Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/258/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Франко В. А.
Іменем України
03.03.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Франко В.А.
суддів Сукач Т.О., Чельник О.І.
при секретарі Постоєнко А.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2014 року
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією за період з грудня 2007 року по квітень 2014 року в розмірі 15248,73 грн.
Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2014 року позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ «ДОМ» заборгованість за надані послуги з центрального опалення у сумі 15248,73 грн. і вирішив питання про судові витрати.
У апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального і процесуального права просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Зазначають, що суд не звернув увагу на те, що співвласником квартири, крім них, є також ОСОБА_4, до якої позов не було пред'явлено. Починаючи з 2007 року вони (відповідачі) проживають на території Російської Федерації, тому не могли бути ознайомлені із засобів масової інформації з оголошенням позивача щодо необхідності укладення з ним договору, а також з повідомленнями щодо тарифів на послуги з централізованого опалення. Всуперечи вимогам ст.74 ЦПК України суд не повідомив їх (відповідачів) про час і місце розгляду справи, чим порушив їх процесуальні права, а також безпідставно не застосував позовну давність.
Справа булла предметом розгляду судами апеляційної та касаційної інстанцій.
При новому розгляді справи в судове засідання апеляційної інстанції відповідачі не зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином . В своїй заяві від 2 березня 2016 року просять справу розглянути за їх відсутності та їх представника. На задоволенні апеляційної скарги наполягають.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, яка заперечила протии доводів апеляційної скарги, погоджуючись з рішенням суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на праві спільної вланості і знаходиться у багатоквартирному будинку, обладнаному системою централізованого опалення.
Послуги з теплопостачання цього будинку за вказаний у позові період надавав позивач, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Кіровоградської області № 306 від 19.09.2007 року «Про визначення ТОВ «Долинські об'єднані мережі» виконавцем послуг з теплопостачання в м.Долинська» (а.с.10).
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року передбачено, що одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.19 зазначеного Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до положень ст.ст.23, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.
У постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі № 3-184гс14 зазначено, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недійсність договору з теплопостачання у зв'язку з недодержанням письмової форми законом не встановлена.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не укладення між сторонами договіру про надання послуг з теплопостачання не може бути підставою для звільнення відповідачів від оплати за надане позивачем тепло.
Частиною першою ст.64 ЖК України передбачено, що повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із договору найму .
Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У зв'язку з цим не можна визнати обґрунтованими доводи відповідачів про те, що позивач повинен був пред'явити позов одночасно до всіх співвласників квартири.
Рішенням виконкому Долинської міської ради № 287 від 22.12.2010 року затверджено тарифи для споживачів з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 7,30 грн./кв.м. (11).
Встановлено, що 17.06.2011 року суд видав судовий наказ про стягнення з відповідачів в сумі 7884,08 грн. заборгованості, а ухвалою від 08.11.2012 року скасував його за заявою ОСОБА_2 від 19.10.2012 року, в якій він посилався на те, що суд необґрунтовано стягнув борг за межами строку позовної давності. (а.с.9)
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).
Тобто без заяви сторони у спорі ні загальна ні спеціальна позовна давність застосовуватись не може за жожних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності повязана лише із наявністю про це заяви строни.
Станом на 2014 рік загальна сума боргу за надану послугу з теплопостачання становить 15248,73 грн, що підтверджується випискою із зворотної відомості по особовому рахунку (а.я.15-18).
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі звертались із заявою про незадовільну якість наданої послуги, з чого вбачається, що послуга наддавалась згідно норм в повному обсязі, а також із заявою про застосування строку позовної давності до винесення рішення судом першої інстанцї.
Заочне рішення від 29.08.2014 року про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з центрального опалення в сумі 15248,73 грн. ухвалювалось судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обгрунтованості рішення суд, тому суд апеляційної інстанції законодавчо позбавлений можливості застосувати строк позовної давності .
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.
Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді