Справа № 306/2040/15-ц
Іменем України
29 лютого 2016 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Панька В.Ф., суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В., при секретарі: Кухта М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Свалявського районного суду від 12 жовтня 2015 року в частині розміру стягнення аліментів. Рішенням Свалявського районного суду від 12 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення Свалявського районного суду не в повній мірі ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовано усі фактичні обставини справи. Апелянт не погоджується з присудженим розміром аліментів, а саме 600( шістсот) грн., а погоджується на суму 350 (триста п'ятдесят) грн. вважає таку суму мав стягнути з нього суд першої інстанції з врахуванням його доходів та обставин справи. Судом першої інстанції було встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб 28 серпня 2012 року про що свідчить копія свідоцтва про шлюб ( а.с.5)., даний шлюб не розірваний. 19 червня 2015 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження (а.с.4). ОСОБА_2 звернулася до суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 ( дві тисячі) грн. щомісячно до досягнення нею( донькою) повноліття, мотивуючи це тим, що з відповідачем вони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька, яка знаходиться на повному її утриманні, вони досить тривалий час проживають окремо. Апелянт та позивач в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. А тому згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України суд розглянув справу за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок по утриманню дитини лежить на обох батьках до досягнення нею повноліття згідно ст.180 СК України, але так як відповідач ніде не працює то згідно ч.1 ст.184 СК України розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд врахував , що у відповідача на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу тому вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 (шістсот) грн., щомісячно. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував факту, що відповідач ніде не працює і що в нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Апелянт в своїй апеляційній скарзі також зазначає, що сумнівається в тому, що дитина його так як вони тривалий час не проживають разом тому він згідний сплачувати щомісячно 350 (триста п'ятдесят) грн. Однак, дані доводи не можуть бути прийняті до уваги на підставі наступного. Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб 28 серпня 2012 року про що свідчить копія свідоцтва про шлюб ( а.с.5)., даний шлюб не розірваний. Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і ( або) у твердій грошовій формі. Згідно з ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тому на думку колегії суддів судом першої інстанції правильно встановлено розмір аліментів на утримання дитини, адже, він виходив з того, що відповідач ніде не працює, має мінливий та нерегулярний дохід. При цьому суд першої інстанції врахував той факт, що на утриманні відповідача перебувають двоє неповнолітніх дітей. Відповідач в суді першої інстанції не надав жодної довідки про його дохід, або про те, що він перебуває на обліку в службі зайнятості, тобто, належним чином не довів свого скрутного матеріального становища. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що погоджується на суму 350 (триста п'ятдесят) грн. але в судові засідання не з'являвся і не надав жодного доказу про те, що саме ця сума розміру аліментів на утримання дитини є можливою для сплати ним. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлений у 2015 році прожитковий мінімум: - дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривень, з 1 грудня - 1167 гривень; - дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 грудня - 1455 гривень. Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає розмір аліментів визначений судом першої інстанції повністю обґрунтований, який відповідає обставинам встановленим судом при розгляді справи. Посилання апелянта на те, що він сумнівається в тому, що це його дитина нічим не підтверджена, жодних письмових клопотань щодо встановлення батьківства як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції апелянт не надав. Згідно журналу судового засідання від 12.10.2015р (а.с.21) ОСОБА_1 заявив про намір провести експертизу ДНК, про те жодного клопотання до суду не надійшло. Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає. Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315,317,319 колегія суддів, -
у х в а л и л а : 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. 2. Рішення Свалявського районного суду від 12 жовтня 2015 року залишити без змін. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: