Рішення від 25.02.2016 по справі 922/248/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2016 р.Справа № 922/248/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант. Трейд", м. Харків

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", в якій просить суд стягнути з відповідача 210025,0грн.простроченої заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 3150,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором №6122 від 06.12.2012 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2016року порушено провадження у справі№922/248/16, розгляд справи призначено на 11.02.2016року.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2016року, розгляд справи відкладено до 25.02.2016року.

В судовому засіданні 25.02.2016року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 25.02.2016року не з'явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Разом з цим, 16.02. 2016 року до суду повернулась копія судової ухвали від 02.02. 2016 року по справі № 922/248/16 з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

06 грудня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТ. ТРЕЙД» було укладено Дистриб'юторський договір №61212, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» зобов'язувалося передавати у власність ТОВ «АВАНТ. ТРЕИД» товар згідно накладних відповідно до замовлень Дистриб'ютора, а Дистрибутор зобов'язувався приймати та оплачувати товар на умовах Даного Договору.

Предметом договору є товар (партія товару) позначені знаками для товарів та послуг «Розаліні», та інші товари, вказані у накладних (надалі -"товар"), виробником або постачальником яких є Постачальник. Під партією Сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній.

Постачальник зобов'язується передавати у власність Дистрибутора товар згідно накладних відповідно до замовлень Дистрибутора, а Дистрибутор зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах Даного Договору і навпаки за належне виконання умов договору Постачальник зобов'язується сплатити Дистрибутору винагороду в розмірі визначеному даним договором.

Відповідно до п.2.6. Договору - сторони узгодили, що Дистрибутор здійснює оплату протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з моменту (дня) поставки Товару.

Відповідно до п.4.1., 4.2., 4.3. Договору - сторони узгодили, що поставка здійснюється транспортом та за рахунок постачальника. Завантаження товару на транспорт здійснюється силами та за рахунок постачальника, а розвантаження - силами та за рахунок дистрибутора. Здача - приймання товару здійснюється на місці поставки. Моментом (днем) поставки є дата виписки накладних. Товар вважається прийнятим за якістю та за кількістю з моменту підписання сторонами відповідних накладних, що свідчить про надання товару у розпорядження дистрибутора.

Відповідно до п.7.12. сторонами визначено, що даний договір діє з моменту його укладення сторонами по 31.12.2013року, а в частині розрахунків до повного виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами договору станом на 31.03.2015р. був підписаний Акт звірки, згідно якого заборгованість ТОВ «АВАНТ. ТРЕЙД» перед ТОВ «КФ «Ярич» становила 178050,01 грн. , в подальшому позивач в період з травня 2015року по вересень 2015року поставив відповідачеві товар згідно видаткових накладних на суму 748 316,34грн., які містяться в матеріалах справи. Тобто з боку позивача були виконані умови договору дистрибуторського договору №61212 від 06.12.2012року.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за поставлений товар не виконав в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 210025,0 грн., яка до цього часу не сплачена. На підставі вказаного позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області за захистом свого права та законних інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи викладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 210025,0 грн.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 210025,0 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТ.ТРЕЙД" (61002, Харківська область, м. Харків, вул.Маршала Бажанова, буд.12, код 38158153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" (80463, Львівська область, район Кам'янка Бузький, с. Старий Яричів, вул. Заводська,1, код 36767366) - 210025,0грн.простроченої заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 3150,40грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 26.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
56219460
Наступний документ
56219462
Інформація про рішення:
№ рішення: 56219461
№ справи: 922/248/16
Дата рішення: 25.02.2016
Дата публікації: 09.03.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію