03.03.2016 р. № 814/343/16
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В., розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва,
до
Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс",
про
стягнення заборгованості в сумі 849 657,91 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 849657,91 гривень.
Разом з позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Обгрунтовуючи своє клопотання, позивач вказує на відсутність можливості на данний момент сплатити судовий збір, спираючись на те, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік кошти на сплату судового збору не передбачені.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачена можливість звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.
Однак, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на майновий стан в зв'язку з відсутністю фінансування та/або неприбутковістю установи в цьому випадку є недоречним. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочки або розстрочки такої сплати.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо відстрочення терміну сплати судового збору.
Крім того, наслідком ненадання позивачем документу про сплату судового збору є залишення позовної заяви без руху із встановленням терміну для усунення даного порушення, що певною мірою є наданням додаткового часу для сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 165 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору відмовити.
Суддя В.В.Біоносенко