2 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаКоротких О.А.,
суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання дій неправомірними,
встановила:
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 30 вересня 2015 року керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року про відмову в задоволення позову.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2015 року яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та правомірність утримання з пенсії позивача починаючи з лютого 2015 року податку з доходів фізичних осіб у сумі 488,60 грн та військового збору - 48,86 грн на підставі діючих законодавчих актів України, а саме: відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким було внесено зміни до статті 163, підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (закон набрав чинності з 1 січня 2015 року).
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2015 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області у справі про перерахунок пенсії. У цій справі суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та визнання неправомірним дій органів пенсійного фонду щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, виходячи з 90% від середнього заробітку відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (в редакції від 11 березня 2002 року).
Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання дій неправомірними за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Коротких
Судді: М.І. Гриців
О.О. Терлецький