Єдиний унікальний номер 728/499/16-п
Номер провадження 3/728/214/16
04 березня 2016 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Лободи Н.В.
за участі секретаря - Коваленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі матеріали, які надійшли від Управління держпраці у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, голови Бахмацької міської ради Чернігівської області,
за ч.1 ст.41 КУпАП,-
Згідно з протоколом № 25-04-011/0035-0023 від 11.02.2016 року, який надійшов до суду від управління держпраці в Чернігівській області, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду міського голови м.Бахмач Чернігівської області, 31.12.2015 року видав розпорядження № 70-ос, згідно з яким ОСОБА_2 , котрий перебуває на військовій службі за контрактом, укладеним до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, було звільнено з посади директора Бахмацького комунального виробничого підприємства «Комунальник» на підставі п.2.ст.36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору, внаслідок чого за ОСОБА_2 з 01.01.2016 року не зберігається місце роботи, посада і середній заробіток, чим порушено вимоги ч.3 ст.119 КЗпП України та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вищевказаного правопорушення не визнав і суду пояснив, що він обіймає посаду Бахмацького міського голови і 31.12.2015 року видав розпорядження № 70-ос «Про звільнення з посади директора Бахмацького комунального виробничого підприємства «Комунальник» ОСОБА_2 , на підставі п.2 ст.36 КЗпП, тобто у зв'язку з закінченням строкового трудового договору, оскільки ОСОБА_2 працював за контрактом, який діяв до 31.12.2015 року. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив суду, що вперше ОСОБА_2 був призваний на військову службу 18.03.2014 року і останнього було звільнено від виконання покладених на нього обов'язків зі збереженням посади та середнього заробітку але не більше одного року від дня призову; 26.02.2015 року ОСОБА_2 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію і за ним зберігалось місце роботи до 31.12.2015 року, тобто до закінчення терміну трудової угоди. Оскільки термін дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з ОСОБА_2 сплив, то контракт був припинений і вищевказана особа була звільнена з займаної посади, тому порушення вимог ч.3 ст.119 КЗпП ОСОБА_1 в своїх діях не вбачає і просить закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 обіймає посаду міського голови м.Бахмач Чернігівської області (а.с. 6 - 8).
02.01.2013 року між Бахмацькою міською радою в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_2 був призначений на посаду директора Бахмацького комунального виробничого підприємства «Комунальник» з 02.01.2013 року до 31.12.2013 року; додатковою угодою № 1 від 31.10.2013 року між вищевказаними сторонами термін дії вищевказаного контракту було визначено до 31.12.2015 року (а.с.9-10,11).
Згідно з листом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.03.2014 року голову Бахмацької міської ради було повідомлено про призов ОСОБА_2 з 18.03.2014 року на військову службу згідно з Законом України від 17.03.2014 року № 1126 "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року з проханням забезпечити за ОСОБА_2 збереження робочого місця (а.с.12).
Розпорядженням № 15 - ос від 17.03.2014 року ОСОБА_2 було звільнено з посади директора Бахмацького КВП «Комунальник» з 17.03.2014 року на підставі п.3 ст.36 КЗпП у зв'язку з призовом працівника на військову службу (а.с.13).
24.06.2014 року між Бахмацькою міською радою в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_2 був призначений на посаду директора Бахмацького комунального виробничого підприємства «Комунальник» на строк до 31.12.2015 року включно (а.с.15,16).
Згідно з розпорядженням № 37-ос від 26.06.2014 року, було скасовано розпорядження № 15-ос від 17.03.2014 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Бахмацького КВП «Комунальник» з 18.03.2014 року та вирішено виплатити середній заробіток з 18.03.2014 року (а.с.14).
Розпорядженням № 38-ос від 26.06.2014 року ОСОБА_2 було звільнено від виконання обов'язів директора КВП «Комунальник» з 24.06.2014 року на час несення військової служби під час мобілізації на особливий період, але не більше року від дня призову зі збереженням посади і середнього заробітку (а.с.17).
26.02.2015 року ОСОБА_2 уклав строковий контракт про проходження військової служби до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, про що було повідомлено КВП «Комунальник» (а.с.19, 20-21).
Згідно з розпорядженням № 14-ос від 17.03.2015 року, у зв'язку з укладенням ОСОБА_2 контракту на проходження військової служби в особливий період, керуючись ч.4 ст.119 КЗпП, останнього було звільнено від виконання обов'язів директора КВП «Комунальник» на строк укладеного контракту на проходження військової служби в особливий період, але не довше, ніж до 31.12.2015 року зі збереженням посади і середнього заробітку.
Згідно з розпорядженням № 70-ос від 31.12.2015 року, ОСОБА_2 було звільнено з посади директора Бахмацького КВП «Комунальник» з 31.12.2015 року на підставі п.2 ст.36 КЗпП у зв'язку із закінченням строку трудового договору (а.с.23).
Частиною 1 ст.41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно з Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17 березня 2014 року, ОСОБА_2 був призваний на військову службу на час особливого періоду, відповідно до свого конституційного обов'язку.
Згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 15.01.2015у період з 18 березня по 1 травня 2015 року було звільнено в запас (демобілізовано) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію”, в тому числі і ОСОБА_2 .
Згідно з положеннями ч.3 ст.119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 4 ст.119 КЗпП України визначено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 18.03.2014 року був мобілізований на військову службу і згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 15.01.2015 у період з 18 березня по 1 травня 2015 року підлягав звільненню в запас (демобілізації), проте 26.02.2015 року уклав контракт і продовжив військову службу, тому його гарантії як працівникана момент видачі ОСОБА_1 розпорядженні від 31.12.2015 року визначені ч.4 ст.119 КЗпП України, а не ч.3 ст.119 КЗпП України.
Проте в протоколі № 25-04-011/0035-0023 від 11.02.2016 року суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП викладена, як порушення ОСОБА_1 положень ч.3 ст.119 КЗпП України, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується дослідженими матеріалами справи; інших порушень в діях ОСОБА_1 особою, яка складала протокол не встановлено.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, суд не вбачає порушень ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.119 КЗпП України; повноваженнями змінювати суть правопорушення чи перекваліфіковувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд у даному провадженні не наділений, тому провадження у справі підлягає закриттю у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
На підставі викладеного та ст.119 КЗпП України, керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за матеріалами, якi ОСОБА_3 від управління держпраці у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити у звязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода