"22" лютого 2016 р.Справа № 916/4147/15
За позовом: Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області;
до відповідача 1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива";
до відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
до відповідача 3: Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про скасування державного акту на землю та встановлення факту приналежності земельної ділянки до державної форми власності
Головуючий суддя - Щавинська Ю.М.
Судді - Зайцев Ю.О.
ОСОБА_1
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 13.01.2016р.;
від відповідача 1: ОСОБА_3 - довіреність.
від відповідача 2: ОСОБА_4 - довіреність № 265 від 18.12.20115р.
від відповідача 3: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_5 - довіреність № 17 від 13.01.2016р.
ОСОБА_6 - довіреність № 8 від 13.01.2016р.
Суть спору: Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області звернулася до господарського суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в якій просить суд:
- скасувати державний акт на право колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству „Нива” серія ОД-20-160, виданий 10.10.1995р. на підставі рішення Яковлівської сільської Ради народних депутатів від 02.07.1995р. та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75 в частині земельних ділянок колективної власності, що не підлягають паюванню в межах населених пунктів Яковлівської сільської ради - 67,11 га, а саме 2,1 га під господарськими шляхами і прогонами, 29,51 га під пасовищами, 10,1 га ріллі, 7,5 га інших захисних насаджень; 9,2 га чагарників, 8,7 га інших відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом та за межами населених пунктів Яковлівської сільської ради: 238,7 га ріллі; 731,89 га пасовищ; 3,3 га сіножатей; 10,7 га інших багаторічних насаджень, 56,2 га під господарськими шляхами; 112,4 га під лісосмугами та чагарниками; 26,6 га під болотами; 52,9 га інші угіддя, що перебували на праві колективної власності у колективного сільськогосподарського підприємства „Нива” на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та не були розпайовані;
- скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серія ОД-20-160, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75;
- перевести до земель запасу державної форми власності землі сільськогосподарського призначення, що належали КСП „Нива” на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ОД-20-160, виданого Яковлівською сільською радою народних депутатів від 02.07.1995р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75, земельні ділянки колективної власності, що не підлягають паюванню в межах населених пунктів Яковлівської сільської ради - 67,11 га, а саме: 2,1 га під господарськими шляхами і прогонами, 29,51 га під пасовищами, 10,1 га ріллі, 7,5 га інших захисних насаджень; 9,2 га чагарників, 8,7 га інших відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, та за межами населених пунктів Яковлівської сільської ради: 238,7 га ріллі; 731,89 га пасовищ; 3,3 га сіножатей; 10,7 га інших багаторічних насаджень, 56,2 га під господарськими шляхами; 112,4 га під лісосмугами та чагарниками; 26,6 га під болотами; 52,9 га інші угіддя, що перебували на праві колективної власності у колективного сільськогосподарського підприємства „Нива” на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та не були розпайовані, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою виконання програми щодо сталої роботи об'єднаної енергосистеми України, для забезпечення цих потреб, розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області від 17.05.2010р. № 357/А-2010 було визначено бажане місце та погоджено передпроектні матеріали місця розташування земельної ділянки для будівництва ПС 750 кВ „Приморська” на земельній ділянці орієнтованою площею 65,048 га, у тому числі за рахунок земель запасу площею 61,729 га на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за межами населеного пункту.
В подальшому розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 1014/А-2010 від 25.10.2010р. було погоджено місце розташування ПС 750 кВ „Приморська”.
Позивач вказує, що на виконання даного розпорядження було виготовлено відповідний проект землеустрою, який було подано на погодження до Головного управління Держземагентства в Одеській області.
Як зазначає позивач, за результатами розгляду документації із землеустрою вказаним управлінням було відмовлено в узгодженні проекту із зазначенням зауважень щодо того, що земельна ділянка за бажаним місцем розташування передбачається для відведення за рахунок земель колективної власності КСП „Нива”, згідно державного акту серії ОД-20-160 від 10.10.1995р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75.
Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області зазначає, що вказаний акт було видано на підставі рішення Яковлівської сільської ради народних депутатів від 02.06.1995р. за № 4, а передані в 1995р. КСП „Нива” землі, належали на праві колективної власності громадянам, які на момент видачі державного акту на землю були членами цих підприємств та зазначені у додатку № 1 до цього договору.
Позивач стверджує, що існуючий на теперішній час державний акт на право колективної власності на землю жодним чином не впливає на подальше отримання членами КСП „Нива” державних актів на право власності, оскільки саме сертифікат є документом, підтверджуючим їх права на земельну частку пай, а у випадку його скасування - не зачіпатиме прав членів КСП ”Нива”, які ще не оформили право власності на земельну частку (пай) відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач вважає, що спірний акт на землю є формальним та не породжує жодних правових насідків, зокрема, вказує, що СТОВ „Нива”, як правонаступник КСП „Нива”, не є таким відносно земель, які залишилися після розпаювання земель колективної власності, оскільки правонаступництва на землі колективної власності не виникає, з огляду на перехід сільськогосподарських угідь в приватну власність.
У поданому позові Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області зазначає, що на теперішній час СТОВ „Нива” із зацікавленими особами користується частиною зазначених земель на підставі тимчасового договору оренди з Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області.
Відтак, позивач наполягає на існуванні формального державного акту на право колективної власності, який створює перешкоди при виконанні його повноважень, а також перешкоди у затвердженні органами Держгеокадастру проекту щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП „НЕК Укренерго” для будівництва та експлуатації ПС 750 кВ „Приморська” на території Роздільнського району Одеської області (за межами населеного пункту в районі с. Широке Яковлівської сільської ради)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2015р. було порушено провадження у справі №916/4147/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2015р.
Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
09.11.2015р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення (т.1а.с.55-57), згідно яких остання вказує, що на теперішній час спірний акт на право колективної власності на землю є перешкодою у реалізації проекту будівництва ПС 750 КВ „Приморська” на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та зосереджує увагу на тому, що відповідачами не вчинено жодних дій щодо приведення правового статусу не розпайованих земель колективної власності колишнього КСП „Нива” у відповідність до чинного законодавства.
При цьому, у поданих поясненнях вказує, що з набуттям чинності 01.01.2002р. Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ не передбачено такої форми власності, як колективна.
Вказаними поясненнями третя особа повністю підтримує позовні вимоги Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області.
У судовому засіданні 09.11.2015р. представником відповідача 2 (Головного управління Держгеокадастру в Одеській області) було надано письмові пояснення по справі (т.1 а.с.63-65), згідно яких останній вказує, що у відповідності до норм діючого законодавства до СТОВ „Нива” не перейшли права та обов'язки КСП „Нива” в частині користування земельною ділянкою на підставі оспорюваного акту на землю.
Однак, зазначає, що у зв'язку із чинністю вказаного акту та невизначеністю правового статусу спірних ділянок Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не може забезпечити відповідну охорону земель, відмовляє фізичним та юридичним особам в наданні у власність чи користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що в свою чергу призводить до соціальної напруги та позбавляє можливості вищевказаних осіб реалізовувати своє право на отримання вільних земельних ділянок у власті сить або користування у передбаченому законом порядку, а місцеві бюджети не отримують належну плату на землю.
З урахуванням вказаного, відповідач 2 вважає позовні вимоги адміністрації такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 09.11.2015р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача 2 погодився з заявленими позовними вимогами.
Ухвалою суду від 09.11.2015р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача 1, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 25.11.2015р.
Ухвалою суду від 25.11.2015р. у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача 3, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також для додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 09.12.2015р.
09.12.2015р. до канцелярії суду від відповідача 3 - Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшло клопотання (т.2а.с.10), згідно якого останній визнає заявлені позовні вимоги та просить суд розглядати справу за відсутності його представника.
Водночас, 09.12.2015р. від вищевказаної сільської ради надійшов відзив на позов (т.2 а.с.11), згідно якого остання повторно вказує на визнання позову, зазнаючи про те, що спірний акт на право колективної власності на землю перешкоджає ДП „НЕК „Укренерго” у реалізації проекту будівництва ПС 750 кВ „Приморська” на її території, а також вказує, що даний акт перешкоджає позивачу виконувати свої функції у відповідності до вимог чинного законодавства для задоволення потреб населення і суспільного виробництва.
Ухвалою суду від 09.12.2015р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та з огляду на нез'явлення в судове засідання представника позивача, неподання витребуваних судом доказів, а також необхідність додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 21.12.2015р.
Ухвалою суду від 21.12.2015р. справу №916/4147/15 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Розпорядженням керівника апарату суду від 21.12.2015р. призначено автоматичний розподіл справи №916/4147/15 для визначення складу колегії, за результатами якого вказану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Зайцев Ю.О., суддя Рога Н.В.
Ухвалою суду від 22.12.2015р. справу № 916/4147/15 прийнято до провадження у вищевказаному складі суду із призначенням розгляду в засіданні суду 13.01.2016р.
У судовому засіданні 13.01.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідачів 2 та 3 (Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області), а також третя особа просили суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 13.01.2016р. у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача 1, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, а також необхідністю додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 04.02.2016р.
Ухвалою суду від 04.02.2016р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача 1, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також для додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 22.02.2016р.
У судовому засіданні 22.02.2016р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представником відповідача 1 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" суду було надано заяву про визнання позову в повному обсязі (т.2 а.с.55).
Представник відповідача 2 та представники третьої особи повністю підтримали правову позицію представника позивача.
Представник відповідач 3 - Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення на його адреси ухвали суду від 04.02.2016р. При цьому, в матеріалах справи наявна заява відповідача 2 про розгляд справи за відсутності його представника (т.2 а.с.40).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, наданих в ході судового розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов наступних висновків:
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, державні органи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як встановлено судом, причиною виникнення спору є те, що наявність чинного державного акту на право колективної власності на землю та невизначеність правового статусу спірних ділянок, по-перше, перешкоджає забезпеченню відповідної охорони земель та є підставою для відмови в наданні у власність чи користування земельних ділянок фізичним та юридичним особам, що в свою чергу призводить до соціальної напруги та позбавляє можливості вказаним особам реалізовувати своє право на отримання вказаних ділянок у власність або користування, що є наслідком неотримання місцевими бюджетами належної плати на землю.
З огляду на викладене суд, перш за все вважає за необхідне надати оцінку державному акту на землю в контексті наявності або відсутності у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" права власності на спірні земельні ділянки.
Як встановлено судом, оспорюваний акт на право колективної власності серії ОД-20-160 (т.1а.с.25-26) був виданий 10.10.1995р. колективному сільськогосподарському підприємству „Нива” на підставі рішення Яковлівської сільської Ради народних депутатів від 02.07.1995р. (т.1а.с.24).
Додатком № 1 до вказаного акту на право колективної власності є „список громадян-членів колективного сільськогосподарського товариства” (т.1а.с.73-87). До списку включено 513 осіб.
При цьому згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.46-48), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" було зареєстровано 14.06.2001р. Згідно до переліку засновників вказаного товариства його засновниками є фізичні особи у кількості 7 осіб.
Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, відсутні.
Законом України „Про форми власності на землю” від 30.01.1992р., який втратив чинність згідно із Законом України № 1377-ІV від 11.12.2003р.) в Україні запроваджено поряд з державною-колективну і приватну форми власності на землю.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 10 Закону України „Про колективне сільськогосподарське товариство”, земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.
Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.
Згідно ч. 2. та 3 ст. 8 вказаного Закону, право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Як свідчать матеріали справи, за списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства „Нива” Роздільнського району, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, виданого 10.10.1995р. (т.1а.с.73-87), право колективної власності на 4 595,9 га земель в межах згідно плану належало 513 членам КСП „Нива”.
Згідно до ст. 37 ЦК Української РСР, чинного на дату утворення КСП „Нива”, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права та обов'язки) переходять до ново виявлених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (прав та обов'язки) переходять до останньої.
Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію. Діючим на названий час законодавством не передбачався перехід прав і обов'язкової ліквідованої особи до інших осіб.
Згідно з ч.ч.4-6 ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства.
При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, що виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об'єднуватися в асоціації.
Як встановлено судом, КСП „Нива” не зливалося із СТОВ „Нива”; із КСП „Нива” не виділялося СТОВ „Нива”; КСП „Нива” не приєднувалося до СТОВ „Нива” чи навпаки. Докази наявності передаточного (розподільчого) балансу або іншого документа, що підтверджує передачу майна від КСП „Нива” до СТОВ „Нива”, рішення загальних зборів КСП „Нива” про перетворення підприємства у самостійний кооператив, зокрема в СТОВ „Нива”, відсутні.
Отже, суд доходить до висновку про відсутність доказів того, що СТОВ „Нива” є правонаступником КСП „Нива”, в тому числі щодо прав на землі, включені до плану земель у державному акті, виданому КСП „Нива”, а також щодо того, що СТОВ „Нива” є власником таких земель.
Таким чином, право на землі сільськогосподарських угідь КСП „Нива”, які згідно законодавства підлягали розпаюванню, належить не СТОВ „Нива”, а громадянам (та їх спадкоємцям у встановлених законом випадках), включеним до списку - додатку № 1 до державного акту на право колективної власності, виданого 10.10.1995р.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до ч. 2 ст.28 вказаного кодексу, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності.
Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Докази придбання відповідачем 1 у власність земельних ділянок відповідно до викладеної норми відсутні.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що до СТОВ „Нива” не перейшли права та обов'язки КСП „Нива” в частині користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ОД -20-160, виданого 10.10.1995р.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, наявність цього акту перешкоджає можливості надати зазначену земельну ділянку у користування ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго” з урахуванням державної програми, яка є суспільно важливою, оскільки направлена на повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах.
Як встановлено судом, на підставі оспорюваного державного акту на землю у СТОВ „Нива” відсутні будь-які права стосовно земельної ділянки, він не породжує жодних правових наслідків, що є підставою для здійснення висновку щодо його нечинності.
Приймаючи до уваги, що недійсність, нечинність та скасування є фактично синонімами, які означають відсутність у зазначеному акті юридичної сили, суд вважає, що вимоги про скасування цього акту та відповідно скасування запису про його реєстрацію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про переведення земель сільськогосподарського призначення, що належали КСП „Нива” на підставі вищевказаного акту, до земель запасу державної форми власності суд вказує наступне.
Згідно ч.2 ст.30 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.
При цьому суд приймає до уваги, що компетенція суду розповсюджується на всі правовідносини, а важливим забезпеченням права на справедливий суд є принцип правової визначеності, згідно з яким рішення суду по конкретній справі має вирішити усі спірні правовідносини, що входять до предмету встановлення, а не породжувати інші судові спори.
При розгляді справи судом достеменно встановлено, що спірні землі, щодо яких виник спір, на теперішній час не використовуються, не є розподіленими та не перебувають у користуванні будь-яких фізичних чи юридичних осіб, тобто, фактично, є землями запасу.
Крім того, суд зазначає, що факт невикористання спірних земель також підтверджуються відповідною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" про визнання позову, а також поясненнями, наданими в судовому засіданні щодо того, що невизначеність зазначених земель та наявність вищевказаного акту перешкоджає оформленню користувачами договорів оренди із внесенням кадастрових номерів та упорядкуванню земельних відносин.
Таким чином, оскільки переведення вказаних земель до земель запасу дозволить виконати завдання щодо передачі їх для забезпечення сталої роботи об'єднаної енергосистеми України, зокрема, ефективного використання потужностей електростанцій України в рамках енергетичної стратегії України на період до 2030р., суд доходить до висновку, що вищевказана вимога про їх передачу до земель запасу є також такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що спір виник не внаслідок протиправних дій відповідачів, підстави для покладення на них витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49,78, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати державний акт на право колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству „Нива” серія ОД -20-160, виданий 10.10.1995р. на підставі рішення Яковлівської сільської Ради народних депутатів від 02.07.1995р. та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75 в частині земельних ділянок колективної власності, що не підлягають паюванню в межах населених пунктів Яковлівської сільської ради - 67,11 га, а саме 2,1 га під господарськими шляхами і прогонами, 29,51 га під пасовищами, 10,1 га ріллі, 7,5 га інших захисних насаджень; 9,2 га чагарників, 8,7 га інших відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, та за межами населених пунктів Яковлівської сільської ради: 238,7 га ріллі; 731,89 га пасовищ; 3,3 га сіножатей; 10,7 га інших багаторічних насаджень, 56,2 га під господарськими шляхами; 112,4 га під лісосмугами та чагарниками; 26,6 га під болотами; 52,9 га інші угіддя, що перебували на праві колективної власності у колективного сільськогосподарського підприємства „Нива” на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та не були розпайовані.
3. Скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серія ОД-20-160, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75.
4. Перевести до земель запасу державної форми власності землі сільськогосподарського призначення, що належали КСП „Нива” на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ОД-20-160, виданого Яковлівською сільською радою народних депутатів від 02.07.1995р. та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 75, земельні ділянки колективної власності, що не підлягають паюванню в межах населених пунктів Яковлівської сільської ради - 67,11 га, а саме: 2,1 га під господарськими шляхами і прогонами, 29,51 га під пасовищами, 10,1 га ріллі, 7,5 га інших захисних насаджень; 9,2 га чагарників, 8,7 га інших відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом та за межами населених пунктів Яковлівської сільської ради: 238,7 га ріллі; 731,89 га пасовищ; 3,3 га сіножатей; 10,7 га інших багаторічних насаджень, 56,2 га під господарськими шляхами; 112,4 га під лісосмугами та чагарниками; 26,6 га під болотами; 52,9 га інші угіддя, що перебували на праві колективної власності у колективного сільськогосподарського підприємства „Нива” на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та не були розпайовані.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 лютого 2016 р.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя Ю.О. Зайцев
Суддя Н.В. Рога