01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
29.02.16 р.
№ 910/3148/16
Суддя Зеленіна Н.І., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м.Києва
до Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Деснянського району м. Києва"
про стягнення 3 582,05 грн.,
Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Деснянського району м. Києва звернулось до суду з позовом до Адвокатського об'єднання “Юридична консультація Деснянського району м. Києва” про стягнення заборгованості в розмірі 3582,05 грн.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною особою з ідентифікаційним кодом 21598846 є: Юридична консультація Деснянського району м. Києва.
Проте, у позовній заяві вказано найменування позивача як "Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Деснянського району м. Києва", через що його найменування у вказаній позовній заяві не може вважатися вірним.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За правилами ст. 36 Господарського процесуального кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Копії документів, доданих до даної позовної заяви, засвідчені з порушенням вимог вищезазначеного Стандарту, а саме, на кожній сторінці копій документів міститься лише відбиток печатки позивача, слова "згідно з огригіналом" та підпис невстановленої особи, що є порушенням вимог п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Разом з тим, п.1.3 Постанови №174 від 01.06.2012р. Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в України” передбачено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
У якості доказу сплати судового збору за розгляд даної позовної заяви позивачем надано платіжне доручення №2328 від 10.04.2015 р. на суму 1 827,00 грн., призначенням платежу якого є “судовий збір за позовом КП “Дирекція” до ТОВ “Продмікс”.
Проте, у даній позовній заяві Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Деснянського району м.Києва звертається до господарського суду міста Києва з позовом, відповідачем в якому є Адвокатське об'єднання Юридична консультація Деснянського району м. Києві.
Таким чином, платіжне доручення №2328 від 10.04.2015 р. на суму 1 827,00 грн. не може вважатись доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за розгляд даної позовної заяви, оскільки за ним судовий збір сплачено за розгляд іншої позовної заяви.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України для усунення вищевказаних порушень.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява вже неодноразово поверталась без розгляду із зазначених підстав, зокрема, ухвалами суду, що набрали законної сили, у справах №№ 910/1232/16 від 28.01.2016 р., 910/1823/16 від 08.02.2016 р., 910/2502/16 від 16.02.2016 р., проте жодне із встановлених судами порушень позивачем усунуто не було.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Н.І. Зеленіна