264/7218/13-ц
6/264/7/2016
29 лютого 2016 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя в складі:
головуючого судді Харитонової Г. Л при секретарі Алексіоглу Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі подання державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон та вилучення закордонного паспорта у гр. ОСОБА_1,-
Державний виконавець Іллічівського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон та вилученя закордонного паспорта за наявності невиконаних зобов'язань, вказуючи, що на виконанні в Іллічівському ВДВС Маріупольського МУЮ знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 264/7218/13-ц від 25.10.2013 року, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Боржник ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконує, на виклики державного виконавця не з'являється. Сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 28.12.2015 становить 24983,48 гривень. На підставі чого, державний виконавець Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ Донецької області просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 та вилучити закордонний паспорт, виданий боржникові.
До судового засідання представник Іллічівського відділу Маріупольського МУЮ м. Маріуполя не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі. Вимоги, викладені у поданні, підтримує.
На підставі ст. 377-1 ЦПК України, суд розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.
Суд, вивчивши подання, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в Іллічівському ВДВС МУЮ знаходиться виконавче провадження по примусовому виконавчого листа № 264/7218/13-ц від 25.10.2013 року, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з наявністю невиконаних зобов'язань за рішенням суду, державний виконавець Челнокова Ю.О., звернулась до суду з поданням про обмеження ОСОБА_1 права виїзду за кордон та вилучення у нього закордонного паспорту.
Однак, у порушення ч.1 ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, вказане подання державного виконавця не містить відмітки про погодження його у встановленому законом порядку начальником Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості подання суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України».
Положеннями ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежного.
Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання державного виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. При цьому, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Звертаючись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань та вилучення у нього закордонного паспорту, державний виконавець посилався, що з часу відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконує, аліменти не сплачує, на виклики державного виконавця не з'являється. Згідно із наданого до подання розрахунку боргу по аліментам №6/1027 від 28.12.2015, сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 28.12.2015 становить 24983,48 гривень.
Разом з тим, державний виконавець на виклик до суду не з'явився, виконавче провадження на огляд не надавав.
Як вбачається з наданих до подання документів, 05.10.2015 року державним виконавцем була винесена постанова ВП № 48919309 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 264/7218/13-ц, виданим Іллічівським районним судом м. Маріуполя 25.10.2013 року.
Згідно цієї постанови державним виконавцем боржнику не надавався термін для самостійного виконання.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте матеріали цивільної справи не містять доказів про обізнаність боржника з наявністю виконавчого провадження та строками його добровільного виконання, та відсутні докази про направлення викликів та повідомлень і доведення їх до відома боржника.
За зазначених обставин, суд не знаходить, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, що факт ухилення є об'єктивно наявний і підтверджується матеріалами виконавчого провадження та докази цього надані суду.
Згідно зі ст.2 «Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї» кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров"я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606 - Х1У) державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Статтею 90 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377- 1 ЦПК України подання державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», таких як утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань - не надано.
З огляду на наведене, суд вважає, що підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та вилучення у нього закордонного паспорта - нема, оскільки не доведено факт його ухилення від виконання вимоги.
Суд, керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” -
У задоволенні подання державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 та вилучення у нього закордонного паспорта - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_3