про повернення позовної заяви
03.03.16 Справа № 904/1371/16
Суддя Євстигнеєва Н.М. , розглянувши матеріали
За позовом: Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство Інституту чорної металургії ім. З.Н Некрасова" НАК України, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Волев", м. Дніпропетровськ
про дострокове розірвання договорів і стягнення боргу
Державне підприємство "Експериментально-виробниче підприємство Інституту чорної металургії ім. З.Н Некрасова" НАК України звернулося з позовом до господарського суду до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Волев", яким просить:
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Волев" заборгованість по сплаті орендної плати та комунальних платежів у сумі 87 865,56грн.;
- розірвати достроково договір оренди №03/1.А-2015 від 04.05.2015;
- розірвати достроково договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю №03/1.КУ-2015 від 04.05.2015 оренди №03/1.А-2015 від 04.05.2015.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Разом з тим, до позовної заяви не додано обгрунтований розрахунок суми позову, не наведений розрахунок суми позову і в самій позовній заяві.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимога позивача про стягнення суми боргу грунтується на договорі оренди та договорі про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю. Отже, розрахунок суми боргу має бути складений по кожному з договорів окремо, містити період заборгованості, помісячний розмір стягуваної орендної плати та сум витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг, докази, які підтверджують понесення балансоутримувачем зазначених витрат.
За змістом пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаєтсья без розгляду заявнику, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності з п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
При зверненні до суду з позовом, позивач заявив три вимоги: одна вимога майнового характеру (про стягнення суми 87 865,56грн.) та дві вимоги немайнового характеру (про розірвання двох договорів).
Однак позивач не надав до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі: судовий збір сплачується окремо за розгляд майнової вимоги та за кожну немайнову вимогу. Позивачем згідно платіжного доручення №34 від 29.02.2016 сплачено судовий збір у сумі 2 756,00грн., що не відповідає вищенаведеному.
Відповідно до абзацу 2 п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом.
Наведені вище обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 54, 57, 63 (п.п.3,4), 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- позовна заява №11 від 01.03.2016 з додатками на 23 аркушах, в тому числі конверт та оригінал платіжного доручення № 34 від 29.02.2016 про сплату судового збору у розмірі 2 756,00 грн.
Суддя ОСОБА_1