61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
24.02.2016 Справа № 905/3545/15
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Огороднік Д.М., Сажневої М.В., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» м. Слов'янськ Донецька область
про стягнення пені у розмірі 17 061,00 грн., штрафу у розмірі 2 199,60 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 299-4016 від 31.12.2014р.
від відповідача: не явився
Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» про стягнення пені у розмірі 17 061,00 грн., штрафу у розмірі 2 199,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 1500353 від 26.01.2015р. позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість по пені у розмірі 17 061,00 грн. та штрафу у розмірі 2 199,60 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230, 265, 267 Господарського кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.
26.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Покупець), укладено договір № 1500353.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.
Розділом 2 Договору визначена кількість і якість товару.
Згідно п. 2.1. договору передбачено, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікації(додатку) до цього договору.
Пунктом 2.2. договору, у специфікаціях(додатках) до договору зазначаються також такі відомості про товар:
- повне найменування товару;
- виробник,країна походження товару, з урахуванням п.9.1 цього договору (для товарів імпортного виробництва);
- одиниця виміру товару;
- кількість кожного найменування (сорту, виду) товару;
- загальна кількість товару;
- якісні характеристики товару ( посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо);
- технічні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо);
- ціна кожного найменування (сорту, виду) товару;
- загальна вартість товару;
- комплектність, фасовка товару(при необхідності).
За згодою сторін у специфікаціях (додатках) до договору можуть бути вказані також й інші відомості про товар.
Відповідно до п. 4.1. договору, загальна вартість товару за цим договором складає сума партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору.
Згідно з пунктом 4.2. договору передбачено, що ціна кожного товару, його марки,виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатку) до договору.
Пунктом 4.6. договору визначено порядок оплати ф форма розрахунків вказується сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору.
Відповідно до п.11.2. договору, у разі порушення термінів поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Пунктом 13.1. договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31 грудня 2015 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.
23.03.2015р. між сторонами підписана специфікація №2/1501463 до договору №1500353 від 26.01.2015р. на загальну суму 54708,00грн. (а.с.21).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Договір №1500353 від 26.01.2015р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.
Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору №1500353 від 26.01.2015р., на підставі видаткових накладних № 70 від 15.05.2015р. на суму 26610,00 грн., кількість плащів 105 штук; №112 від 08.07.2015р. на суму 3420,78грн., кількість плащів 11 штук Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» товар на загальну суму 30030,78грн. (а.с.27,28).
На дату складання позову постачальник недопоставив 78 штук плащів на загальну суму 21996,00грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 061,00 грн. та штрафу у розмірі 2 199,60 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 01.07.2015р. по 08.07.2015р. на суму заборгованості 25098,00 грн. пеня у розмірі 1003,92 грн., за період з 09.07.2015р. по 01.12.2015р. на суму заборгованості 21996,00 грн. пеня у розмірі 16057,08 грн., всього у розмірі 17061,00
Також позивач просить стягнути з відповідача штраф за недопоставлений товар розмірі 2199,60 грн.
Враховуючи умови п.11.2. договору №1500353 від 26.01.2015р.: штраф за недопоставку товару підлягає стягненню у розмірі 2199,60 грн.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пер. Андріївський, 18А, ЄДРПОУ 32019384) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) пеню у розмірі 17061 (сімнадцять тисяч шістдесят одна)грн. 00 коп., штраф у розмірі 219 9(дві тисячі сто дев'яносто дев'ять)грн. 60 коп, судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя О.Ю. Філімонова
Суддя Д.М. Огороднік
Суддя М.В. Сажнева
Дата складання повного тексту рішення 25.02.2016 року.
Надруковано 3 примірника:
1-до справи;
1-позивачу;
1-відповідачу