04.03.2016 р. Справа № 914/2021/15
Суддя господарського суду Львівської області Крупник Р.В., розглянувши матеріали справи
за скаргою:
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест», м. Львів;
на:
дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчих провадженнях ВП №50033268, ВП №49389710 та ВП №4895963
у справі:
№ 914/2021/15
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Рентал», м. Львів;
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест», м. Львів;
за участі третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача:
Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», м. Київ;
про:
виселення з нежитлових приміщень
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/2021/15 позовні вимоги ТОВ «Ріал Рентал» задоволено повністю, виселено ТОВ «ПерКом-Інвест» з нежитлового приміщення - адміністративного корпусу загальною площею 3562,2 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. рішення суду першої інстанції скасоване, прийняте нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. у справі №914/2021/15 касаційну скаргу ТОВ «Ріал Рентал» було задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі № 914/2021/15 скасовано, рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. залишено без змін.
30.12.2015р. господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення суду від 23.07.2015р.
02.03.2016р. на адресу суду від ТОВ «ПерКом-Інвест» надійшла скарга на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчих провадженнях ВП №50033268, ВП №49389710 та ВП №4895963.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Як вбачається з прохальної частини скарги, ТОВ «ПерКом-Інвест» просить суд:
- винести ухвалу, якою визнати протиправними дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у ВП №50033268;
- зобов'язати Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в межах виконавчих проваджень ВП №49389710 та ВП №48495963 надати боржнику передбачений законом строк для добровільного виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2015р. у даній справі.
При цьому, в прохальній частині скарги скаржник не вказав, які саме дії Франківського ВДВС ЛМУЮ у виконавчому провадженні ВП №50033268 ТОВ «ПерКом-Інвест» просить визнати протиправними.
Заявляючи вимогу про зобов'язання Франківського ВДВС ЛМУЮ надати боржнику строк для добровільного виконання рішення в межах виконавчих проваджень ВП №49389710 та ВП №48495963, скаржником не наведено жодних обставин, якими останній обґрунтовує скаргу в цій частині та не вказано норм закону, які були порушені державним виконавцем при вчинені таких дій, а також не долучено жодних доказів на обгрунтування даної вимоги, зокрема, документів, які стосуються виконавчого провадження ВП №49389710, №48495963.
Як зазначив Пленум ВГС України в п. 9.9. постанови від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.
Водночас, ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Однак, встановлені в законі вимоги, скаржником дотримані не були.
Більше того, як вбачається з долученої до скарги постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2016р., строк для добровільного виконання рішення суду боржнику надавався, зокрема, боржника було зобов'язано виконати рішення суду до 17.02.2016р. А тому, суд не може розцінювати скаргу як таку, що подана в межах виконавчого провадження ВП №50033268, відкритого на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/2021/15.
Крім цього, в прохальній частині скарги ТОВ «ПерКом-Інвест» просить суд зобов'язати Франківський ВДВС ЛМУЮ надати строк для добровільного виконання не рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/2021/15, а рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2015р. у межах виконавчих проваджень ВП №49389710 та ВП №48495963.
Відповідно до приписів п. 9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012р. №9, за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Враховуючи наведене суд зазначає, що скарга на дії органу державної виконавчої служби подана в межах виконавчого провадження по виконанню рішення іншого суду законом не допускається.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що скарга на дії ДВС підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест» (79026, м. Львів, вул. Ак. Сахарова,43) скаргу на дії державного виконавця, всього на 13 аркушах.
Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Крупник Р.В.