Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/161/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
24.02.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
ОСОБА_2 - головуючої,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
при секретареві - Постоєнко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кіровограді Кіровоградської області до ОСОБА_5 про стягнення зайво виплачених коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.11.2015 року,
У вересні 2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кіровограді Кіровоградської області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення зайво виплачених коштів.
В обґрунтування позову посилалося на те, що 25 липня 2001 року ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» передало до відділення виконавчої дирекції Фонду справу ОСОБА_5 для продовження страхових виплат. Згідно з довідкою, наявною у справі, станом на 19 червня 2001 року розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого сума відшкодування втраченого заробітку потерпілого ОСОБА_5 становить 90 грн. 41 коп. Позивачем було продовжено раніше призначену страхову виплату у цьому ж розмірі, з подальшим перерахуванням відповідно до ч.2ст.29 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до акту прийняття-передачі відділення виконавчої дирекції Фонду прийняло нову довідку від 02 лютого 2009 року про розмір заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого ОСОБА_5, виданої ліквідатором ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» ОСОБА_6 Станом на 01 квітня 2001 року розмір втраченого заробітку потерпілого становив 247 грн. 95 коп. Відділенням виконавчої дирекції Фонду здійснено перерахунок страхових виплат та призначено доплату в розмірі 29591 грн. 66 коп., а також призначено перераховану щомісячну страхову виплату з 01 березня 2008 року в розмірі 798 грн. 36 коп. Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, встановлено, що документи, на підставі яких відділенням Фонду 05.03.2009 року здійснювався перерахунок страхових виплат потерпілому ОСОБА_5, є підробленими. Відділенням виконавчої дирекції Фонду здійснено розрахунок зайво виплачених коштів відповідачу та виявлено переплату у сумі 33534 грн. 03 коп. , у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 незаконно отримані відповідачем грошові кошти в розмірі 33534 грн. 03 коп.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.11.2015 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення ОСОБА_5 просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Вказує на те, що оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих грошових коштів, які є відшкодуванням шкоди завданої каліцтвом, то підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну оцінку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду з 25 липня 2001 року у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 03 жовтня 1979 року під час роботи у ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд».
Висновком МСЕК від 30 квітня 1980 року серія №235/2 потерпілому. встановлено стійку втрату професійної працездатності 50 % та 3 групу інвалідності (а.с.37).
25 липня 2001 року ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» передало до відділення виконавчої дирекції Фонду справу ОСОБА_5 для подальшого продовження страхових виплат, згідно з якою сума відшкодування втраченого заробітку потерпілого відповідача становить 90 грн. 41 коп., у зв'язку з чим йому було продовжено призначену страхову виплату у розмірі 90 грн. 41 коп.
02 лютого 2009 року відділенням виконавчої дирекції Фонду прийнято нову довідку, видану ліквідатором ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд». Віповідно до нової довідки розмір втраченого заробітку потерпілої становить 247 грн. 95 коп., на підставі чого відділенням виконавчої дирекції Фонду здійснено перерахунок страхових виплат.
Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, встановлено, що документи, на підставі яких позивачем здійснено перерахунок страхових виплат потерпілому ОСОБА_5, є підробленими.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи.
Частиною 1 ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Зокрема не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим, ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту Закон), який є спеціальним та регулює дані правовідносини, страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено, якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку.
Відповідно до ст.40 Закону суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості.
Таким чином, Закон встановлює два виключення із цього правила: 1) якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; 2) у разі недобросовісності з боку набувача.
У правовій позиції, яка була висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, зазначено, що правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Статті 38 та 40 Закону не обумовлюють причини подання неправдивих відомостей, особу, яка їх подала тощо. Відповідно до вимог цих статтей необхідним і достатнім є саме здійснення виплат на підставі підроблених документів (документів, що містять неправдиві відомості). Тому вказані норми не передбачають наявності добросовісності чи недобросовісності набувача, а також подання неправдивих відомостей саме застрахованою особою.
Сукупність зібраних у справі доказів та враховуючи факти, встановлені під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 свідомо погодився на пропозицію ОСОБА_8 щодо проведення йому перерахунку страхових виплат, передавши за здійснення такого перерахунку 18 000 грн. Тобто відповідач розумів (повинен був розуміти) неправомірність такого перерахунку йому страхових виплат та сприяв у вчинені дій з метою отримання іншої довідки. Наведене свідчить про те, що відділенню виконавчої дирекції Фонду було заподіяно матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.11.2015 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.