Справа № 405/7293/15-ц
2/405/1807/15
02.03.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі : Фришко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач звернулась в суд з позовом, якому просила визнати попередній договір купівлі-продажу від 29.04.2015 року, укладений між нею та відповідачем, недійсним та стягнути з відповідача на її користь 115 000 грн. та судові витрати по справі. Позов обґрунтовує тим, що 29.04.2015 року між нею та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу № 1-/18 у простій письмовій формі. Згідно цього договору сторони зобов»язались в майбутньому протягом певного строку, а саме до 15.06.2015 року, укласти основний договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири в будинку № 33 по вулиці Куйбишева м. Кіровограда, що складається з двох жилих кімнат загальною площею 40,85 кв.м. Відповідно до умов договору ціна квартири становить 402 500,00 грн., відповідач отримав завдаток в розмірі 4 600,00 грн., що еквівалентно на день укладення договору 200 доларів США. Між собою сторони домовились про розрахунок саме в доларах США. Згодом, за проханням відповідача. Сума завдатку була збільшена і 15.05.2015 року він отримав 6 900,00 грн., що еквівалентно 300 доларам США.
На момент укладення договору вона не мала всієї суми коштів і попросила про перенесення термінів укладення основного договору. Відповідач погодився і визначили дату 31.07.2015 рік. За дане відступлення відповідач збільшив суму завдатку і в присутності свідків вона передала йому кошти в сумі 103 500,00 грн., що еквівалентно 4 500 доларів США. Загалом відповідачу вона передала кошти в сумі 5 000 доларів США, що становила 115 000,00 грн.
Станом на 06.10.2015 року основний договір не укладено, відповідач продав свою нерухомість іншим покупцям, але кошти їй не повернув, а тому вона вимушена звернутись в суд з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав частково, відмовився від позовних вимог в частині визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним та просив залишити позов в цій частині без розгляду, уточнив позовні вимоги щодо стягнення коштів та просив стягнути з відповідача на користь його довірительки кошти в сумі 119 304,70 грн. і судові витрати в сумі 1 193,05 грн. При цьому, посилався на обставини, викладені в позові та просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що угода купівлі-продажу не відбулась за вини позивачки, а тому він не має наміру повертати одержану суму завдатку.
Суд заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.04.2015 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу № 1-/18. Відповідно до п. 1.1 договору сторони зобов»язались в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах, в порядку і строки, визначені цим договором. Нерухомим майном є квартира в будинку № 33 по вулиці Куйбишева м. Кіровограда, що складається з двох жилих кімнат загальною площею 40,85 кв.м.(п.1.2 договору). Ціна квартири становить 402 500,00 грн., що еквівалентно 17 500,00 доларам США (пп.а п. 2.1.2 договору). Відповідно до п. 3.1 договору відповідач отримав завдаток в розмірі: 29.04.2015 року - 200 доларів США, 15.05.2015 року - 300 доларів США, 12.06.2015 року - 4 500 доларів США.
Вказані обставини не заперечувались відповідачем в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов»язання може мати місце лише у випадку наявності зобов»язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до п. 6.1 вказаного договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору має здійснитись не пізніше 15.06.2015 року в приміщенні офісу нотаріуса, перенесено 31.07.2015 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Умовами договору, а саме п. 7.1 передбачено, відповідно до ст. 635 ЦК України зобов»язання, встановлені цим договором, припиняються, якщо основний договір не був укладений протягом терміну, встановленого цим договором за умовою виконання розділу 4 (пункту 4.1) цього договору, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про укладення основного договору. Якщо одна сторона бажає припинення зобов»язання, встановленого цим договором, вона повинна направити іншій стороні пропозицію про відмову від осново договору. Ця пропозиція має бути оформлена письмово та вручена іншій стороні під розписку або надіслана іншій стороні поштою заказним листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж в останній день терміну, встановленого цим договором для укладення осново договору.
В судовому засіданні встановлено, що угода між сторонами не відбулась через обмеження банком видачі коштів в іноземній валюті позивачці та не можливості виконати нею розрахунок в повному об»ємі з відповідачем. Вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані ОСОБА_1 ОСОБА_2 кошти в сумі 119 304,70 грн. є завдатком.
Відповідно до вимог ч.3 ст.571 ЦК України у разі припинення зобов»язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення вимог позивачки в частині стягнення суми, переданої нею відповідачу.
Стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають понесені нею та документально підтверджені судові витрати по справі у відповідності до ч.3 статті 88 ЦПК України в сумі 1 193,05 грн.
На підставі викладеного і ст. ст. 570, 571, 635 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) кошти в сумі 119 304,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати по справі в сумі 1 193,05 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко