18.01.2016 Справа №607/18817/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Грицака Р.М., з участю секретаря Матвійчук В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, -
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 05.10.2010 року винесено рішення у справі №2-8490/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 борг в сумі 79099 грн., що еквівалентно 10000 доларів США, а також 1200 грн. судових витрат.
На виконання вищевказаного рішення суду 10.09.2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №2-8490/10.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа №2-8490/10 виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.10.2010 року таким, що не підлягає до виконання. Свої вимоги мотивує тим, що 15.06.2010 року він сплатив ОСОБА_2 10000 доларів США, що підтверджується розпискою написаною ОСОБА_3, а тому вважає, що його обов'язок, як боржника відсутній у зв'язку з добровільною сплатою боргу. Також зазначає, що судом видано виконавчий лист у 2015 році на примусове виконання рішення суду від 2010 року без вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, що також є підставою для визнання даного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заявник ОСОБА_1 та стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися з невідомих на те судуд причин, хоча про день та час слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що суд своєю ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов»язок боржника відсутній повністю чи частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до розписки складеної 15.06.2010 року, ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_1 борг в сумі 10000 доларів США та претензій до останнього не має.
З рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2010 року винесеного у справі №2-8490/10 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 боргу в сумі 79099 грн., що еквівалентно 10000 доларів США, а також 1200 грн. судових витрат, вбачається, що станом на день ухвалення рішення ОСОБА_1 не заперечив, щодо задоволення позову та стягнення з нього суми боргу заявленої позивачем в розмірі 10000 доларів США.
Суд критично оцінює посилання заявника на розписку від 15.06.2010 року, як доказ сплати боргу за рішенням суду від 05.10.2010 року, оскільки рішенням суду встановлено наявність боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 в розмірі 10000 доларів США станом на 05.10.2010 року.
Також суд не бере до уваги посилання заявника на видачу судом виконавчого листа без вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до примусового виконання, оскільки заявником не надано доказів порушення судом процесу видачі зазначеного виконавчого листа.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, не підлягає до задоволення, оскільки судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що виконавчий лист №2-8490/10 не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а також враховує ту обставину, що на даний час обов'язок боржника по ньому не виконаний.
На підставі наведеного, керуючись ст.369 ЦПК України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-8490/10 таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Р.М.Грицак