23 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.
суддів:Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., -
розглянувши заяву комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (далі - Підприємство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року у справі за позовом Підприємства до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 листопада 2015 року залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України, Підприємство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 32, пункту 100.1 статті 100, статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК).
На підтвердження неоднакового застосування норм права посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року (справа № К/800/8894/15), за наслідками розгляду якої суд дійшов протилежних за значенням висновків.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм законодавства, які регулюють відносини щодо сплати коштів у рахунок погашення податкового боргу з земельного податку згідно із договором про розстрочення (відстрочення) та про сплату поточних зобов'язань з земельного податку. Зокрема, у постанові від 18 вересня 2014 року (справа № 21-279а14) суд сформулював правовий висновок про те, що податковий закон не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.
Висновок Вищого адміністративного суду України щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладений в постанові, про перегляд якої подано заяву, не суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.
У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право касаційному суду відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року у цій справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко