Справа № 731/447/15-к
Провадження № 1-кп/731/7/16
04 березня 2016 року Варвинський районний суд Чернігівської області в складі
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Варва кримінальне провадження №12015270100000054 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дігтярі Срібнянського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого: 29 вересня 1983 року за вироком Чернігівської обласного суду за п. «ж» ст. 93, ч. 4 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 25 січня 2001 року за вироком Чернігівського обласного суду за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 222, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі суворого режиму з конфіскацією майна; 03 квітня 2008 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 23 березня 2009 року вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 162, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 25 вересня 2014 року вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в сумі 850 грн.; 12 грудня 2014 року вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 07 липня 2015 року вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 198 КК України до штрафу в сумі 850 грн.; 03 грудня 2015 року вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Олександрівка Хустського району Закарпатської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, розлученої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючої, раніше судимої: 26 лютого 2014 року за вироком Варвинського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 189 КК України до двохсот сорока годин громадських робіт; 10 жовтня 2014 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців 3 днів арешту; 26 листопада 2014 року за вироком Варвинського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
14 квітня 2015 року в період часу з 00 год. по 7 год. ранку, точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , прибули до господарства АДРЕСА_2 , де таємно, шляхом виставлення та розбиття віконного скла проникли всередину господарської будівлі вказаного господарства. З приміщення будівлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали такі речі: велосипед марки «АИСТ», бувший у використанні, вартістю на момент скоєння злочину з урахуванням відсотку зношування відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи 1396 грн., металеву каструлю об'ємом 30 літрів, бувшу у використанні, вартістю на момент скоєння злочину з урахуванням відсотку зношування відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи 367,06 грн., соковижималку ручну механічну, бувшу у використанні, вартістю на момент скоєння злочину з урахуванням відсотку зношування відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи 348 грн. та соковижималку торгової марки «Мотор Січ СБЧ-1», бувшу у використанні, вартістю на момент скоєння злочину з урахуванням відсотку зношування відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи 248,97 грн., що належать ОСОБА_8 , а також спортивний велосипед марки «Merida Julіet 15V», бувший у використанні, вартістю на момент скоєння злочину з урахуванням відсотку зношування відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи 3903,45 грн., який перебував у господарському приміщенні останньої та належить ОСОБА_9 , після цього знайшли запасні ключі від приміщення та, відчинивши зсередини вхідні двері, що замикалися на врізний замикаючий пристрій, з місця події зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Всього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали чужого майна на загальну суму 6263,48 грн.
Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 14 чи 15 квітня 2015 року, точно він не пам'ятає, до нього додому приїхали працівники міліції та доставили їх з ОСОБА_5 у відділення для з'ясування обставин. Тільки зі слів працівників міліції йому стало відомо про те, що у ОСОБА_8 були викрадені речі. 14 квітня 2015 року він зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 був удома.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що нічого у ОСОБА_8 не викрадала. Знає ОСОБА_8 багато років, у 2014 році була в неї у господарстві, допомагала їй при здійсненні будівництва прибудови, виконуючи роботу підсобника. В неділю, 12 квітня 2015 року, вони з ОСОБА_4 їздили в с.м.т. Варва на велосипеді, який вона попросила у сусідки. 14 квітня 2015 року вони з ОСОБА_4 весь день були удома.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, їх вина в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених та проаналізованих в судовому засіданні доказів.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що знає ОСОБА_5 більше 10 років. Близько двох років тому, коли тодішній співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_10 рив котлован для прибудови, ОСОБА_5 теж допомагала в будівництві і могла оглянути господарство. ОСОБА_4 вона раніше ніколи не бачила. Зранку 14 квітня 2015 року вона виявила, що з літньої кухні зникли речі: велосипед марки «АИСТ», металева каструля об'ємом 30 літрів, соковижималка ручна механічна, соковижималка торгової марки «Мотор Січ СБЧ-1»), а також переданий їй на зберігання її знайомою ОСОБА_9 велосипед марки «Merida Julіet 15V», після чого викликала міліцію. При цьому літня кухня була замкнена, проте, було виставлено вікно, а комплект запасних ключів, що звечора знаходився у літній кухні, працівники міліції знайшли в дворі біля яблуні. Насос від велосипеда знайшов у себе в дворі сусід. Пам'ятає, що увечері 13 квітня 2015 року, коли вона замикала літню кухню на врізний замок, вищезазначені речі були на місці. На той час у неї проживав квартирант - ОСОБА_11 . Вночі, коли зникли речі, вона спала і нічого не чула.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що в неї був темночервоний велосипед з ручним керуванням, переданий їй на зберігання внучкою. Зараз внучка проживає та навчається у м. Чернігові, а велосипедом користується лише тоді, коли приїжджає до неї в гості. В квітні 2015 року вона поїхала на консультацію до лікарів м. Чернігова з приводу операції зору, а велосипед на цей час передала сусідці - ОСОБА_8 . При цьому вона дозволяла користуватись цим велосипедом квартиранту ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , який приварив до нього металеву трубу, щоб підняти сідло. 14 чи 15 квітня 2015 року, коли вона перебувала в м. Чернігові, ОСОБА_8 зателефонувала їй на мобільний телефон та повідомила, що з її господарства були викрадені речі, в числі яких був і переданий на зберігання велосипед.
Свідок ОСОБА_12 повідомив, що знає ОСОБА_5 кілька років. Вона зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_10 іноді приносила йому речі і обмінювала їх на горілку. Десь на початку літа, можливо і в квітні 2015 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в 2-3 години ночі принесли йому алюмінієву каструлю та ручну алюмінієву соковижималку, за що він розрахувався з ними 1 літром горілки. Де вони взяли ці речі, він не питав. Через декілька днів прийшли працівники міліції та вилучили каструлю та соковижималку.
Свідок ОСОБА_13 дала показання, що навесні 2015 року, можливо 15 квітня, в її присутності працівники міліції вилучали у хаті ОСОБА_12 велику алюмінієву каструлю об'ємом близько 20-30 літрів. Вона була понятим, підписувала документи про вилучення.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що у 2015 році він винаймав у ОСОБА_8 кімнату. Проживаючи в будинку ОСОБА_8 , він користувався її велосипедом та велосипедом ОСОБА_9 , а тому 14 квітня 2015 року перший помітив їх зникнення та сказав їй про це. ОСОБА_8 відповіла йому, що зникли також каструля та дві соковижималки. Сусід сказав, що виставлене вікно у літню кухню. Пам'ятає, що увечері 13 квітня 20015 року велосипеди були на місці. Вночі з 13 на 14 квітня 2015 року він спав і нічого не чув.
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що була понятим при вилученні крадених речей. Вилучення проходило у будинку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , де він постійно проживає. В її присутності була вилучена каструля та механічна соковижималка.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він давно знав обвинувачених наглядно, проте їхні прізвища дізнався лише після допиту в міліції. Восени 2015 року, зараз він вже не пам'ятає точної дати, але це могло бути 14 квітня 2015 року, він їхав з с.м.т. Дігтярі до роботи та на виїзді з селища побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які їхали йому назустріч із сторони с.м.т. Варва на велосипедах. Зараз він вже мало що пам'ятає, але тоді, коли його допитувала міліція, він все розказував.
Крім того, вина обвинувачених у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, підтверджується іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами :
-протоколом огляду місця події від 14 квітня 2015 року з фототаблицями, згідно якого виявлено факт проникнення до господарської будівлі в АДРЕСА_4 шляхом виставлення та розбиття віконного скла та викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_8 . Виставлене вікно та осколки від вибитого скла оброблені магнітним порошком, при чому виявлено 9 слідів пальців рук, які зафіксовані на клейку стрічку типу «Скотч» та перенесені на білий лист формату А-4 (а.с. 62-79, том 3);
-висновком судової трасологічної експертизи від 08 травня 2015 року №356, згідно якого: 4 сліди пальців рук, виявлені під час огляду місця події, вилучені 14 квітня 2015 року, залишені вказівним, середнім, безіменним та мізинцевим пальцями правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2 сліди пальців рук, виявлені під час огляду місця події, вилучені 14 квітня 2015 року, залишені середнім та вказівним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3 сліди пальців рук, виявлені під час огляду місця події, вилучені 14 квітня 2015 року, залишені вказівним, середнім та безіменним пальцями правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 84-89, том 3);
-протоколом огляду місця події, згідно якого в будинку ОСОБА_12 було виявлено металеву каструлю сірого кольору об'ємом 15-20 літрів та соковижималку металеву сірого кольору з білою пластиковою ручкою (а.с. 121-130, том 3);
-протоколами пред'явлення речей до впізнання від 21 квітня 2015 року, згідно яких потерпіла ОСОБА_8 впізнала каструлю та соковижималку (а.с. 131-132, 133-134, том 3);
-висновками товарознавчої експертизи №450 від 09 червня 2015 року (а.с. 110-112, том 3), №338 від 20 квітня 2015 року (а.с.116-119, том 3) , №584 від 07 липня 2015 року, згідно яких (а.с. 146-149, том 3), в яких визначена вартість викрадених речей.
Проаналізувавши сукупність добутих в судовому засіданні доказів, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доведена, і їх умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши та проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вони повністю узгоджуються між собою та викривають обвинувачених в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні.
Невизнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вини слід розцінювати як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку.
Обираючи вид там міру покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, зокрема, за вчинення особливо тяжких та тяжких злочинів, що становить підвищену суспільну небезпеку, зазначене кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, адже вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2014 року він засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; негативно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, обтяжуючі покарання обставини - рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, стан здоров'я обвинуваченого, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а отже, слід призначити йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, проте не на максимальний строк.
Оскільки ОСОБА_4 вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року, був засуджений до 3 років 1 місяця позбавлення волі за вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а дане кримінальне правопорушення вчинив у квітні 2015 року, тобто до винесення вироку за попереднє кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку.
Обираючи вид там міру покарання ОСОБА_5 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченої, те, що ОСОБА_5 неодноразово судима, зокрема, за вчинення корисливих злочинів, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, стан здоров'я обвинуваченої, а тому вважає, що її виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а отже, слід призначити їй покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, проте не на максимальний строк.
Оскільки вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2014 року та ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_5 призначено покарання у виді 4 місяців арешту, яке на даний час не відбуте, суд вважає за необхідне призначити їй покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком за правилами ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 з 27 липня 2015 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
До обвинуваченої ОСОБА_5 з 22 липня 2015 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Отже, після призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення слід зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Потерпілою по справі ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальних збитків, завданих злочином, в сумі 1644 грн. 97 коп. Відповідно до ст. 1166 ЦК України цивільний позов про стягнення матеріальних збитків, завданих потерпілій викраденням майна (велосипеда марки «АИСТ», металевої каструлі об'ємом 30 літрів, соковижималки ручної механічну, соковижималки торгової марки «Мотор Січ СБЧ-1»), підлягає задоволенню в повному обсязі, тобто на суму вартості викрадених речей.
Крім того, потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальних збитків, завданих злочином, в сумі 3903 грн. 45 коп. Відповідно до ст. 1166 ЦК України цивільний позов про стягнення матеріальних збитків, завданих потерпілій викраденням майна (велосипеда марки «Merida Julіet 15V»), підлягає задоволенню в повному обсязі, тобто на суму вартості викраденої речі.
Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. За таких обставин з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід стягнути матеріальні збитки, завдані потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у солідарному порядку.
Під час досудового розслідування були понесені витрати на проведення експертиз в сумі 2179 грн. 44 коп., які на підставі ст.ст. 118, 124, 126 КПК України слід стягнути з обвинувачених на користь держави в рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначеного цим вироком, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання, призначеного вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, призначене вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2014 року за ч. 1 ст. 162 КК України, та покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, призначене вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2015 року за ст. 198 КК України, виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 19 год. 20 хв. 27 липня 2015 року, зарахувавши йому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення в час відбування покарання з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, роз'яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави понесені витрати на проведення експертиз в сумі 1089 грн. 72 коп.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2014 року та ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року (із розрахунку, що 1 дню позбавлення волі відповідає 1 день арешту) та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її затримання, тобто з 13 год. 00 хв. 20 липня 2015 року, зарахувавши їй на підставі ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення в час відбування покарання з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, роз'яснивши їй право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені витрати на проведення експертиз в сумі 1089 грн. 72 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 1644 (тисячу шістсот сорок чотири) гривні 97 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 3903 (три тисячі дев'ятсот три) гривні 45 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази по кримінальному провадженню: два ключі від навісного замка, алюмінієву каструлю об'ємом 30 літрів, без кришки, ручну механічну соковижималку, передані на зберігання власнику ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили залишити в її законному володінні, користуванні та розпорядженні.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам, потерпілим.
Суддя ОСОБА_16