79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.02.2016р. Справа№ 914/1109/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі», м. Дрогобич Львівської обл.,
до відповідача: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич Львівської обл.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючий кооператив «Єдність-Разом», м. Дрогобич Львівської обл.
про: визнання поновленими договорів оренди землі строком на 5 років та зобов'язання укласти додаткову угоду на предмет продовження договору оренди землі,
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - директор;
від відповідача: не прибув;
третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 08.02.16р.);
В судовому засіданні 25.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2015 року у справі № 914/1109/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» (м. Дрогобич Львівської обл.) до Дрогобицької міської ради (м. Дрогобич Львівської обл.) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Єдність-Разом» (м. Дрогобич Львівської обл.) про визнання поновленим та пролонгованим договору оренди скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 08.06.2015р., матеріали справи скеровано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Дрогобицька міська рада безпідставно ухиляється від укладення додаткового договору про поновлення договорів оренди землі від 26.02.2007 року та від 28.12.2011 року строком на 5 років тоді, як позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 11.12.2015 року прийнято справу до нового розгляду та призначено до розгляду в засіданні на 12.01.2016 року.
Сторони та третя особа участь повноважних представників в судове засідання 12.01.2016 року не забезпечили.
Позивач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про відкликання заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. №817/16 від 12.01.2016 року) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №818/16 від 12.01.2016 року).
Розгляд справи відкладено на 28.01.2016 року.
Керівник позивача в судове засідання 28.01.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог, для долучення до матеріалів справи подав додаткові документи (вх. №3310/16 від 28.01.2016 року).
В судовому засіданні керівник позивача заяву про відкликання заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. №817/16 від 12.01.2016 року) підтримав, пояснив, що відмовляється від вищевказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.06.2015 р. та просить суд розглядати позовні вимоги в редації, яка викладена у позовній заяві. Суд задоволив наведену заяву позивача.
Крім того, суд не прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 02.06.2015 р. в зв'язку з тим, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Немайнові вимоги, які заявлені позивачем в позовній заяві, не може бути зменшено.
Відповідач та третя особа участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.
На електронну адресу суду поступило клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Розгляд справи відкладено на 10.02.2016 року.
Керівник позивача в судове засідання 10.02.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх.№5470/16 від 10.02.2016 року) та клопотання про продовження строку розгляду спору (вх.№706/16 від 10.02.2016 року).
Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечила, через відділ обліку та документального забезпечення суду подала клопотання про долучення доказів (вх.№5523/16 від 10.02.2016 року).
Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 25.02.2016 року.
Представник позивача в судове засідання 25.02.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №910/16 від 22.02.2016р.), в якій заявив нову позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 08.02.2016 року, укладеного між Дрогобицькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Єдність Разом».
Пунктом.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями) встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. (ч.3 п. 3.11 зазначеної Постанови пленуму ВГСУ).
Вищевказана заява про збільшення розміру позовних вимог є за своєю суттю заявленням нової позовної вимоги, за звернення з якою до господарського суду позивач сплатив судовий збір.
Відтак, суд не прийняв до розгляду подану позивачем заяву (вх. №910/15).
Крім того, представник позивача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх. №7656/16 від 25.02.2016 року).
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечила. Представник третьої особи через відділ обліку та документального забезпечення суду подав письмові пояснення (вх.№7692/16 від 25.02.2016 року).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
26.02.2007 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове (3 роки) платне користування земельну ділянку загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі проїзди та двори 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. ОСОБА_3. 20 «А» (згідно проекту відведення).
05.08.2010 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове до 31.12.2010 року платне користування земельну ділянку (кадастровий № 4610600000:01:015:0020) загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі проїзди та двори 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. ОСОБА_3. 20 «А» (згідно проекту відведення).
04.03.2011 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове (6 місяців) платне користування земельну ділянку (кадастровий № 4610600000:01:015:0020) загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі землі під ринком 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. ОСОБА_3. 20 «А» (згідно проекту відведення).
28.12.2011 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий № 4610600000:01:015:0020) загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі землі під ринком 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. П. Орлика, 20 «А» (згідно проекту відведення).
Відповідно до п. 2.2 договору оренди землі від 28.12.2011 року на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, які належать орендарю на пpaві власності, а також інші об'єкти інфраструктури - по території земельної ділянки проходять інженерні мережі, які знаходяться в нормальному технічному стані.
У відповідності до п. 3.1 договору оренди землі від 28.12.2011 року його укладено на 1 рік. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно акта приймання-передачі від 28.12.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку.
27.12.2012 року рішенням Дрогобицької міської ради було вирішено продовжити строк оренди товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» земельної ділянки площею 4 626 кв.м на вул. П.Орлика, 20 «А» для обслуговування будівлі ринку строком на 3 роки, проте договір оренди землі на виконання зазначеного рішення між сторонами не укладався.
Рішенням Дрогобицької міської ради від 23.05.2013 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Чагарі» у поновленні терміну дії оренди щодо земельної ділянки площею 4 626 кв.м на вул. П.Орлика, 20 «А».
Позивач просить суд визнати поновленими договори оренди від 26.02.2007 р. та від 22.12.2011 р. року строком на 5 років, оскільки відсутні письмові заперечення орендодавця (відповідача) протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі. Крім того, позивач просить суд зобов'язати Дрогобицьку міську раду укласти додаткову угоду із ТзОВ «Чагарі» на предмет продовження вказаних договорів оренди землі.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує, посилаючись на рішення Дрогобицької міської ради від 23.05.2013 р. №1035, яким було відмовлено позивачу у поновленні терміну дії (в укладенні на новий строк) договору оренди земельної ділянки площею 4626 кв. м по вул.. П. Орлика, 20А, кадастровий № 4610600000:01:015:0020, для обслуговування будівлі ринку у зв'язку з відсутністю права власності на будівлі. Відсутність такого права у позивача станом на момент прийняття вказаного рішення Дрогобицькою міською радою відповідач обґрунтував тим, що спірна земельна ділянка, згідно договору оренди від 27.12.2011 р., позивачу передана в тимчасове користування для обслуговування будівлі ринку, право власності на яку оформлено на підставі рішення господарського суду Львівської області про визнання права власності від 09.04.2010 р. у справі №21/111 (14/235). Проте, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2012 р., вказане вище рішення суду скасовано та відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Чагарі» про визнання права власності. Представник відповідача наголосив на тому, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, що належить до комунальної власності, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу на відсутність проекту додаткової угоди при зверненні відповідача з заявою №31 від 25.03.2013 р. про продовження договору оренди землі.
Надаючи пояснення щодо предмета позовних вимог, представник третьої особи зазначив, що, скориставшись своїм переважним правом на укладення договору оренди землі, 05.08.2010 р. позивач уклав з відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки строком до 31.12.2010 р. На думку представника третьої особи, позивач реалізував своє право на отримання земельної ділянки на новий строк. Представник третьої особи зазначив про пропуск строку позовної давності в цій частині позовних вимог.
Про застосування строку позовної давності заявив відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому 05.05.2015 р., а також у відзиві від 10.02.2016 р.(вх.. №5470/16).
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. (п.1 ст. 123 ЗК України).
Як встановлено судом, 26.02.2007 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове (3 роки) платне користування земельну ділянку загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі проїзди та двори 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. ОСОБА_3. 20 «А» (згідно проекту відведення).
В подальшому між стронами неодноразово укладались договори оренди вказаної земельної ділянки.
28.12.2011 року між Дрогобицькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий № 4610600000:01:015:0020) загальною площею 4 626 кв. м (у тому числі землі під ринком 4 626 кв.м) несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. П. Орлика, 20 «А» (згідно проекту відведення).
Згідно п. 3.1 договору оренди землі від 28.12.2011 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності
протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Як зазначено у правовому висновку Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 26.02.2007 р. суд зазначає наступне.
Після закінчення строку, на який було укладено договір від 26.02.2007 р. (три роки), між сторонами були укладені договори оренди земельної ділянки від 05.08.2010 р. (до 31.12.2010 р.), від 04.03.2011 р. (строком на шість місяців), від 28.12.2011 р. (строком на один рік).
Наведене свідчить про те, що орендар реалізував своє переважне право на поновлення договору оренди землі від 26.02.2007 р. на новий строк, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Позовна вимога про визнання поновленим договору оренди землі від 22 грудня 2011 року строком на 5 років, з врахуванням клопотання позивача (вх. №16055/15 від 20.04.2015 р.) про виправлення технічної описки в даті договору на 28.12.2011 р., не підлягає до задоволення в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 27.12.2012 року рішенням Дрогобицької міської ради було вирішено продовжити строк оренди товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» земельної ділянки площею 4 626 кв.м на вул. П.Орлика, 20 «А» для обслуговування будівлі ринку строком на 3 місяці, проте договір оренди землі на виконання зазначеного рішення між сторонами не укладався.
Докази оскарження позивачем зазначеного рішення Дрогобицької міської ради, зокрема в частині строку продовження договору оренди в матеріалах справи відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» можливе на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Договір оренди землі від 28.12.2011 р. було укладено строком на один рік.
З огляду на викладене безпідставним є заявлення позивачем позовної вимоги про поновлення договору оренди землі на 5 років.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. (ч.ч. 8,9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).
Позивачем не надано докази оскарження в суді відмови або наявного зволікання в укладенні додаткової угоди.
Листами №7 від 10.01.2013 р., №18 від 15.02.2013 р. та №33 від 27.03.2013 р. позивач звернувся до міського голови м. Дрогобич про продовження дії договору оренди землі строком на 5 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з заявами про продовження дії договору оренди землі в порядку, визначеному ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», згідно яких по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на
укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову
угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Рішенням Дрогобицької міської ради від 23.05.2013 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Чагарі» у поновленні терміну дії оренди щодо земельної ділянки площею 4 626 кв.м на вул. П.Орлика, 20 у зв'язку з відсутністю права власності на будівлі.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 року у справі №876/753/14 апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області задоволено, скасовано Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2 грудня 2013 року у справі № 442/4346/13-а (2а/442/218/2013) та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Чагарі» про визнання нечинним і скасування рішення сесії Дрогобицької міської ради від 23.05.2013 «Про відмову у продовженні договору оренди» та зобов'язати відповідача на найближчій сесії міської ради розглянути заяви ТОВ «Чагарі» від 10.01.2013, від 15.02.2013 про продовження дії договору оренди від 28.12.2011 земельної ділянки площею 4626 кв.м., що по вул. П.Орлика, 20а у м. Дрогобич, терміном на п'ять років та прийняти відповідне рішення згідно діючого земельного законодавства.
На підтвердження виконання обов'язків за договором позивачем надано копії довідок Дрогобицької ОДПІ про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) у ТзОВ «Чагарі», які не відображають переліку платежів, зокрема плати за землю, та періодів їх здійснення. Разом з тим, відповідачем не подано доказів протилежного.
Крім того, в підтвердження користування земельною ділянкою протягом спірного періоду позивач надав, зокрема, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво громадської вбиральні та офісних приміщень на вул.. П. Орлика, 20А в м. Дрогобичі Львівської області, замовником якого зазначено ТзОВ «Чагарі». Вказану декларацію зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області 25.03.2013 р.
Однак, до матеріалів справи долучено копію договору оренди спірної земельної ділянки від 08.02.2016 р., укладеного Дрогобицькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Єдність Разом». Пунктом 2.2 договору обумовлено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, які належать фізичним особам. Крім того, до матеріалів справи долучено копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 р. у справі №442/1638/15-а, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора (датовані квітнем - травнем 2013 р.) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що розташоване по вул. Пилипа Орлика, 20а в м. Дрогобич Львівської області, за фізичними особами. Докази набрання вказаним рішенням законної сили в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами користування ним земельною ділянкою протягом спірного періоду. Акти обстеження земельної ділянки територіальними органами Держсільгоспінспекції в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ч.2 п.2.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при поданні позову позивачем було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав при заявленні позовної вимоги про зобов'язання відповідача до укладення додаткових угод.
Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цими статтями способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачено такого способу захисту, як установлення правовідносин, в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення договору. Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012р. у справі № 6-110цс12, де Верховний Суд України зазначає, що особа вправі звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі п.1 ч.2 ст.6 ЦК України з позовом про визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативно-правовим актом, що містить відповідний обов'язок, а зобов'язання укласти договір у судовому порядку не відповідає способам захисту прав, передбачених ст.16 ЦК України.
Як вже зазначалось судом, відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Про застосування строку позовної давності заявив відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому 05.05.2015 р., а також у відзиві від 10.02.2016 р. (вх. №5470/16).
У п. 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги не підлягають до задоволення з підстав їх необгрунтованості та безпідставності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процессуального кодексу України» (із змінами і доповненнями), у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, буд.20А, ідентифікаційний код 32482212) на користь Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, площа ОСОБА_2, буд.1, ідентифікаційний код 04055972) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, буд.20А, ідентифікаційний код 32482212) на користь Обслуговуючого кооперативу «Єдність-Разом» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 20А, ідентифікаційний код 38763431) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 1461,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Повне рішення складено 01.03.2016 р.
Суддя Король М.Р.