Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/137/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
29.02.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Гайсюка О.В.
суддів - Голованя А.М., Карпенка О.Л.
за участю секретаря - Діманової Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2015 року,?
У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позивач ОСОБА_3 зазначила, що 08.08.2008 р. між нею та ОСОБА_4 укладено шлюб. 23 грудня 2013 р. цей шлюб розірвано.
У період шлюбу, маючи спільний бюджет, вони набули будинок № 18 в с. Кропивницьке Новоукраїнського р-ну по вулиці Миру, право власності на цей будинок за рішенням Кропивницької сільської ради від 29.11.2011 р. оформлено на відповідача ОСОБА_4
Ринкова вартість цього будинку складає 67500 грн.
На думку позивача вона має право на ? цього будинку. До шлюбу вона придбала кухонний гарнітур та телевізор.
18.05.2009 р. вона продала належну їй квартиру в м. Кривий Ріг за 65 450 грн. і ці кошти витратила на ремонт та благоустрій будинку та придбання меблів і побутової техніки, а саме:
?Пральної машини «Indesit» ? 2770 грн.,
?Хлібопечі «Molinex» ? 929грн.,
?Мобільного телефону «Nokia» ? 1279 грн.,
?Панелі конфорок ? 1766 грн.
?Вентилятора ? 129 грн.
?ТВ «Тумба» ? 385 грн.
?Дивану «Кубас» ? 1710 грн.Всього на суму 14968 грн.
Вся ця техніка та меблі залишені нею в будинку № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке, бо ОСОБА_4 не дозволив їй забрати це майно.
Посилаючись на це, позивач просила в порядку поділу майна визнати за нею право на ? будинку № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке, витребувати у відповідача на її користь кухонний гарнітур ? 4000 грн., телевізор «Старт» ? 2000 грн., пральну машину ? 2770 грн., хлібопіч ? 929 грн., мобільний телефон ? 1279 грн., панель конфорок ? 1766 грн., вентилятор ? 129 грн., ТВ «Тумба-3» ? 385 грн., диван «Кубас» ? 1710 грн.
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кропивницької сільської ради.
ОСОБА_2 зазначила, що рішенням виконкому Кропивницької сільської ради № 42 від 29.11.2011 р. вирішено оформити право власності за ОСОБА_4 на будинок № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке з видачею свідоцтва про право приватної власності.
Цим рішенням порушені її право власності на цей будинок, яке вона набула за правилами набувальної давності.
Відповідно до довідки ? характеристики від 04.04.1993 року це домоволодіння зареєстроване за колгоспом «Молода Гвардія».
За договором купівлі-продажу будинку від 03.03.1994 року ОСОБА_2 за 8640 крб. купила цей будинок в СП «Молода Гвардія». Цей договір посвідчено секретарем виконкому сільської ради.
Посилаючись на це, ОСОБА_2 просила визнати незаконним та скасувати рішення № 42 від 29.11.2011 р. виконкому Кропивницької сільської ради та визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний будинок та визнати в порядку набувальної давності право власності на будинок за нею (а.с.60-63), (а.с.97-100), (а.с.109-112).
Ухвалою Новоукраїнського районного суду від 20.08.2015 р. позовну заяву ОСОБА_3 в частині вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без розгляду (а.с.94).
Ухвалою суду від 15.09.2015 р. у якості співвідповідача залучено ПП «Агрофірма «ОСОБА_5» (а.с.146).
Рішенням Новоукраїнського районного суду від 04.11.2015 р. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? будинку № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с.192).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а її зустрічний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, представник ОСОБА_4 з доводами скарги погодився, позивач ОСОБА_3 з доводами скарги не погодилася.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08.08.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб (а.с.8), 23.12.2013 р. цей шлюб було розірвано (а.с.9)
Згідно з Рішенням № 42 від 29.11.2011 року виконком Кропивницької сільської ради вирішив оформити право приватної власності на домоволодіння № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке за ОСОБА_4 (а.с.66).
На підставі цього рішення виконком Кропивницької сільської ради видав ОСОБА_4 Свідоцтво про право власності на цей будинок (а.с.11,12).
Задовольняючи вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на ? цього будинку, суд виходив лише з того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (ч.1 ст.60 СК), але суд так і не з'ясував яким чином набуте майно (будинок) подружжям (збудоване, придбане за спільні кошти і т.п.).
Позивач ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні апеляційного суду Кіровоградської області, що цей будинок подарувала подружжю ОСОБА_2 Після перерви в судовому засіданні ОСОБА_3 змінила свої пояснення та зазначила, що за цей будинок вона з колишнім чоловіком сплатила ОСОБА_2 гроші, але довести це вона не може за відсутності будь-яких доказів.
Отже, висновок суду про те, що будинок є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є явно помилковим. Позову про набуття права власності на частину будинку з інших підстав ОСОБА_3 не заявляла.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 03.03.1994 року цей будинок за 8640 крб. ОСОБА_2 купила в СП «Молода Гвардія» (а.с.49). зазначений договір посвідчений секретарем виконкому Кропивницької сільської ради та зареєстрований відповідно до ст.227 ЦК України 1963 року. Більш чітка копія цього договору надана сільською радою апеляційному суду. Те, що ОСОБА_2 до оформлення права власності на будинок за ОСОБА_4 була власником будинку не оспорюють сторони і це підтверджено довідкою Кропивницької сільської ради від 18.05.2015 р. (а.с.67), записами в погосподарській книзі (а.с.140-142), що відповідає вимогам ст.227 ЦК 1963 року.
Згідно письмової заяви Кропивницької сільської ради від 11.09.2015 р. № 88 на теперішній час відсутня заява ОСОБА_4 щодо оформлення на нього права власності на будинок № 18 по вул. Миру та неможливо надати інформацію про реєстрацію такої заяви в 2011 році по вхідній кореспонденції. Також виконком Кропивницької сільської ради під час ухвалення рішення № 42 від 29.11.2011 р., крім заяви ОСОБА_4 на яку виконком посилається в самому рішенні, не мав у своєму розпорядженні інших документальних підтверджень того, що будинок № 18 по вул. Миру дійсно збудував ОСОБА_4
Рішення про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування цього будинку та дозвіл на будівництво радою ОСОБА_4 не видавалися.
У зв'язку з тим, що у Кропивницькій сільській раді на цей час знайдено документи про придбання ОСОБА_2 будинку за договором купівлі-продажу від 03.03.1994 року, сільська рада визнала позов ОСОБА_2 (а.с.126).
Наведене свідчить про те, що рішення виконкому сільської ради № 42 від 29.11.2011 р. є незаконним, оскільки виконком не мав правових підстав для припинення права власності ОСОБА_2 на спірний будинок. Сторони визнали, що ОСОБА_2 заяви про відмову від власності не подавала, рішення про припинення права власності ОСОБА_2 на будинок не приймалося (а.с.346 ЦК України).
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_2 мала можливість цікавитись долею свого майна з 2012 року з моменту видачі свідоцтва про право власності на будинок ОСОБА_4, а тому позов в 2015 році пред'явила до свого онука після спливу позовної давності.
Цей висновок не відповідає обставинам справи, адже матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 знала про те, що виконком сільської ради прийняв рішення про оформлення права власності на будинок на ОСОБА_4 та видав йому свідоцтво про це в 2012 році. Сама ОСОБА_2 зазначає, що їй ніяких документів (рішення виконкому, свідоцтва) не направлялося (а.с.60-63). Сторони не заперечують, що ОСОБА_2 довгий час проживала у Вінницькій області. Отже, твердження ОСОБА_2 про те, що раніше (до виконання спору про поділ її будинку) вона не була обізнана про порушення її права, ніким не спростоване.
За таких обставин суд не мав правових підстав для застосування позовної давності (ст.261,267 ЦК).
ОСОБА_2 помилково вказала, що право власності за нею повинно бути визнано за набувальною давністю, оскільки її право на будинок підтверджено документально, відповідно до вимог ст.227 ЦК 1963 року.
Але, оскільки ОСОБА_3 оспорює її право власності на будинок та не визнає за нею (ОСОБА_2Л.) право власності на будинок (до подання зустрічного позову право власності на будинок не визнавав і ОСОБА_4А.), то відповідно до ст.392 ЦК право власності на будинок за ОСОБА_2. слід визнати в судовому порядку.
Наведене свідчить про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.
А тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 та про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2
У порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та сільської ради підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по оплаті судового збору по 306,20 грн. з кожного (ст.88 ЦПК).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на ? будинку № 18 по вулиці Миру в с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кропивницької сільської ради задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення № 42 від 29 листопада 2011 року виконавчого комітету Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області «Про оформлення права приватної власності на домоволодіння».
Визнати недійсним свідоцтво про право власності (CAE № 405 343) видане Виконкомом Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району 06.01.2012 року на ім'я ОСОБА_4 про право власності на будинок № 18 по вул. Миру в с. Кропивницьке.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 18 по вулиці Миру в с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6, Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору по 306,20 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: