Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/150/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Франко В. А.
Іменем України
02.03.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Франко В.А.
суддів - Сукач Т.О.Чельник О.І.
за участю секретаря - Постоєнко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2015 року
В серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі- ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, а саме: квартиру № 58, що знаходиться по вул.Куйбишева, буд.93/2 в м.Гайворон Кіровоградської області та належить на праві власності ОСОБА_2
В обґрунтування позову зазначило, що 02.06.2008 року між відповідачкою та ЗАТ «ОТП Банк», укладено кредитний договір № МL-099/322/2008, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 24631,42 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки. Для забезпечення повного та своєчасного виконання зобовязань між відповідачкою та Банком було укладено Договір іпотеки № РМL-099/322/2008 від 02.06.2008 року.
За умовами договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем своїх боргових зобов'язань, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно , а саме квартиру АДРЕСА_1
Відповідачка у порушення умов кредитного договору не виконує взяті зобовязання, має заборгованість перед позивачем по сплаті платежів.
Станом на 20.05.2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 19 373 дол. США, що станом на дату проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ становить 411726 грн.44 коп. та 724531 грн. 91 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, а вся сумма заборгованості складає 1 136 258 грн.35 коп.
Письмові звернення та претензія банку до відповідача про повернення кредиту, не дали позитивного результату.
Зазначає, що позовна заява подається ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що є правонаступником за всіма правами та обов'язками ПАТ «ОТП Банк» що в свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 5 листопада 2010 року, договору відступлення права вимоги від 5 листопада 2010 .
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2015 року ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно відмовлено.
Відмовляючи в позову суд дійшов висновку, що відповідачка була позбавлена права добровільно достроково погасити кредит у повному обсязі, оскільки досудова вимога направлена відповідачці 20.05.2015 року з рекомендацією погасити заборгованість, проте не надано доказів про отримання зазначеної досудової вимоги відповідачкою
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі а також стягнення з ОСОБА_2 судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 4019,40 грн.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до ч.9ст.74 ЦПК України через оголошення у пресі, а саме газеті «Урядовий кур»єр» за №16 від 27 січня 2016 року на а.с.18, оскільки місцезнаходження відповідачки не відоме. Повістки про розгляд справи неодноразово направлялись відповідачці за декількома адресами, вказаними в матеріалах справи, проте повертались не врученими.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судді дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачкою , укладено кредитний договір № МL-099/322/2008 (а.с.8-12), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 24631,42 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається із фіксованого відсотку 5,49% річних плюс FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Кредитним договором.
Сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору.
Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов»язані між собою, згідно з п.1 частини №1 Кредитного договору.
Кредитний договір укладений строком до 02.06.2026 року. Кредитні кошти призначені на оплату комісії банку та придбання нерухомого майна.
Позичальник, в свою чергу зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема в п.2 частини 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема в п.3 частини №1 Кредитного договору та п.1.4 частини №2 Кредитного договору).
Згідно з п.1.5 частини №2 Кредитного договору повернення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі Платежу та не пізніше Дати платежу, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.
В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки- у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно с п.1.11.1 частини №2 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредиту, але порушує зобов'язання викладені в п.п.1.1;, 1.5.1;,15.1.1 частини №2 Кредитного договору.
За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користуванням кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п.4.1.1. частини №2 Кредитного договору.
Обов'язок відповідачки виконувати належним чином умови укладеного кредитного договору встановлений цим вищевказаним кредитним договором та передбачено статтями 526,527 і 530, 1054 ЦК України .
Для забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань між відповідачкою та Банком було укладено Договір іпотеки № РМL-099/322/2008 від 02.06.2008 року.(14-16).
За умовами договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем своїх боргових зобов'язань, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Відповідачка у порушення умов кредитного договору не виконує взяті зобовязання, має заборгованість перед позивачем по сплаті платежів.
Згідно до наданого розрахунку станом на 20.05.2015 року заборгованість Позичальника перед Позивачем за кредитним договором № МL-099/322/2008 від 02.06.2008 року складає 19 373,01 дол. США , що за офіційним курсом НБУ становить 411 726,44 грн.,а також пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 724 531,91 грн., що разом складає 1136 258,35 грн. (а.с.17).
Згідно з умовами Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року, Договору відступлення права вимоги від 5 листопада 2010 року та у відповідності до ст..ст.512,514, 1077,1078,1079,1082,1084 ЦК України АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № МL-099/322/2008 від 02.06.2008 року, Договором іпотеки № РМL-099/322/2008 від 02.06.2008 року. (а.с.39-55).
Відповідно до п.1ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особо. Внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги).
Згідно ст..514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.6.4.2 Договору іпотеки № РМL-099/322/2008 від 02.06.2008 року при виникненні Іпотечного Випадку Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю Повідомлення(цінним литом або листом з повідомленням про вручення за адресою вказаному в цьому Договорі) з вказівкою про загальну суму Боргових зобовязань та граничний строк погашення Борових зобовязань. У випадку непогашення Іпотекодавцем Боргових Зобовязань у строк, передбачений у Іпотечному Повідомленні, право власності на Предмет іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення Боргових Зобовязань, вказаному в Іпотечному Повідомленні.
Згідно стаття 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову Вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені .
Суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову керувався тим, що суду не надано доказів про отримання досудової вимоги відповідачем та про те, що досудова вимога не містить граничного строку погашення боргових зоборвязань. Але з таким висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5(зі змінами і доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотеко держателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.
Відповідно до п.2.3.5. кредитного договору №МL-099/322/2008 від 02.06.2008 року позичальник зобов'язується у двотижневий строк повідомити Банк про втрату або зміну постійного місця працевлаштування, фактичної адреси проживання, номера телефону.
З матеріалів справи вбачається, що існує декілька адрес відповідача, за якими їй направлялись повістки суду першої та апеляційної інстанцій , проте вони повертались не врученими. Згідно відповіді адресного бюро адреса реєстрації відповідача : Київська область, м. Вишневе, пр.. Широкий,1.(а.с.224)
В судове засідання першої та апеляційної інстанції відповідач викликався через оголошення у пресі.
Досудова вимога за вих..№ 200415441 від 20.05.2015 року про погашення заборгованості за кредитним договором №МL-099/322/2008 від 02.06.2008 року була направлена відповідачу 20.05.2015 року цінним листом з описом вкладення в цінний лист. В тексті досудової вимоги вказано строк виконання боргових зобов'язань- протягом 30 календарних днів.(а.с.36-38).
Оскільки матеріалами справи підтверджується що на час розгляду справи заборгованість не погашена, іпотекодержатель має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України “Про іпотеку”. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки.
Відповідно до п. 42 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України “Про іпотеку”, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Згідно ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені та документально підтверджені останнім судові витрати (а.с. 1, 192) .
Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустив порушення норм процесуального права, та матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до п.3 та п.4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставами для скасування в рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст..ст.303,304, 307,309 ,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів:-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно задовольнити. Звернути стягнення на заставне майно на підставі договору іпотеки №PML-009/322/2008 від 2 червня 2008 року а саме квартиру №58 за адресою Кіровоградська область, м. Гайворон вул., Куйбишева 93/2, що належить на праві власності ОСОБА_2 на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-009/322/2008 від 2 червня 2008 в розмірі 19373,01, долари США, що станом на дату проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ становить 411726,44 грн., та 724531,91 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що разом складає 1 136 258,35 грн, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати на сплату судового збору в сумі 3654 грн. при подачі позову та 4019,40 грн. при подачі апеляційної скарги
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня надрання ним законної сили.