01.02.2016 Справа №607/14617/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого В.М. Братасюка
за участю секретаря О.І. Чичкевич
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 03.08.2015року, зареєстрованого в реєстрі за №1102 про звернення стягнення на автомобіль марки VW polo Sedan 1.6 benzin, 2013 випуску, шасі №XW8ZZZ61Z61ZDG054513, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у першому відділі ДВС Тернопільського МУЮ перебуває виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису. На переконання позивача даний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 неправомірно і він не підлягає виконанню з тих підстав, що стягнення заборгованості повинно було здійснюватися лише в судовому порядку, оскільки станом на дату укладання договору застави позивач перебував у шлюбі, й дружина надавала згоду на передачу автомобіля в заставу, нотаріус не вправі був вчиняти виконавчий напис поза місцем реєстрації переданого в заставу автомобіля, нотаріусом не було враховано та перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, тобто перевірено безспірність вимог стягувача, що є порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат», а відтак вказана у виконавчому написі сума заборгованості не відповідає дійсності. Крім того, позивач стверджує, що його не проінформовано за тридцять днів про розмір заборгованості та ним не отримано письмової вимоги про усунення порушень за договором до вчинення виконавчого напису, що є порушенням ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, подано суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позовній заяві та обґрунтуваннях позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в судове засідання не з'явився, подано суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі з підстав наведених у письмовому запереченні та додатково просить задоволити заяву про відшкодування судових витрат.
Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надіслав суду письмовий відзив, в якому просить позовні вимоги залишити без задоволення, справу розглянути без його участі.
Представник третьої особи Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі виходячи з наступного.
Суд розглядає спір керуючись принципом диспозитивності судового розгляду (ч.1 ст. 11 ЦПК України) - в межах заявлених сторонами вимог та на підставі поданих ними доказів.
04.06.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» укладено Кредитний договір №50009238 від 04.06.2013 року згідно якого позивачу надано кредит у розмірі 11945,90 доларів США та додатковий кредит у розмірі 3914,05 доларів США з цільовим призначенням для придбання автомобіля, на строк 60 місяців та сплатою 9,90% річних за користування кредитом та разовою комісією 2,50 % від суми кредиту.
18.06.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» укладено Договір застави № 50009238, згідно якого позивач передав в заставу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором автомобіль марки VW polo Sedan 1.6 benzin 2013 року випуску шасі № XW8ZZZ61Z61ZDG054513, реєстраційний номер НОМЕР_2.
03.08.2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №1102 по Договору застави № 50009238 від 18.06.2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», згідно якого звернуто стягнення на автомобіль марки VW polo Sedan 1.6 benzin 2013 року випуску шасі №XW8ZZZ61Z61ZDG054513, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1.
До заяви на вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» було додано наступні документи: заява про вчинення виконавчого напису; кредитний договір; договір застави транспортного засобу; несплачені рахунки; зведена виписка по рахунках боржника із зазначенням суми заборгованості та відмітки про те, що заборгованість на день звернення за виконавчим написом не погашена; лист який направлявся боржнику з вимогою погасити заборгованість; повідомлення поштового відправлення про надсилання листа боржнику; довіреність представника стягувача.
17.08.2015 року державним виконавцем першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження №48434549 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 ЗУ "Про нотаріат", ст.20 ЗУ "Про заставу", постановою Кабміну "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 року № 1172, а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року за №296/5).
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (п.1.2.). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п.2.3.). Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п.3.1.). Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.3.2.). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п.3.4.). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.3.5.).
Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами (грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Договір застави, на якому, вчинено виконавчий напис, хоча і є нотаріально посвідченою угодою, але це договір про забезпечення зобов'язання, а не про його встановлення. Крім того, п. 5.2 вказаного Договору застави передбачена можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом позасудового врегулювання за домовленістю Сторін.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. ТзОВ «Порше Мобіліті», під час винесення виконавчого напису, зазначених документів нотаріусу представлено не було.
Таким чином, нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.
Розрахунок боргу, наданий ТзОВ «Порше Мобіліті» є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, за таких обставин, нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказів безспірності заборгованості позивача перед банком.
Згідно ч.1,2 ст.9 ЗУ ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На цьому наголошує ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі узагальненні судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року
Запропонований нотаріусу Розрахунок заборгованості базується на власних припущеннях ТзОВ «Порше Мобіліті» та не підтверджений первинними документами (платіжне доручення, меморіальний ордер, видатковий касовий ордер, виписка з особового рахунку), тому, у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не може слугувати підтвердження безспірності вимог стягувача.
Так, у виконавчому написі вказано, що за рахунок коштів отриманих від реалізації транспортного засобу пропонується задовольнити вимоги ТзОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 229 712, 30 грн., з яких:
-Несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) - 21 915, 30 грн.
-Штрафних санкцій за вимоги щодо сплати - 5 506, 59 грн.
-Витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості - 941, 83 грн.
-Сума кредиту - 181 848, 09 грн.
-Штрафу за порушення терміну повернення кредиту - 19 500,49 грн.
Крім того, відповідно до пункту 2 пп. «б» постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису додаються: засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Доданий розрахунок заборгованості є зведеною обліковою випискою, яка не включає в себе наявності таких видів заборгованості, що викладені в виконавчому написі нотаріуса, як витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості сумі 941,83 грн., штрафу за порушення терміну повернення кредиту в сумі 19 500,00 грн.- тобто має місце різниця у розмірі суми боргу згідно направленої позивачу вимоги про стягнення боргу, та суми бору у спірному виконавчому написі, що само по собі свідчить про те, що позивач природно не міг бути повідомлений про 941,83 грн. суми витрат, понесених компанією з метою повернення простроченої заборгованості, і штрафу за порушення терміну повернення кредиту - 19 500,49 грн.
Згідно п.6.2 Глави 16 Інструкції неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору, а положення вказаного договору застави не передбачають можливості стягнення неустойки за виконавчим написом нотаріуса.
Також із наведеної зведеної облікової виписки вбачається одночасне застосування таких видів цивільно-правової відповідальності як нарахування штрафу та пені.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, тому не можуть бути застосовані одночасно.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При наявності розходження сум боргу, вказаних у повідомленні про порушення умов основного договору та у заяві ТОВ «Порше Мобіліті» на вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус у відповідності із п.2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року за №296/5) не витребував у стягувача документи на усунення розходжень щодо суми заборгованості.
Відтак вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону Ураїни "Про нотаріат" про безспірність заборгованості, розрахунок заборгованості розміру невиконання зобов'язань за кредитним договором у виконавчому написі зроблено банком одноособово, помилково та неправомірно звернуто стягнення на автомобіль.
Частиною 4 пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання заставодавцем та боржником, якщо він є відмінним від і заставодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
На час вчинення виконавчого напису діяв Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року за №296/5), який у п.2.3. також передбачав вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору після спливу тридцяти днів з моменту вчинення відмітки іпотекодавцем на письмовому повідомленні про його отримання або відмітки поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу, та з врахуванням вимог п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання письмової вимоги про усунення порушень позивачем ОСОБА_1, при чому повернення вимоги за закінченням терміну зберігання, не може розцінюватися судом як доказ обізнаності позивача з сумою пред'явленої до нього вимоги.
Даної правової позиції дотримується ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 06.10.2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Порше Мобіліті» на рішення апеляційного суду Чернівецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання.
Верховний Суд України в Постанові від 18.11.2015 року у справі №6-1884цс15 також висловив власну правову позицію, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей, а і їх отримання адресатом.
Враховуючи, що звернення стягнення на предмет застави мало місце у позасудовому порядку, заставодавець був позбавлений можливості давати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, не отримання ним письмової вимоги про усунення порушень є істотним, вплинуло на права та обов'язки заставодавця, а тому позивачем у даній справі доведено належними та допустимими доказами факт порушення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вимог чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243,60грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідачів, й при цьому суд стверджує про безпідставність визначення позивачем нотаріуса як відповідача, оскільки, як зауважує ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі узагальненні судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року, «справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.»
Заява представника відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про відшкодування судових витрат у розмірі 10000грн. до задоволення не підлягає, оскільки рішення ухвалено не на користь відповідача.
Водночас суд критично оцінює доводи позивача про протиправність можливості стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису з посиланням на допустимість стягнення боргу лише за рішенням суду щодо звернення стягнення на предмет застави, котрий перебував у спільній сумісній власності, і щодо якого (майна) вимагалася отримання згоди іншої особи - критичність оцінки полягає в тому, що закон не передбачає обов'язкової згоди іншого з подружжя на передачу в заставу рухомого майна.
Крім того не ґрунтується на законі твердження позивача про протиправність дій нотаріуса щодо вчинення спірного виконавчого напису поза місцем реєстрації автомобіля - правила ст. 55 ЗУ «Про нотаріат», на зміст якої посилається позивач стосується місця посвідчення правочинів щодо нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60-62, 88, 209, 212-215, 223, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03.08.2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі № 1102 про звернення стягнення на автомобіль марки VW polo Sedan 1.6 benzin, 2013 випуску, шасі №XW8ZZZ61Z61ZDG054513, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, переданого в заставу ТОВ «Порше Мобіліті» за договором застави транспортного засобу № 50009238 від 18.06.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 243, 60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяОСОБА_4