механічних пошкоджень.
За фактом дорожно-транспортної пригоди за порушення п. 31.4.5 «а» «Правил дорожного руху» працівниками ДАІ було складено адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_6 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП .
Згідно з постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.06.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 3759 від 24.06.2014 року в результаті пошкодження автомобіля «Сканія» позивачу заподіяно матеріальні збитки на суму 269 257 грн.
Оскільки цивільна відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована, страховиком позивачу було виплачено страхове відшкодування в сумі 49 750.00 грн.
Позивачем за власні кошти проведений ремонт автомобіля «Сканія», а тому, з урахуванням викладених обставин та виплаченого страхового відшкодування сума матеріальної шкоди становить 175968.00 грн., яку ОСОБА_5 просив стягнути з відповідача на підставі ст.1194 ЦК України. Також позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування завданої моральної шкоди 60 000 гривень.
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 40 261,54 грн.у відшкодування завданої майнової шкоди, 30000,00 грн. - моральної. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ДП «Кіровоградський облавтодор» просить скасувати рішення в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. через порушення судом першої інстанції норм процесуального права та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог. Зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн., а суд стягнув 30000,00 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_8, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_9, який заперечував проти доводів скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції у частині вирішення позову про відшкодування майнової шкоди в апеляційному порядку не оскаржене, а тому, відповідно до ч.1ст.303 ЦПК України, його законність і обґрунтованість у цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Задовольняючи позов частково щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що внаслідок пошкодження з вини третьої особи, відповідальність за дії якої по закону несе відповідач, належного на праві власності позивачу майна, останній зазнав душевних страждань, пов»язаних із необхідністю докладати додаткові зусилля до відновлення пошкодженого майна, до відновлення рівноваги та психо-емоційного стану, із втратою прибутку. При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню у відшкодування завданої моральної шкоди, суд взяв до уваги обставини, за яких сталося пошкодження майна, ступінь та глибину душевних страждань позивача, які, зокрема, були обумовлені відмовою відповідача вчинити дії по відновленню пошкодженого автомобіля протягом тривалого часу.
Колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення у цій частині з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з абз. 2 п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи характер дій заподіювача шкоди та глибину душевних страждань потерпілого, погіршення його матеріального стану у зв?язку з витратою коштів на ремонт автомобіля, позбавлення його можливості протягом 6 місяців використовувати автомобіль «Сканія» за його цільовим призначенням (пробіг автомобіля за рік зменшився на 27 457 км і становив лише 20 186 км), суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір завданої моральної шкоди у сумі 30 000 грн.
З матеріалів справи видно, що 27.10.2015 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, у якій, зокрема, збільшив розмір позовних вимог у частині позову про відшкодування моральної шкоди до 60 000 гривень. Таку вимогу обґрунтовував тривалістю душевних страждань, пов»язаних з пошкодженням майна, неможливістю його використання за призначенням, втратою прибутку та необхідністю докладати додаткові зусилля для відновлення попереднього стану.
Таким чином, ОСОБА_5 фактично скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.31 ЦПК України, відповідно до якої, крім прав та обов?язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Отже доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не відповідають матеріалам справи.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шуоди, тому підстави для скасування рішення суду в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,ч.1 ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відхилити, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.