"25" лютого 2016 р.
Справа № 4/36/5022-490/2011
про повернення заяви без розгляду
у складі судді Бурда Н.М.
Розглянувши скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/13-164 від 19.01.2016 року на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління у справі:
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль
про стягнення 7 412 грн. 43 коп.
За участю представників:
скаржника: не з'явився;
боржника: юрист - Панчук С.М. (довіреність № 5 від 20.01.16 р.);
органу ДВС: не з'явився.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику боржника процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
18 травня 2011 року рішенням господарського суду Тернопільської області позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено та постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль, ідент. код 21155959 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ, ідент. код 31301827 - 5 664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 04 коп. заборгованості, згідно мирової угоди від 30.11.2004р., затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004р. у справі № 1/10-1597; 1 372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн. 11 коп. індексу інфляції, 376 (триста сімдесят шість) грн. 28 коп. три відсотки річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
06 червня 2011 року на виконання рішення, у відповідності до ст.116 ГПК України, видано відповідний наказ.
25 січня 2016 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Тернопільської області із скаргою №31/13-164 від 19.01.2016 року на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у якій просить суд:
- визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та відновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції;
- прийняти скаргу ДК "Газ України" до розгляду;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011 р. за №28112334 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 06.06.2011 р. №4/36/5022-490/2011;
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011 р. за №28112334, винесену державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 06.06.2011 р. №4/36/5022-490/2011;
- зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження №28112334 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду від 27.01.2016 р. розгляд клопотання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо поновлення процесуального строку на оскарження дій державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження за №28112334, заявленого у скарзі за №31/13-164 від 19.01.2016 р., було призначено в судовому засіданні 25.02.2016 р. на 10:00 год.
24.02.2016 року на електронну адресу господарського суду від скаржника надійшла заява №31/13-707 від 23.02.2016 року, у якій стягувач просить суд задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку та його розгляд здійснити без участі представника ДК "Газ України".
У призначеному судовому засіданні 25.02.2016 р. представником боржника подано відзив на скаргу. В усних поясненнях зазначив, що причини поважності пропуску встановленого законом процесуального строку, як і підстави для його відновлення, відсутні, а стягувачем не наведені. Просить суд врахувати, що станом на дату звернення стягувача (позивача у справі) до начальника органу ДВС із відповідною скаргою, йому було відомо про існування даної постанови, а в силу приписів чинного законодавства оскарження дій державного виконавця до начальника органу ДВС ніяким чином не перешкоджало ДК паралельно звернутись із відповідною скаргою і до суду. З огляду на наведене, просить суд відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо винесення постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження за №28112334.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувача за виконавчим документом) про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення 30.12.2011 р. постанови про закінчення виконавчого провадження за №28112334 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 06.06.2011 р. у справі №4/36/5022-490/2011, суд встановив наступне:
Ч. 1 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 50, ч.ч. 2-4 ст. 51 ГПК України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
Приписами статті 121-2 ГПК України, сторонам надано десятиденний строк на оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС. При цьому законодавцем встановлено, що останній обчислюється протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому, відповідно до вимог статті 53 ГПК, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.
Згідно ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визначити причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, поважними визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Про відновлення попущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала (ч.2 ст. 53 ГПК України).
За вимогами Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду справи по суті пред'явлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не порушено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи не підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.
Відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту поданої 20.01.2016 р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до господарського суду Тернопільської області скарги за №31/13-164 від 19.01.2016 р. на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вбачається, що боржником оскаржуються дії державного виконавця при винесенні постанови та, відповідно, сама постанова про закінчення виконавчого провадження за №28112334 від 30.12.2011 р.
Ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція чинна на момент прийняття постанови) визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відомості про дату отримання Компанією постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження №28112334 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області №4/36/5022-490/2011 або дату коли скаржнику стало відомо про її існування у скарзі наведено не було.
Враховуючи наведене, ухвалою від 27.01.2016 р. суд зобов'язував скаржника надати: письмові документально підтверджені відомості щодо дати отримання постанови про закінчення виконавчого провадження №28112334 від 30.12.2011 р., винесеної державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби України Тернопільського міського управління юстиції, а також належним чином засвідчену копію самого оскаржуваного документа. Однак, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вимоги суду не виконала.
Поряд із цим, зі змісту долученої скаржником до матеріалів справи скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за №31/13-4409 від 25.11.2015 р. на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, яка подавалась стягувачем, в порядку ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", до начальника Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, вбачається, що станом на 25.11.2015 р. стягувачу вже було відомо про наявність даного документа.
Скарга №31/13-164 від 19.01.2016 р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження №28112334 згідно відтиску поштового штемпеля на конверті до господарського суду Тернопільської області подана лише 20.01.2016 р.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги стягувач посилається на те, що 25.11.2015 р., в порядку ч. 1 ст. 81 Закону України "Про виконавче провадження", він звернувся до начальника Першого відділу ДВС Тернопільського міського правління юстиції зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження за №28112334.
15.01.2016 р. на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшов лист Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції за №5318006-34/17 від 03.12.2015 р., за підписом начальника відділу, про те, що провести перевірку виконавчого провадження №281123334 в порядку ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ неможливо, оскільки виконавчі провадження закінчені в період 2011 р., та згідно акту про вилучення документів для знищення, що не підлягають зберіганню від 19.11.2013 р. відповідно до витягу із зведеної номенклатури справ Тернопільського міського управління юстиції на 2013 р., погодженої протоколом Тернопільського міського управління юстиції від 02.01.2013 р. та протоколом ЕПК Державного архіву Тернопільської області від 12.04.2013 р. №7 та затвердженої начальником Тернопільського міського управління юстиції 12.04.2013р., акти про вилучення документів для знищення номенклатурний номер (06-45) документи за 2003-2011 роки підлягають знищенню, як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення. Окрім того, у зв'язку із затопленням архіву в приміщенні Першого відділу ДВС ТМУЮ прийнято рішення щодо знищення документів, в тому числі виконавчих проваджень 2003-2011 р.
Скаржник вважає, що оскільки він скористався правом на оскарження дій державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець і за наслідками розгляду даної скарги на адресу стягувача надійшов лише лист про те, що документи за 2003-2011 роки знищені, а не передбачений чинним законодавством документ про відмову чи задоволення скарги, тому строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження №28112334 пропущено ним з поважних причин.
Як вже зазначалось вище, в силу приписів ст. 121-2 ГПК України, десятиденний строк на подання скарги на дії Державної виконавчої служби відраховується з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
В судовому засіданні встановлено, що станом на день звернення із скаргою на дії державного виконавця до начальника органу ДВС, якому підпорядкований державний виконавець (25.11.2015 р.), скаржник був обізнаний з оскаржуваною постановою, проте своїм правом на звернення до суду у встановлені процесуальним законодавством строки не скористався.
За змістом частини 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Тобто вказана норма законодавства містить диспозитивність щодо реалізації права особи на оскарження дій та рішень органів Державної виконавчої служби. Законодавець надав можливість сторонам виконавчого провадження два шляхи оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби. Поряд із цим, звернення до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зі скаргою не є тією обставиною, що перериває строк оскарження до суду дій органу ДВС, який чітко встановлений нормами ст. 121-2 ГПК України.
За даних обставин, зважаючи на те, що в силу приписів чинного законодавства оскарження дій державного виконавця до керівника цього органу вищого рівня не перешкоджало стягувачу звернутися із відповідною скаргою на дії державного виконавця безпосередньо до суду; що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в межах поданої до господарського суду скарги за №31/13-164 від 19.01.2016 р. не оскаржуються дії начальника першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо розгляду поданої ним скарги №31/13-4409 від 25.11.2015 р. на дії державного виконавця, суд прийшов до висновку, що наведені заявником обставини (звернення із скаргою на дії державного виконавця до начальника органу ДВС) не є тими винятковими, поважними, пов'язаними з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій та об'єктивно непереборними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Ст. 34 ГПК України встановлено належність і допустимість доказів. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
І так як, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо винесення 30.12.2011 р. постанови про закінчення виконавчого провадження №28112334, суд дійшов висновку, що у поновленні процесуального строку на звернення зі скаргою №31/13-164 від 19.01.2016 р. слід відмовити.
За приписами п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, встановлений у ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду.
Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги пропущення скаржником процесуального строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та, відповідно, самої постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження за №28112334, зважаючи на відсутність підстав для його поновлення, скарга № 31/13-164 від 19.01.2016 р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за №28112334 від 30.12.2011 р., викладеному у скарзі № 31/13-164 від 19.01.2016 р.
2. Скаргу № 31/13-164 від 19.01.2016 р. Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без розгляду.
3. Ухвалу направити сторонам у справі та Першому відділу ДВС Тернопільського МУЮ, вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль.
Суддя Н.М. Бурда