19 лютого 2016 року о 10 год. 10 хв.Справа № 808/7908/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третіх осіб - не з'явились
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
АТ «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича,
третя особа ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
про визнання протиправними дій та скасування рішень
23.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича (далі - відповідач), ОСОБА_3 (далі - третя особа), в якому позивач після уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/4978 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4971 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4984 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4985 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4955 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договору в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
- визнати протиправним дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/5019 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4993 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4996 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4997 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4994 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договорів банківського рахунку № 1629/18820/2014 від 11.09.2014 року, № 1643/18786/2014 від 11.09.2014 року, № 1639/18828/2014 від 11.09.2014 року, № 1636/18827/2014 від 11.09.2014 року, № 1613/18808/2014 від 11.09.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що рішення відповідача стосовно визнання правочинів що були укладені між ним та третіми особами не ґрунтується на нормах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже є протиправним.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 19.02.2016 подав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, надсилав на адресу суду письмові заперечення на адміністративний позов та додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду. В обґрунтування заперечень зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" було встановлено, що кошти на відкриті на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 рахунки надійшли внаслідок «дроблення» рахунку позивача - ОСОБА_1 та всупереч Постанові НБУ №567/БТ від 11.09.2014, що підтверджується довідкою, виданою НБУ за результатами планової перевірки з окремих питань якості активів та ліквідності АТ «КБ «Експобанк» та загалом 12.09.2014 року з рахунку позивача №26203118644001 перераховано 7 215 000 грн. згідно так званої «позики» на рахунки 37 фізичних осіб, відкритих в АТ «КБ «Експобанк». Тобто, на думку відповідача, позивач, як власних великого рахунку хотів отримати кошти не в порядку черговості як кредитор четвертої черги від АТ «КБ «Експобанк» за рахунок реалізації майна банку, а за рахунок коштів Фонду, а саме шляхом відшкодування по 195 000грн. з рахунків позивачів. Також відповідач зазначив, що кошти на рахунках ОСОБА_1 штучно подрібнювались (розподілялись) між фізичними особами, в тому числі і між третіми особами по справі, а укладені договори банківського рахунку та правочини щодо перерахування грошових коштів на поточні рахунки третіх осіб, що відкриті згідно умов цих Договорів відповідно є нікчемними. З цих підстав просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх у справі доказами, судом встановлено наступне.
Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) № 567/БТ від 11.09.2014 року ПАТ «КБ «Експобанк» віднесено до категорії проблемних та Постановою Правління НБУ № 597 від 24.09.2014 року ПАТ «КБ «Експобанк» - до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 97 від 25.09.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Експобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 25.09.2014 року по 25.12.2014 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 04.12.2014 року уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «КБ «Експобанк» призначено Волощука І.Г.
Відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 163 від 25.12.2014 року строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Експобанк» продовжено на 1 місяць по 24.01.2015 року включно.
26 січня 2015 року Виконавчою Дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 15 «Про початок процедури ліквідації АТ КБ Експобанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до даного рішення, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 26 січня 2015 року та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно Волощука Ігоря Григоровича (далі - Уповноважена особа на ліквідацію).
Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г. здійснено перевірку правочинів. За наслідками вказаної перевірки, прийнято рішення про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/4978 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4971 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4984 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4985 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4955 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договору в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Одночасно з прийняттям цих рішень Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г. було прийнято рішення про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/5019 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4993 від 02.09.2015, вих. № 1101/4996 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4997 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4994 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договорів банківського рахунку № 1629/18820/2014 від 11.09.2014 року, № 1643/18786/2014 від 11.09.2014 року, № 1639/18828/2014 від 11.09.2014 року, № 1636/18827/2014 від 11.09.2014 року, № 1613/18808/2014 від 11.09.2014 року.
Як підставу нікчемності відповідач зазначає порушення в момент укладання цих правочинів п. 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи такі дії та рішення відповідача щодо визнання нікчемними правочинів протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі Законом № 4452)
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.
Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, Фонд є суб'єктом владних повноважень, а спори, які виникають у правовідносинах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Фонду, його посадових чи службових осіб, є публічно-правовими.
Що стосується способу реалізації даного повноваження, суд зазначає, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено порядку та форми реалізації уповноваженою особою Фонду повноваження з перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних. Нормою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначається лише обов'язок здійснити повідомлення сторін про нікчемність таких договорів, відтак суд вважає обраний відповідачем спосіб шляхом направлення на адресу сторін повідомлення про нікчемність вірним.
Разом з тим, суд зазначає, що за своєю правовою природою таке повідомлення носить характер рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень на виконання покладеної на нього державою функції.
В ч.3 ст.2 КАС України закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, у тому числі щодо його обґрунтованості, тобто винесення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів дає можливість сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які має очікувати від суб'єкта владних повноважень особа, щодо прав та законних інтересів якої ці рішення прийнято.
Зі змісту повідомлення про нікчемність що оформлені листами за вих. № 1101/4978 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4971 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4984 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4985 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4955 від 02.09.2015 року вбачається, що під час перевірки договорів було виявлено банківські операції, з перерахування ОСОБА_1 на користь третіх осіб грошових коштів на виконання раніше укладених договорів позики.
З наданих письмових пояснень та заперечень відповідача, слідує, що зазначені операції є нікчемними оскільки спрямовані на «дроблення» наявного банківського вкладу з метою отримання гарантованої Законом України України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» компенсації, граничний розмір якої встановлено в розмірі 200 000,00 грн.
Також зі змісту повідомлень про нікчемність, що оформлені листами за вих. № 1101/5019 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4993 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4996 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4997 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4994 від 02.09.2015 року слідує, що під час перевірки договорів було виявлено договори про відкриття банківського рахунку № 1629/18820/2014 від 11.09.2014 року, № 1643/18786/2014 від 11.09.2014 року, № 1639/18828/2014 від 11.09.2014 року, № 1636/18827/2014 від 11.09.2014 року, № 1613/18808/2014 від 11.09.2014 року.
На думку відповідача, зазначені операції є нікчемними, оскільки вчиненні в період обмеження банківської діяльності ПАТ «КБ «Експобанк», що була встановлена Правління Національного банку України №567/БТ від 11.09.2014 року.
Відповідно ч.ч.2 та 5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Статтею 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Постановою НБУ від 22.01.2015 року № 41 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» .
Таким чином, граничним терміном заявлення вимог кредиторів є 28.02.2015 року.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Суд приймає до уваги, що всі заявлені третіми особами вимоги були акцептовані відповідачем та по ним вже відбулася виплата грошових коштів, а отже це свідчить про проведення перевірки зазначених правочинів та про відсутність підстав предбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо визнання їх нікчемними.
Крім того, щодо направлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомлень про нікчемність договору в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за вих. № 1101/4978 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4971 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4984 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4985 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4955 від 02.09.2015 року відповідно, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, договір позики є двостороннім договором, при укладанні якого обов'язково присутні позикодавець та позичальник.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі Закон) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в цій частині дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. в частині визнання правочину, яким відповідно до платіжного доручення з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «КБ «Експобанк» № 26203118644001 на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 195 000,00 грн. кожному на поточні рахунки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та правочин щодо перерахування грошових коштів є нікчемним з підстав передбачених п. 2,7,9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є протиправними, оскільки суперечать ч. 2 ст. 38 Закону.
Що стосується посилання відповідача на п. 7 ч. 3. ст. 38 Закону, суд звертає увагу, що в оспорюваному рішенні відповідач не конкретизує жодної обставини, яка б свідчили про надання ПАТ «КБ «Експобанк» будь - яких переваг ОСОБА_1 чи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Такі докази не були надані відповідачем і до суду під час розгляду справи по суті.
Кім того, суд звертає увагу, що ч.3 ст. 38 доповнено пунктом 9 згідно із Законом №629-VIII від 16.07.2015 року, тобто на момент укладання спірних правочинів зазначені обмеження були відсутні, а отже і не повинні були бути врахованими вдповідачем.
Стосовно повідомлень, що оформлені листами за вих. № 1101/5019 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4993 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4996 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4997 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4994 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договорів банківського рахунку № 1629/18820/2014 від 11.09.2014 року, № 1643/18786/2014 від 11.09.2014 року, № 1639/18828/2014 від 11.09.2014 року, № 1636/18827/2014 від 11.09.2014 року, № 1613/18808/2014 від 11.09.2014 року, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, з огляду на наступне.
Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Таким чином, виконання обмежень, встановлених постановою Правління НБУ №567/БТ від 11.09.2014 року повинне здійснюватися у порядку, передбаченому законодавством.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання застосування заходів впливу щодо банків є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління НБУ №346 від 17.08.2012 року.
Згідно з п. 7.8. наведеного Положення Національний банк не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття (отримання територіальним управлінням Національного банку рішення Комісії Національного банку) рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку, забезпечує отримання банком цього рішення під підпис його уповноваженого представника на другому примірнику супровідного листа із зазначенням дати та часу отримання (далі - момент отримання).
Положенням також встановлено, що банк з моменту отримання рішення Національного банку про зупинення окремих видів здійснюваних банком операцій та на визначений у цьому рішенні строк (або до визначеного терміну) утрачає право одночасно на здійснення таких операцій у визначеній рішенням частині (щодо виду здійснюваних операцій та/або кола клієнтів) та продовження строку діючих договорів (укладання нових договорів) щодо проведення операцій, які зупинені.
Отже, банк втрачає право здійснення операцій визначених постановою Правління національного банку України №567/БТ від 11.09.2014 року лише з моменту його отримання.
Ухвалою суду у відповідача витребовувались відомості щодо дати та часу отримання ПАТ «КБ «Експобанк» постанови Правління національного банку України №567/БТ від 11.09.2014 року.
З наданих на вимогу ухвали суду про витребування доказів письмових пояснень відповідача а також довідки від 20.01.2016 року №234, з'ясовано, що у відповідача відсутня інформація про реєстрацію зазначеної постанови (а.с.22 т.2).
Водночас, з наданої для долучення до матеріалів справи представником позивача, як письмові докази, рішення окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/16782/15 слідує, що відповідно до електронного повідомлення Національного банку України (лист від 12.01.2015 року № 47-312/1313 ) постанову Правління національного банку України №567/БТ від 11.09.2014 року було передано уповноваженому представнику ПАТ «КБ «Експобанк» 12.09.2014 року об 15-30 год., тобто лише у другій половині наступного робочого дня після її ухвалення (а.с.49-52 т.2).
Твердження відповідача про вчинення спірних правочинів під час дії особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «КБ «Експобанк», що був встановлений відповідними по Постановами Правління НБУ, спростовується наданими суду доказами наявними в матеріалах справи, а саме випискам з особових рахунків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з котрих вбачається що перерахування грошових коштів відбулося 12.09.2014 року до 15-30 год., тобто до отримання ПАТ «КБ «Експобанк» постанови Правління НБУ №567/БТ від 11.09.2014 року, а отже жодного обмеження в момент проведення зазначених банківських операції не існувало.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що ОСОБА_1 укладено договори з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння коштами Банку, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору.
Таким чином, Положення пов'язує втрату банком права на здійснення певних банківських операцій (подія, яка має юридичне значення) з моментом у часі: момент отримання уповноваженим представником ПАТ «КБ «Експобанк» постанови Правління НБУ №567/БТ від 11.09.2014 року.
В той же час, матеріали справи свідчать про те, що спірні операції було проведено до настання події, з якою Положення пов'язує втрату банком права здійснювати певні операції, а саме: списання коштів з рахунку ОСОБА_1
Крім того, якщо виходити з порядку обчислення строку на який встановлено обмеження на здійснення банком певних операцій, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Отже, перебіг строку, на який Національним банком України встановлено обмеження на здійснення певних операцій починається з наступного дня після отримання уповноваженим представником ПАТ «КБ «Експобанк» постанови Правління НБУ №567/БТ від 11.09.2014 року, тобто з 13.09.2014 року.
Відповідно до статті 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Частиною 3 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську" діяльність зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Таким чином, спірні банківські операції виконані на підставі імперативного припису закону (ч.3 ст. 1068 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу(ч.1 ст.215 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Аналіз змісту заперечень відповідача свідчить про те, що останній не наводить конкретної норми закону, яка б встановлювала заборону на проведення операцій перерахування коштів на поточному рахунку або свідчила б про незаконність виконаних операцій.
Спірні банківські операції не можуть бути визнані нікчемними на підставі ч. 3 ст. 5, ч. 6 ст. 334, ч. 1 ст.207 ГК України; абз. 2 ст. З, ч. 1 ст. 4, п. 7, п.12 ч. 1 ст. 73 та ст. 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність"; абз. 24 п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національний банк України". Положення відповідних актів цивільного та господарського законодавства закріплюють загальні положення про правила господарських відносин, правовий статус банків та. повноваження Національного банку України, врегульовують відносини банку та Національного банку України тощо. При цьому, відповідні норми не встановлюють.
Проте відповідачем не надано жодного рішення суду про недійсність зазначених правочинів.
Що стосується посилання відповідача на проведення Генеральною Прокуратурою України розслідування відносно фактів розкрадання майна ПАТ «КБ «Експобанк», то відповідачем не надано доказу суду, щодо наявності обвинувачувального вироку з цих обставин стосовно ОСОБА_1
Отже обставини щодо наявності визначених п. 4 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього суду не надав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено а відповідачем не спростовано ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо протиправності дій та рішень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 41, 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/4978 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4971 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4984 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4985 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4955 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договору в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
Визнати протиправними дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. про визнання нікчемними правочинів, стосовно котрих на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 направлено рішення відповідача, що оформлені листами за вих. № 1101/5019 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4993 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4996 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4997 від 02.09.2015 року, вих. № 1101/4994 від 02.09.2015 року про повідомлення про нікчемність договорів банківського рахунку № 1629/18820/2014 від 11.09.2014 року, № 1643/18786/2014 від 11.09.2014 року, № 1639/18828/2014 від 11.09.2014 року, № 1636/18827/2014 від 11.09.2014 року, № 1613/18808/2014 від 11.09.2014 року.
Судові витрати в сумі 4872 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя І.В.Шара