«29»листопада 2011 року Справа №61/230-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Козікові І.В.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 03.07.2009 року;
відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю №548 від 03.10.2011 року;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_3 товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», м.Харків (вх.№4594Х/2-8) на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року у справі №61/230-10,
за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків,
до ОСОБА_3 товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», м.Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Земельний банк», м.Харків,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року у справі №61/230-10 (суддя Рильова В.В.) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи. Позов задоволено повністю.
З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №5 від 18.06.2008 року у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/2 від 06.07.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №2413, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10 загальною площею 213,2 кв.м., що оцінений (на дату укладення договору іпотеки) в розмірі 4024200,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Стягнуто з ОСОБА_3 товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» на користь Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита.
Стягнуто з ОСОБА_3 товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року по справі №61/230-10 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові позивачу відмовити.
Також скаржник в апеляційній скарзі просить, у разі якщо судом в ході розгляду справи №61/230-10 буде встановлено неможливість відмови позивачеві в задоволені позову, то тоді просить призначити судову будівельно-технічну експертизу по справі №61/230-10, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6; на вирішення експерта поставити питання - яка ринкова вартість станом на поточну дату нерухомого майна -нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7" та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", що знаходяться за адресою м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, власником якого є відповідач? На період проведення судової будівельно-технічної експертизи зупинити провадження у справі №61/230-10.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт вказує, що при розгляді справи №61/230-10 судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено відповідачеві в задоволені клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим не з'ясовано обставини щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки. Також скаржник зазначає, що в обґрунтування рішення по справі суд першої інстанції необґрунтовано посилався на ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки в оскаржуваному рішенні визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Таким чином, положення ст. 38 Закону України «Про іпотеку», щодо реалізації предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, застосовані бути не можуть.
Крім того апелянт зазначає, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції від 10.10.2011 року не визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»прийнято до провадження та призначено до розгляду.
15.11.2011 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№11142), в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року по справі № 61/230-10 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Також просить відмовити у призначені судової будівельно-технічної експертизи та відповідно зупиненні провадження у справі.
В обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що в одних випадках в якості ціни позову береться початкова вартість, яка зазначена у договорі, в інших випадках -встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Верховний Суд України звертає увагу, що при вирішенні цих питань суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі, а пунктом 1.1 договору іпотеки сторони за домовленістю визначили загальну вартість предмету іпотеки у розмірі 4024200,00 грн. Відносно способу реалізації предмета іпотеки, то суд посилався на ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а посилання на ст. 36 Закону України «Про іпотеку»обґрунтовує позицію суду не відносно способу реалізації предмета іпотеки, а стосовно визначення ціни продажу предмета іпотеки.
Крім того позивач вказує, що апелянтом неправильно сприймається резолютивна частина рішення суду, оскільки в ній судом чітко визначена вартість предмета іпотеки в розмірі 4024200,00 грн.
22.11.2011 року представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про призначення експертизи по справі (вх.№11400), в якому просить призначити судову будівельно-технічну експертизу по справі №61/230-10, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6. На вирішення експерта поставити питання - яка ринкова вартість станом на поточну дату нерухомого майна -нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7" та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", що знаходяться за адресою м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, власником якого є відповідач? На період проведення судової будівельно-технічної експертизи зупинити провадження у справі №61/230-10.
Розгляд справи 22.11.2011 року було відкладено у зв'язку із необхідністю надання додаткових письмових пояснень, які мають суттєве значення для розгляду справи, розгляд апеляційної скарги та для забезпечення повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи.
24.11.2011 року позивач надав через канцелярію суду заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх.№11517), в яких зазначає, що при укладені договору іпотеки №5/2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого у реєстрі за №2412, сторони визначили вартість предмета іпотеки у сумі 4024200,00 грн. Дана сума була визначена виходячи із звіту про незалежну оцінку майна, зробленого суб'єктом оціночної діяльності на дату укладення договору іпотеки. Під час розгляду справи, відповідачем в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та позиції Верховного Суду України не доведено інший розмір вартості іпотеки, хоча повноваженнями по визначенню ринкової вартості об'єктів нерухомості наділені суб'єкти оціночної вартості, які отримали відповідну ліцензію.
Крім того позивач вказує, що за вимогами ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»визначення вартості майна провадиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Тобто, якщо апеляційним судом рішення суду першої інстанції буде залишено в силі, оцінка предмету іпотеки обов'язково буде проводитись в межах процедури виконавчого провадження.
До початку судового засідання 29.11.2011 року відповідач надав через канцелярію суду правове обґрунтування про призначення по справі №61/230-10 судової будівельно-технічної експертизи (вх.№11683), в якому зазначає, що при укладенні договору іпотеки, станом на 06.07.2009 року сторонами у справі (позивачем та відповідачем) було визначено загальну заставну вартість предмета іпотеки у розмірі 4024200,00 грн. Однак, оскільки з дати укладення договору іпотеки по дату розгляду справи минуло понад два роки, то вартість предмета іпотеки визначена станом на 06.07.2009 року не відповідає ринковій вартості предмета іпотеки та цінам, які існують на теперішній час на ринку нерухомості. У разі визначення ціни продажу предмета іпотеки нижчою за ринкову вартість, реалізація предмета іпотеки буде відбуватися за нижчою ціною, що спричинить отримання меншої суми від продажу предмета іпотеки, відповідно спричинить збитки відповідачу.
Таким чином, відповідач вважає, що є всі правові підстави для призначення по справі №61/230-10 судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим підтримує свої вимоги, викладені в клопотанні.
В судовому засіданні 29.11.2011 року представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання у повному обсязі. Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував з підстав викладених у його запереченні та долучених до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
06.07.2009 року між Національним банком України, Харківським акціонерним комерційним «Земельний банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»та майновим поручителем ОСОБА_3 товариством «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого у реєстрі за №2412 для забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Земельний банк»(боржник) за кредитним договором №5 від 18.06.2008 року.
Предметом вищевказаного договору є нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7" та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", що знаходяться за адресою м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10.
Вищевказане майно належить іпотекодавцю (відповідачу) на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 06.09.2004 року та 19.11.2003 року за реєстровими номерами 1372 та 1968, зареєстрованих Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»28.09.2004 року та 25.11.2003 року, реєстраційні номера №7630405, №489955.
За домовленістю сторін, загальна заставна вартість предмета іпотеки відповідно до п. 1.1 іпотечного договору складає 4024200,00 грн.
Пунктом 2.4.3 договору іпотеки сторони передбачили право іпотекодержателя (позивача) звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.
Статтею 35 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення ч. 1 вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч.2 ст. 35 Закону).
Статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, зокрема, за рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідач у скарзі вказує, що в оскаржуваному рішенні не була визначена початкова ціна предмету іпотеки, а запропонована позивачем початкова ціна на рівні вартості предмета іпотеки за іпотечним договором не можна братися до уваги, оскільки з моменту укладання договору іпотеки пройшло два роки і ціна предмету іпотеки могла змінитись.
Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Як свідчить клопотання від 22.11.2011 року, відповідач не згоден та оспорює визначення позивачем початкової ціни предмета іпотеки.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року №01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи наявність спору між сторонами щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, а також те, що для визначення початкової ціни предмета іпотеки, переданого відповідачем у іпотеку позивачу за іпотечним договором від 06.07.2009 року для його подальшої реалізації, необхідні спеціальні знання, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Беручи до уваги, що проведення судової будівельно-технічної експертизи займе певний час, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зупинити провадження по справі на час проведення зазначеної експертизі до отримання висновку експертизи.
Керуючись ст.ст. 31, 41, 79, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
1. Клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі №61/230-10 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка ринкова вартість, станом на поточну дату, нерухомого майна -нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7" та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7", що знаходяться за адресою м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, власником якого є відповідач?
3. Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6
4. Матеріали справи №61/230-10 надіслати до Харківському науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6
5. Керівництву Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса М.С. забезпечити попередження експерта (оцінювача) про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
6. Висновок експертизи надати Харківському апеляційному господарському суду та сторонам.
7. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»забезпечити експерту належні умови праці, а також безперешкодне обстеження будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н. ОСОБА_5, буд.10.
8. Покласти витрати по оплаті вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи на відповідача, Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації».
9. Рахунок на оплату вартості експертизи (оцінки) направити ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»за адресою: м.Харків, м-н. ОСОБА_5, 10.
10. Зобов'язати ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку оплатити рахунок та докази оплати надати Харківському апеляційному господарському суду.
11. Попередити Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.
12. Провадження у справі №61/230-10 зупинити до закінчення проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шутенко І.А.
Суддя Хачатрян В.С.