Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4 і ОСОБА_5,
перевіривши в судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2016 року заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судових рішень щодо нього,
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 4 липня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у розмірі 957 056 грн з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк три роки з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю; за частиною другою статті 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки; за частиною третьою статті 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців. На підставі статей 49, 74 КК засудженого ОСОБА_2 звільнено від призначеного за частинами другою і третьою статті 358 КК покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 7 листопада 2014 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2015 року судові рішення щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання за частиною третьою статті 212 КК змінено, знижено розмір штрафу до 255 000 грн з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк три роки з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд вказаних судових рішень в порядку глави 33 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку на оскарження й за відсутності клопотання про його поновлення.
Ухвалами колегій суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 4 вересня, 20 жовтня та 11 грудня 2015 року повторні заяви ОСОБА_2 про перегляд вказаних судових рішень Верховним Судом України щодо нього залишено без розгляду, а ОСОБА_2 відмовлено у поновленні строків на подання заяви про перегляд судових рішень щодо нього.
Засуджений ОСОБА_2 повторно звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Одночасно засуджений ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку на подання заяви до Верховного Суду України про перегляд оскаржуваної ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з частиною першою статті 447 КПК заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктами 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.
Відповідно до вимог частини шостої статті 447 КПК пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно з копіями долучених до заяви документів, судове рішення, стосовно якого ОСОБА_2 порушує питання про перегляд, ухвалено 3 березня 2015 року, заяву датовано заявником 23 лютого 2016 року, надіслано до Верховного Суду України 29 лютого 2016 року, тобто після закінчення тримісячного терміну.
Копій різних за змістом судових рішень, в яких судом касаційної інстанції неоднаково застосована одна і та сама норма матеріального права, ухвалених в межах тримісячного строку подання заяви про перегляд оскаржуваної ухвали Верховного Суду України, ОСОБА_2 не надав. Натомість заявник долучив до заяви копії рішень Верховного Суду України, постановлені ним не як судом касаційної інстанції, що не може бути підставою для перегляду оскаржуваної ухвали з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 445 КПК.
Тобто ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з вказаною заявою поза межами визначеного процесуальним законом тримісячного терміну.
Посилання заявника, як на підставу для поновлення строку на подання ним заяви, на те, що на початку червня 2015 року отримавши ухвалу судді Верховного Суду України від 25 травня 2015 року він не міг до 3 червня 2015 року, тобто до закінчення строку на перегляд судового рішення, усунути всі недоліки по заяві та надати суду перелік нових судових рішень, розглянутих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ по аналогічних справах, не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку. Оскільки, як убачається з матеріалів, які є у Верховному Суді України, ОСОБА_2 раніше неодноразово звертався до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень щодо нього.
Так, на його заяву, подану 14 квітня 2015 року, ухвалою судді Верховного Суду України від 20 квітня 2015 року ОСОБА_2 було надано місячний строк на усунення недоліків заяви. 28 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з повторною заявою, однак, оскільки зазначені в ухвалі судді Верховного Суду України недоліки заявник не усунув, то ухвалою судді Верховного Суду України від 30 квітня 2015 року його заява була залишена без руху і заявнику було повторно повідомлено, що у разі не усунення недоліків до встановленого раніше місячного строку, його заява буде повернута. 25 травня 2015 року ухвалою судді Верховного Суду України ОСОБА_2 повернуто заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2015 року.
Крім того, судове рішення, стосовно якого засуджений ОСОБА_2 заявив клопотання про перегляд, було ухвалено 3 березня 2015 року, а посилання на інше рішення касаційного суду у заяві відсутнє.
Відповідно до частини 6 статті 447 КПК заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку про перегляд судового рішення необхідно відмовити, а вказану заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Керуючись частиною шостою статті 447 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Відмовити засудженому ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви.
Заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2015 року щодо нього - залишити без розгляду.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5