3 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд судових рішень,
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2010 року ОСОБА_4 засуджено за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 7 травня 2010 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Постановою судді Верховного Суду України від 4 серпня 2010 року відмовлено засудженому ОСОБА_4 у витребуванні кримінальної справи щодо нього для перевірки в касаційному порядку.
Засуджений ОСОБА_4 у своїй заяві до Верховного Суду України просить переглянути вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, скасувати їх, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Також у заяві засуджений оспорює законність і обґрунтованість ухвал слідчих суддів, прийнятих за його скаргами в порядку глави 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), та судових рішень апеляційного і касаційного судів, постановлених щодо цих ухвал.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви і долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 447 КПК заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.
Згідно з вимогами частини шостої статті 447 КПК, якщо особа подала до Верховного Суду України заяву про перегляд судового рішення з пропуском строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, і не порушила питання про поновлення цього строку, така заява залишається без розгляду.
Як видно із заяви та долучених до неї документів, засуджений ОСОБА_4 подав заяву до Верховного Суду України 25 лютого 2016 року, тобто із пропуском строку, визначеного нормою частини першої статті 447 КПК. Клопотання про поновлення цього строку у своїй заяві він не порушує.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заяву засудженого ОСОБА_4 у цій частині слід залишити без розгляду.
Що стосується доводів у заяві в частині перегляду судових рішень, постановлених за результатами розгляду скарг ОСОБА_4 на бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора, то такі судові рішення, в силу норми частини першої статті 446 КПК, не є предметом перегляду Верховним Судом України.
Керуючись частиною шостою статті 447, статтею 450 КПК, колегія суддів
Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд судових рішень щодо нього залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7