Вирок від 01.03.2016 по справі 199/9322/15-к

Справа № 199/9322/15-к

(1-кп/199/45/16)

ВИРОК

іменем України

2016 року березня місяця 01 дня м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12015040630001971 від 13.09.2015 року, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпропетровську, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КК України, -

за участі:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2015 року близько 21:00 години ОСОБА_3 , прибув на святкування дня народження ОСОБА_9 , яке відбувалось на літньому майданчику біля кафе «12-й Гравець», розташоване на ринку «Видний», навпроти будинку № 124 по Донецькому Шосе в місті Дніпропетровську, де на той час вже був присутній ОСОБА_10 . Під час відпочинку, близько 23:40 години між ОСОБА_3 та іншими особами які відпочивали у даному кафе в кількості 5-6 осіб, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник конфлікт, в ході якого останні почали спричиняти ОСОБА_3 тілесні ушкодження в тому числі кидати в нього каміння, порожні пляшки від алкогольних напоїв, та у когось в руках бачили стілець, після чого в конфлікт втрутився потерпілий ОСОБА_10 , та наніс удар рукою у надбрівну ділянку обличчя останнього з лівого боку та намагався вдарити його ногою. Від отриманого удару ОСОБА_3 , дещо розвернувся у правий бік приблизно на 180 градусів та впав на землю на праве коліно, таким чином опинившись спиною до ОСОБА_10 , та нахилившись трохи вперед. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , який знаходився на той момент позаду нього.

В цей же день близько 23:45 години ОСОБА_3 , продовжуючи перебувати на майданчику біля кафе «12-й Гравець», що на ринку «Видний», навпроти будинку №124 по Донецькому Шосе в місті Дніпропетровську, сприймаючи реально погрози з боку потерпілого ОСОБА_10 та інших осіб, які приймали участь в конфлікті, перебуваючи в стані необхідної оборони, але перевищуючи її межі, використовуючи ніж, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тримаючи його у своїй правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_10 , один удар в область правого стегна, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 09.11.2015 №816/ЛЕ/215 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення передньої поверхні правого стегна, що переходить на черево проникає в черевну порожнину по ходу раньового каналу ушкоджено стегнову вену, петлі кишковика, очеревину, заподіяне сплощеним предметом, маючим гостро ріжучу крайку (лезо) та володіючим ріжучими властивостями, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 , був госпіталізований до КЗ «ДМКЛ №6» ДОР, де ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 11:50 години від отриманих тілесних ушкоджень помер. Після скоєного кримінального правопорушення пов'язаного із спричиненням ОСОБА_10 , тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього, ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину зник у невідомому напрямку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому і пояснив, що дійсно, 12.09.2015 він був запрошений на День народження до ОСОБА_9 , який святкували на майданчику кафе «12 Гравець», яке розташоване навпроти будинку, в якому він проживає. На Дні народження знаходилося близько 15 осіб, прізвища яких назвати не може, але в обличчя більшу частину запрошених людей, він знає. Приблизно в 22-23:00 годині стався конфлікт, в якому брало участь близько 5 чоловік, в ході якого його почали звинувачувати в крадіжці мобільного телефону, на що він вивернув свої кишені і пояснив, що він телефон не брав, а його міг взяти будь-хто з гостей. Після цього, він сказав всім зупинитися і намагався втекти, але в його сторону почали кидати скляні пляшки і стілець, але він повертався назад, так як там була його дівчина. Скляна бутилка влучала йому в лікоть, чим йому було спричинено тілесне ушкодження. Конфлікт тривав близько 20-30 хвилин. В цей момент потерпілого ОСОБА_10 в кафе не було. Через деякий час ОСОБА_10 разом з двома незнайомими йому хлопцями приїхав в кафе і між ними почався конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої потерпілий завдав йому удар кастетом в голову, від якого він впав на одне коліно, потім його почали бити ногами і руками. Конфлікт з потерпілим почався через те, що ОСОБА_10 продавав наркотики, а йому це не подобалося. Перебуваючи від удару на землі, він побачив на землі ніж, який взяв у праву руку і навідліт, махнув у бік потерпілого, який знаходився позаду нього. Ніж він викинув на місці події. В той момент він сприймав ситуацію, яка відбувалась, як загрозу своєму життю, так як у потерпілого і незнайомих йому чоловіків, які були разом з ним, було багато ріжучих предметів. Також потерпілий ОСОБА_10 в ході конфлікту обіцяв його вбити, застрелити і розібрати по шматках. Під час бійки з нього зняли годинник із дорогоцінного металу, і жгут з заклепками. Після того, як він дізнався, що потерпілий помер в лікарні, то одразу добровільно пішов і здався в відділення міліції. За кілька днів до того, що сталося, він зустрівся з потерпілим, який хвалився йому кастетом чорного кольору.

Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що ніякого умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 у нього не було, а своїми діями він перевищив межі необхідної оборони, у чому визнає себе винним у повному обсязі. Позовні заяви представника потерпілої в інтересах потерпілої ОСОБА_5 та законного представника малолітньої потерпілої в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 визнає частково.

Крім пояснень ОСОБА_3 із визнанням винуватості, його вина у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що зі слів їй відомо, що її брат ОСОБА_10 разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 були в кафе, де почалася бійка, в ході якої вбили її брата. До вбивства, вона бачила брата кожен день. Вона не бачила, щоб в той день ОСОБА_10 вживав спиртні напої. Наркотичні засоби ОСОБА_10 ніколи не вживав і холодної зброї з собою не носив. Позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити;

- показами свідка ОСОБА_8 , яка є законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , в судовому засіданні, яка показала суду про те, що в той день її цивільний чоловік ОСОБА_10 зустрів її і повідомив, що ОСОБА_12 запросив їх на свій День народження, який буде проходити в кафе. Приблизно о 19:30 годині вони прийшли в кафе, всередині якого знаходилося близько 10 осіб. Десь в 20:00-20:30 годині вона пішла додому переодягнутися, а її чоловік кудись поїхав. Коли вона повернулася назад в кафе, в приміщенні якого залишилося десь 7-8 чоловік, серед них і знаходився обвинувачений ОСОБА_3 , який вів себе зухвало. Через деякий час між ОСОБА_12 і ОСОБА_3 почалася бійка, яку почав ОСОБА_13 . В цей момент вона з дружиною ОСОБА_14 відійшли в сторону, вони знаходились на відстані близько 10 метрів від місця бійки. В той момент ОСОБА_10 на місці бійки не було. Через деякий час на місце бійки прийшов її чоловік ОСОБА_10 разом з ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 відразу побіг в бійку, а ОСОБА_10 стояв від місця бійки на відстані близько 10 метрів. Через кілька хвилин після цього вона почула крик та, розвернувшись в бік бійки, побачила, як ОСОБА_3 біг в її сторону, а всі учасники бійки бігли за ним. Після цього вона підбігла до чоловіка, який сказав, що ОСОБА_3 його вдарив ножем, потім викликали швидку допомогу. В ході бійки вона ні в кого ножа не бачила. Також свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона не бачила, щоб ОСОБА_3 в той вечір вживав спиртні напої, однак її чоловікові кілька разів пропонував випити. Того вечора чоловік не вживав спиртні напої. Наркотичні засоби потерпілий взагалі ніколи не вживав. В який одяг в той вечір був одягнений ОСОБА_3 вона точно не пам'ятає;

- показами свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні, який показав суду про те, що 12.09.2015 у нього був день народження, який вони святкували в кафе. В кафе було близько 15 осіб, він пам'ятає лише: брата ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , більше нікого він не пам'ятає. ОСОБА_3 на день народження запрошений не був, він спочатку прийшов один, а потім з дівчиною. Через деякий час біля кафе стався конфлікт з обвинуваченим ОСОБА_3 в ході якого потерпілий ОСОБА_10 вдарив обвинуваченого, а той ударив його у відповідь і почав тікати в бік кіосків. Конфлікт стався через те, що ОСОБА_3 вкрав телефон його сестри ОСОБА_21 , а потерпілий ОСОБА_10 за неї заступився. Обвинуваченого ОСОБА_3 наздоганяло 4-5 чоловіків. Коли ОСОБА_3 наздогнали, він завдав один удар ОСОБА_22 , після чого обвинуваченого почали всі бити руками. Ні кастета у ОСОБА_10 , ні ножа у ОСОБА_3 він не бачив. В той день він випив близько 300-400 гр. горілки. Він не бачив щоб ані потерпілий, ані обвинувачений вживали алкоголь. ОСОБА_3 в його присутності вивертав кишені, однак телефону його сестри ОСОБА_21 у нього не було. Він бачив, як ОСОБА_10 вдарив обвинуваченого, вони були на відстані одного метра один від одного. Яким чином ОСОБА_3 завдав потерпілому удар ножем, він не пам'ятає;

- показами свідка ОСОБА_23 в судовому засіданні, який показав суду про те, що 12.09.2015 був День народження у ОСОБА_9 , на якому було близько 12 гостей, прізвища яких він не пам'ятає. В приміщенні кафе знаходиться гості, запрошені на день народження, а також були ті, які просто прийшли привітати ОСОБА_14 . Всі присутні в кафе гості вживали спиртні напої, особисто він в той вечір випив приблизно 300-400 гр. горілки. Після чого між ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_3 відбувся конфлікт, через що він не знає, так як в той момент танцював. Зі слів йому відомо, що конфлікт почався через крадіжку телефону. Після чого він побачив, як хтось падав на землю, а також чув крики. В бійці він участі не брав, весь час знаходився в стороні, біля столу. В ході бійки він бачив, як потерпілий впав на землю, тримаючись за живіт, до нього відразу підбігла його дружина ОСОБА_24 . З чуток йому відомо, що це ОСОБА_3 вдарив потерпілого ножем, але сам момент удару, він не бачив. В цей момент обвинуваченого ОСОБА_3 на місці бійки, він не бачив. В той день ніякого кастета у потерпілого ОСОБА_10 не було. Куртки на ОСОБА_3 тоді не було, так як на вулиці було тепло. Чи вживав ОСОБА_10 в той вечір наркотики, йому не відомо. Про те, чи знайшли вкрадений телефон чи ні, йому також не відомо;

- показами свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні, яка показала суду про те, що в той день вони знаходились в кафе «12 Гравець», святкували день народження її брата ОСОБА_9 , куди також прийшов обвинувачений ОСОБА_3 разом з дівчиною. Потерпілий ОСОБА_10 зі своєю дружиною ОСОБА_25 знаходилися в кафе з самого початку. Після чого між її братом ОСОБА_9 і обвинуваченим ОСОБА_3 стався конфлікт через пропажу належного їй мобільного телефону. ОСОБА_26 сказав їм, що це ОСОБА_3 взяв телефон, на що обвинувачений говорив, що він не брав ніякого телефону і вдарив ОСОБА_26 . Після чого її брат ОСОБА_9 , ОСОБА_26 і ОСОБА_23 почали бігати за ОСОБА_3 , кидали в нього каміння, пляшки, а також хтось кинув в обвинуваченого стілець. В цей момент потерпілого ОСОБА_10 в кафе не було, він кудись від'їхав разом з ще одним її братом - ОСОБА_15 . Вона за ними не бігала і всього, що відбувається не бачила. Після того, як потерпілий ОСОБА_10 з її братом ОСОБА_15 повернулись назад в кафе, їх не було приблизно годину. ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_3 і вдарив його. Через кілька секунд після удару, потерпілий впав на землю з криком: "Лера, ОСОБА_3 мене підрізав". Як обвинувачений завдав потерпілому удар ножем, вона не бачила. Того вечора вона не бачила ні у кого з присутніх, ніяких ножів, кастетів чи палиць. Після конфлікту її брат ОСОБА_17 повернув їй мобільний телефон і пояснив, що телефон йому повернула мама обвинуваченого ОСОБА_3 ;

- показами свідка ОСОБА_26 в судовому засіданні, який показав суду про те, що восени 2015 року він був запрошений на День народження ОСОБА_9 , яке відзначали в кафе "12 Гравець", яке розташоване біля автомийки на Донецькому шосе. У вечірній час доби, перебуваючи неподалік кафе, стався конфлікт з ОСОБА_3 через зникнення мобільного телефону. Незадовго до конфлікту, він бачив, як ОСОБА_3 брав з їхнього столу мобільний телефон, що він всім повідомив, після чого обвинувачений ударив в його по обличчю, після чого ОСОБА_12 сказав ОСОБА_3 , аби той уходив від них. Після цього з-за столу встав потерпілий ОСОБА_10 і почав заступатися. Потім ОСОБА_13 разом з потерпілим почали бігати за ОСОБА_3 , який тікав у бік кіосків, в цей момент хтось з натовпу кинув в ОСОБА_3 стілець. Після чого вони підбігли до них і він побачив, що потерпілого підрізали. Хто завдав потерпілому удар ножем, він не бачив. Чи був в той вечір у ОСОБА_3 ніж, йому не відомо;

- показами свідка ОСОБА_27 в судовому засіданні, яка показала суду про те, що 12.09.2015, коли проходив День міста, приблизно в 23:00-00:00 годин вони разом з ОСОБА_3 йшли в ТРЦ "Караван" і проходячи повз кафе на Донецькому шосе в місті Дніпропетровську, вирішили зайти в це кафе. В той момент в залі кафе знаходилося 2 дівчини, 3 хлопця і ще 4 хлопця стояло біля мангала. Через деякий час вони пішли додому, після чого повернулися назад в це кафе і вона стала свідком, як хлопець звинувачував обвинуваченого в крадіжці телефону. В цей момент в приміщенні кафе було близько 6 хлопців. Після цього ці хлопці напали на обвинуваченого і почали його бити. В свою чергу він тікав від них за кіоски. В цей момент дружина потерпілого і дівчина на ім'я ОСОБА_28 стояли і просто спостерігали за тим, що відбувається. Дружина потерпілого просила його не лізти в бійку, але він її не слухав. Коли ОСОБА_3 вдарили в обличчя, він дав здачі, після чого його знову почали бити. В цей момент потерпілий дістав з кишені блискучий предмет. Що було за кіосками вона не бачила. Як ОСОБА_3 завдав потерпілому ножем удар, вона не бачила, їй тільки було чутно, як потерпілий говорив, що його підрізали. Коли вони виходили з дому, в кишенях ОСОБА_3 крім ключів і запальнички більше нічого не було;

- показами свідка ОСОБА_29 в судовому засіданні, який показав суду про те, що 12.09.2015 був День міста, він знаходився у себе вдома і, в вікні побачив, як 6-7 чоловік бігли за обвинуваченим ОСОБА_3 , там були, як дівчата, так і хлопці, серед яких був ОСОБА_30 молодший. В цей момент ОСОБА_3 кричав ім'я " ОСОБА_31 " і побіг в сторону натовпу. Коли всі бігли за ОСОБА_3 , ніякої бійки не було. У натовпі він бачив хлопця зі стільцем в руках, більше ніяких предметів в руках учасників події він не бачив. Ніяких синців у ОСОБА_3 він не бачив, так як між місцем події і вікнами його квартири велика відстань. По голосу він впізнав хлопців, які проживають з ним в одному районі, однак їх імена йому не відомі, а в хлопцеві, який тікав від натовпу, він розпізнав ОСОБА_3 , так як до цих подій він бачив його біля свого під'їзду. В той день ОСОБА_3 був одягнений в одяг темного кольору;

- показами свідка ОСОБА_32 в судовому засіданні, який показав суду про те, що 14.09.2015 він вирішив помити свій автомобіль «ВАЗ 2108», р/н НОМЕР_1 в зв'язку з чим приїхав на мийку, яка розташована на Донецькому шосе. На мийці була черга і він вирішив піти в кафе "12 Гравець" попити кави. Коли він йшов від мийки до кафе, то на паркані побачив металевий предмет довжиною близько 15 см., шириною приблизно 1 см., а коли його підняв, зрозумів, що це кастет. Після цього він поклав цей кастет в багажник свого автомобіля. Потім, не дожидаючись своєї черги на мийці, поїхав в район гіпермаркету "Епіцентр", так як дуже поспішав. Пізніше, перебуваючи на ринку "Озерка" він купив газету, в якій побачив оголошення, що шукають ніж і кастет, в зв'язку з чим він зателефонував за номером вказаним в оголошенні. З ним зв'язався адвокат обвинуваченого і призначив йому зустріч на 24.11.2015, в ході якої він передав йому знайдений кастет. Після цього адвокат в його присутності і в присутності двох понятих передав співробітникам міліції;

- протоколом огляду місця події від 13.09.2015 з фото-таблицею, згідно якого встановлено і оглянуте місце злочину - ділянка місцевості розміром близько 2*2 м., розташована на території ринку, між кафе "12 Гравець", автомийкою та електроопором, поблизу будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду даної ділянки місцевості виявлено пляму речовини бурого кольору, яка схожа на кров та вилучено: пляшку з-під шампанського "Asti"; пляшку з-під горілки "Nemiroff"; зішкріб бурого кольору на марлевому тампоні (том №. 1 а.с. 63-67);

- протоколом огляду від 13.09.2015, згідно якого оглянуті речі ОСОБА_10 , а саме: джинси синього кольору, які порізані на лицьовій поверхні і просочені речовиною бурого кольору, схожою на кров; ремінь чорного кольору зі шкірозамінника з металевою бляшкою; мокасини синього кольору зі слідами речовини бурого кольору (том №. 1 а.с. 68);

- протоколом огляду від 13.09.2015, згідно якого в приміщенні приймального відділення КЗ «Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні» ДОР, оглянуті добровільно видані ОСОБА_33 речі ОСОБА_10 , а саме: ремінь чорного кольору зі шкірозамінника із надписом «Valentino» зі слідами речовини бурого кольору; футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору (том №. 1 а.с. 69);

- висновком експерта № 1699 від 22.10.2015 за результатами судово-імунологічної експертизи, згідно якого, при визначенні групової приналежності крові потерпілого ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том № 1 а.с. 88-89);

- висновком експерта № 491к від 21.10.2015 за результатами судово-імунологічної експертизи, згідно якого, кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (том № 1 а.с. 90);

- протоколом огляду від 23.11.2015, згідно якого в приміщенні службового кабінету № 303 СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУ НП України в Дніпропетровській області оглянуті: добровільно надана ОСОБА_34 газета «Бесплатка» № 44 (096) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій на 31 сторінці у розділі «Розыскиваю» знаходиться об'ява щодо бійки, яка мала місце 13.09.2015 біля кафе «12 Гравець» по Донецькому шосе. Всіх очевидців та осіб, які знайшли кастет чорного кольору та ніж зі слідами крові просять зателефонувати за номером «102» та « НОМЕР_2 », а також ОСОБА_35 добровільно видав металевий предмет з напиленням чорного кольору зі слідами потертості, який має 4 сквозних отвори та за своїми зовнішніми характеристиками схожий на кастет. В ході огляду сторінка № 31 газети «Бесплатка» з об'явою та металевий предмет, схожий на кастет вилучені з метою долучення до матеріалів кримінального провадження (том №. 1 а.с. 113);

- висновком експерта № 4449-е від 22.09.2015 за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_3 , згідно якого у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох синців - на верхній та нижній повіці лівого ока з переходом в виличну область ліворуч, в завушній області праворуч, по задньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, по передньо-внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині; трьох ділянок осадження - в надбрівній області ліворуч, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при ударі об такий (такі) та частина яких, можливо з обмеженою контактуючою поверхнею. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження, на підставі п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), яким могла бути і рука стиснута в кулак, нога взута у взуття, частина при ударі об такий (такі) та частина яких, можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути і кастет. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, встановити послідовність їх нанесення не представляється можливим у зв'язку із відсутністю судово-медичних даних. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що йому було спричинено не менш як від 5-ти механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина при ударі об такий (такі) та частина яких, можливо з обмеженою контактуючого поверхнею. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння (синці брудно-синюшного кольору, без чітких меж; ділянки осадження під буро-червоною коринкою, вище рівня оточуючої шкіри, яка відшаровується по периферії) виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 3-5 діб до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий в постанові. Виявлені у нього тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках, доступних для нанесення їх власною рукою (том № 1 а.с. 91-92);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 з фото-таблицею, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_3 в присутності понятих, захисника та судово-медичного експерта ОСОБА_36 розповів про спричинення ним тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_10 та показав механізм нанесення ним удару ножем ОСОБА_10 , заподіявши останньому колото-різане тілесне ушкодження, після якого ОСОБА_10 впав на землю (том № 1 а.с. 93-98);

- висновком експерта № 816/ЛЕ/215 від 09.11.2015 по факту смерті ОСОБА_10 , відповідно до якого на передній поверхні правого стегна колото-різане поранення, що переходить на черево, проникає в черевну порожнину по ходу раньового каналу, ушкоджено стегнову вену, петлі кишко вика, очеревину. При судово-криміналістичному дослідженні шматка шкіри з раною на передній поверхні правого стегна з трупа, ушкодження носить характер колото-різаної рани, в більшій мірі різаної, яке заподіяне сплощеним предметом, маючим гостро ріжучу крайку (лезо) та володіючи ріжучими властивостями. Про інші конструктивні особливості травмуючого предмету (ширину клинка, товщину обуха) судити не представляється можливим. Додаткові надрізи шкіри по краю рани, більш вірогідно, могли утворитися при подальшому зануренні, або вилучені клинкового знаряддя в рані, з тисненням на його ріжучу крайку та можливою незначною зміною його положення. Виявлене тілесне ушкодження могло утворитися в термін, в казаний в постанові, тобто 12.09.2015. Проникаюче колото-різане поранення стегна та черева з ушкодженням магістральних судин та кишковика відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть потерпілого настала від колото-різаного поранення правого стегна та черева з ушкодженням судин та внутрішніх органів, що ускладнилося крововтратою, що підтверджується даними дослідження трупа. Проникаюче колото-різане поранення стегна та черева з ушкодженням магістральних судин та кишковика відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження в області тіла потерпілого було спричинено однією механічною дією (ударом) колючо-ріжучим предметом. При судово-криміналістичному дослідженні шматка шкіри з раною на передній поверхні правого стегна з тупа, ушкодження носить характер колото-різаної рани, в більшій мірі різаної, яке заподіяне сплющеним предметом, маючим гостро ріжучу крайку (лезо) та володіючи ріжучими властивостями. Додаткові надрізи шкіри по краю рани, більш вірогідно, могли утворитись при подальшому зануренні або вилучені клинкового знаряддя в рані, з тисненням на його ріжучу крайку та можливою незначною зміною його положення. Проникаюче колото-різане поранення стегна та черева з ушкодженням магістральних судин та кишковика відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебуває в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Під час нанесення ушкодження потерпілий був звернений передньою поверхнею тіла до травмуючого фактору. За даними історії хвороби (13.09.2015 в 11:20 годині наступила зупинка серцевої діяльності. Реанімаційні заходи проводились на протязі 30 хвилин в повному обсязі, ніякого ефекту не дали. 13.09.2015 в 11:50 годині констатована біологічна смерть). При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлено: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При експертизі виявлено світло-клітинну аденому над нирки. Дана патологія ніяким чином не вплинула на смерть потерпілого. Відповісти на запитання щодо спричинення тілесних ушкодження потерпілому при обставинах, на які вказав ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту, не можливо, оскільки підозрюваний в ході проведення слідчого експерименту конкретно не можливо вказати, яким чином він тримав ніж, тобто де був ріжучий край, де був обух та не бачив конкретно в яку частину тіла спричинене тілесне ушкодження. За даними експертизи трупа, раньовий канал іде знизу вверх, спереду назад та згідно даних медико-криміналістичного дослідження, надрізи шкіри по краю рани, більш вірогідно, могли утворитись при подальшому зануренні або вилученні клинкового знаряддя в рані, з тисненням на його ріжучу крайку та можливою незначною зміною його положення (том № 1 а.с. 99-102).

Судовий експерт ОСОБА_37 в судовому засіданні в повному обсязі підтвердив висновок експерта № 816/ЛЕ/215 від 09.11.2015 та зазначив, що виявлене у потерпілого тілесне ушкодження заподіяно від однієї механічної дії колючо-ріжучим предметом;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.10.2015 з фото-таблицею, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_3 в присутності понятих, захисника та судово-медичного експерта ОСОБА_38 розповів про спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 та ще трьома чоловіками та показав механізм нанесення йому 3-5 ударів по потиличній та теменній частині голови та трьох ударів по спині. Після чого він підібрав ніж та махнув ним наодмаш, побіг вперед, в цей момент його вдарили стільцем по задній правій частині тулубу та по правій руці, а також по ліктьовому суглобу лівої руки вдарила та розбилась порожня скляна пляшка (том № 1 а.с. 103-110);

- додатковим висновком експерта № 5155-е від 10.11.2015 за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_3 , згідно якого, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох синців - на верхній та нижній повіці лівого ока з переходом в виличну області ліворуч, в завушній області праворуч, по задньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, попередньо-вушній поверхні правого плеча у верхній третині; трьох ділянок осадження - в надбрівній області ліворуч, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу. Локалізація та характер тілесних ушкоджень не суперечать механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту (том № 1 а. с. 111-112);

- комісійним висновком № 251 від 13.11.2015 по результатам судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння хронічним психічним захворюванням не страждав і в даний час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. В період часу, що ставиться до інкримінованому йому діянню, випробуваний не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності. За своїм психічним станом в той час він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує (том № 1 а. с. 119-121).

Покази свідка ОСОБА_39 , яка є матір'ю обвинуваченого, судом до уваги не приймаються, оскільки остання свідком спричинення її сином тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 не була.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні зазначила, що в момент події вона була на лікарняному і перебувала в кооперативі "Зелена галявина", який знаходиться в Новомосковському районі Дніпропетровський області, а додому приїхала через добу після того, що сталося. Вона особисто намагалася розібратися в ситуації, що склалася, так як хотіла повернути дуже цінний, як пам'ять наручний годинник ОСОБА_3 , який пропав після бійки. Про крадіжку мобільного телефону їй нічого не відомо і ніякого телефону вона нікому не повертала.

Покази свідка ОСОБА_40 , судом до уваги не приймаються, оскільки остання свідком спричинення обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 не була.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні зазначила, що за декілька днів до подій, вона, знаходячись на місці свого працевлаштування - в перукарні, в обідній час, біля пункту розливного пива бачила, як ОСОБА_3 танцював з ножем в руках.

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах підтриманого прокурором обвинувачення в суді правильно кваліфіковані за ст. 124 КК України як такі, що виразилися в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав брати під сумнів покази допитаних у суді обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 та ОСОБА_32 у суду немає.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 , а також ОСОБА_8 законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_11 підтримали обвинувачення в раніше пред'явленому об'ємі, вваживши правильною кваліфікацією дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України, як такі що виразилися у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 .

Однак, суд вважає невірною кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки в діях обвинуваченого наявний склад злочину, передбаченого ст. 124 КК України, що виразився в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, з огляду на наступне.

З об'єктивної сторони ст. 121 КК України тілесне ушкодження характеризується: 1) дією або бездіяльністю у виді посягання на здоров"я іншої людини, 2) наслідками у виді спричинення тілесних ушкоджень, 3) причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідками.

Суб'єктивна сторона даного злочину полягає тільки в прямому умислі, а якщо діяння вчинено у разі перевищення меж необхідної оборони, то дії винного слід кваліфікувати за ст. 124 КК України.

Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В ході досудового та судового слідства було встановлено, що в ході виниклого конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_3 , потерпілим та двома раніше не знайомими йому чоловіками, ОСОБА_3 отримав від потерпілого удар кастетом в обличчя з лівого боку, від якого його розвернуло у правий бік приблизно на 1800 та останній впав на землю, побоюючись за своє життя ОСОБА_3 , підняв з землі ніж та наодмаш махнув в сторону потерпілого ОСОБА_10 , спричинивши останньому тілесне ушкодження в області передньої поверхні правого стегна. Наведені обставини підтвердженні показами обвинуваченого, та свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 . Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 , сприйнявши дії потерпілого ОСОБА_10 , як реальну загрозу його життю та здоров'ю, вдався до заходів захисту і при цьому завдав потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тим самим заподіявши явно більшу шкоду, ніж це було необхідно для відвернення посягання.

Згідно ч.3 ст. 36 КК України: «Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту».

Згідно п. 5) постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону»: « Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.»

Правильно встановивши фактичні обставини справи щодо нанесення потерпілому ОСОБА_10 удару, суд приділяє належної уваги оцінці суб'єктивної сторони злочину, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 , зокрема спрямованості його умислу, що стало підставою передчасного висновку потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , а також ОСОБА_8 законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , про те, що ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.

При цьому суд враховує, фактичні обставини справи, а також, те, що особисто обвинувачений ОСОБА_3 категорично і послідовно заперечував умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а лише захищав себе з використанням ножа від побоїв потерпілого ОСОБА_10 та інших осіб, а інших доказів, які би спростовували показання обвинуваченого і ставили під сумнів їх правдивість по справі не зібрано.

Що ж стосується заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, то судом встановлено, що ці тілесні ушкодження настали внаслідок сутички, в ході якої потерпілий ОСОБА_10 наніс ОСОБА_3 удар кастетом в область обличчя, інші особи, кидали в нього скляні пляшки, стілець, що змусило обвинуваченого побоюючись за своє життя захищатись.

Із показань самого обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що умислу спричиняти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому він не мав. Ці обставини підтверджуються іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема показами свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , даними протоколу слідчого експерименту від 13.10.2015, згідно якого обвинувачений ОСОБА_3 показав механізм нанесення ним удару ножем ОСОБА_10 , заподіявши останньому колото-різане тілесне ушкодження (том № 1 а.с. 93-98); даними протоколу слідчого експерименту від 20.10.2015, згідно якого обвинувачений ОСОБА_3 розповів та показав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 та ще двома чоловіками, після чого він підібрав ніж та махнув ним наодмаш, побіг вперед, в цей момент його вдарили стільцем по задній правій частині тулубу та по правій руці, а також по ліктьовому суглобу лівої руки вдарила та розбилась порожня скляна пляшка (том № 1 а.с. 103-110); висновком експерта № 4449-е від 22.09.2015, згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при ударі об такий (такі), частина яких, можливо з обмеженою контактуючої поверхнею, яким міг бути і кастет (том № 1 а.с. 91-92), та додатковим висновком експерта № 5155-е від 10.11.2015, згідно якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 не суперечать механізму їх утворення, на який вказує обвинувачений ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту (том № 1 а.с. 111-112).

В суді не знайшло свого підтвердження наявності умислу у обвинуваченого ОСОБА_3 на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Обвинувачений захищався та перевищив межі необхідної оборони, використавши для свого захисту ніж, яким було спричинено тілесні ушкодження.

З огляду на вказане, суд вважає, що дії ОСОБА_3 , правильно кваліфіковані за ст. 124 КК України, як такі, що виразилися в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 у разі перевищення меж необхідної оборони, так обвинувачений, захищаючи своє життя та здоров'я від посягань потерпілого ОСОБА_10 , в ситуації, яка склалася, побоюючись, за своє життя, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 при перевищенні меж необхідної оборони.

Таким чином, за наведених вище обставин суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні вказаного злочину ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даного кримінального провадження.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази у своїй сукупності і взаємозв'язку є допустимими, достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення. Соціальну характеристику особи становлять професія, фах, посада, ставлення до праці чи навчання, наявність сім'ї, ставлення до інших членів суспільства, поведінка на роботі, в побуті, додержання вимог суспільного співжиття тощо. Соціальна спрямованість особи виражає коло її інтересів, потреб, світогляд, загальний культурний розвиток, сукупність принципів і мотивів поведінки. У правовому аспекті особу винного характеризує наявність ознак загального і спеціального суб'єкта, судимості, множинності вчинених ним злочинів тощо.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України визнав повністю, цивільні позови представника потерпілої в інтересах потерпілої ОСОБА_5 та законного представника малолітньої потерпілої в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 визнав частково, раніше не судимий, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Перебуває в програмі «ЗПТ Метадол» з 17.01.2012. Приймає метадол, добова доза 100 мг., останній прийом 11.09.2015. Потребує в плановій детоксикації», перебуває на диспансерному обліку у Дніпропетровському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом з 12.08.2010 із діагнозом ВІЧ інфекція, ІІІ клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит «С». СД4 від 18.05.2015 - 19%, 384 кл., ВН від 14.04.2014 - більше 40 РНК копій/мл, з 18.11.2013 призначена АРТ-терапія: вирокомб, алувиа. Прийом АРВ-препаратів безперервний, довічний, пропуск прийому препаратів не допустимо, страждає гіпертонічною хворобою ІІ ступеню - Криз, під час тримання в умовах СІЗО хворів на - Пневмонію, з 2000 по 2001 р.р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, є єдиним сином своєї матері - ОСОБА_39 , яка є пенсіонером і має хворобливий стан здоров'я.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України суд відносить: хворобливий стан його здоров'я, повне визнання вини, щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі та позовні заяви представника потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 та законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 задовольнити в повному обсязі; позицію потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 ,законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , які підтримали обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, тобто за ч.2 ст. 121 КК України та просили призначити максимальне покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України із повним відшкодуванням цивільних позовів; обвинувачений ОСОБА_3 просив суд суворо не карати, не позбавляти його волі та надати можливість відшкодувати шкоду потерпілим; захисник ОСОБА_7 просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком 1 рік із частковим задоволенням цивільних позовів.

Крім вказаного, суд враховує дані про особу ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 124 КК України. Разом із наведеним, суд, враховуючи вищенаведені обставини, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку про доцільність на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) зарахувати один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також, на підставі ч. 1 п. 1) ст. 72 КК України, ст. 73 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк основного покарання у виді обмеження волі попереднє ув'язнення - час тримання під вартою в період з 16.09.2015 по 01.03.2016 включно, що складає 168 днів та становить 5 місяців 15 днів, а саме: 1-му дню позбавлення волі відповідають 4-ри дня обмеження волі, що становить 672 дні та складає 1 рік 10 місяців обмеження волі, у зв'язку з чим строк основного покарання у виді обмеження волі обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає можливим обмежити межами строку його попереднього ув'язнення. При цьому, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, з огляду на наведене у суду відсутні підстави для призначення ОСОБА_3 максимального строку покарання у виді обмеження волі.

Представником потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок смерті її брата в розмірі 200 000.00 гривень.

Законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок смерті її батька в розмірі 300 000.00 гривень.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Потерпіла ОСОБА_5 вказала про заподіяння їй моральної шкоди, яку оцінює в сумі 200 000.00 гривень як страждання, які вона зазнала у зв'язку з вбивством свого брата ОСОБА_10 .

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8 позовні вимоги в інтересах малолітньої потерпілої підтримала в повному обсязі та вказала про заподіяння малолітній потерпілій ОСОБА_11 моральної шкоди, яку оцінює в сумі 300 000.00 гривень як страждання, які малолітня потерпіла зазнала у зв'язку з вбивством свого батька ОСОБА_10 .

Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги в інтересах потерпілої ОСОБА_5 та малолітньої потерпілої ОСОБА_11 визнав частково в частині відшкодування витрат на поховання.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги представника потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину та позовні вимоги законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Така шкода, виходячи з п. 1) і п. 2) ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному більш і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я і в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Фізична особа, дією чи бездіяльністю якого порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язана вчинити необхідні дії для його негайного відновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України).

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, заподіяної його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України) .

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заволодіння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Межі, за якими оборона стає перевищеною, завжди визначаються судом залежно від конкретних обставин і характеру посягань. Проте у всякому разі, коли межі необхідної оборони були перевищені і внаслідок цього завдана шкода особі, яка перед тим чинила посягання на особу, що змушена була захищатися, повинна відшкодовуватися особою, діями якої межі необхідної оборони були перевищені.

При вирішенні цього питання необхідно враховувати, що поведінка потерпілого у даному разі була спровокована посяганням його як нападаючої особи. Поведінка нападаючого за своїм характером протиправна і за своєю зовнішньою подібністю може сприйматися як вияв відомого тільки нападаючому протиправного наміру. За таких обставин навряд чи можна говорити про можливість повного відшкодування шкоди, завданої при перевищенні меж необхідної оборони. Вина потерпілого у даному разі цілком очевидна, тому і відшкодування шкоди має бути співрозмірним із ступенем цієї вини.

Вирішуючи позовну заяву представника потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про наявність у потерпілої ОСОБА_5 моральних переживань у зв'язку зі смертю брата, що негативно позначилися на її моральний стан, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у зв'язку із характером і глибиною моральних страждань, які перенесла потерпіла ОСОБА_5 , їх тривалістю, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості суд, вважає, що заявлена сума 200 000.00 гривень, як компенсація моральної шкоди, є явно завищеною, тому з обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, на її користь підлягає стягненню сума в розмірі 50.000 гривень. В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Вирішуючи позовну заяву законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , суд приходить до висновку про наявність у малолітньої потерпілої моральних переживань у зв'язку зі смертю батька, що негативно позначилися на її моральний стан, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у зв'язку із характером і глибиною моральних страждань, які перенесла малолітня потерпіла ОСОБА_11 , їх тривалістю, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості суд, вважає, що заявлена сума 300 000.00 гривень, як компенсація моральної шкоди, є явно завищеною, тому з обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, на її користь підлягає стягненню сума в розмірі 150 000.00 гривень. В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до п. 9) ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ст. 124 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 10 місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) зарахувати один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та на підставі ч. 1 п. 1) ст. 72 КК України, ст. 73 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк основного покарання у виді обмеження волі попереднє ув'язнення - час тримання під вартою в період з 16.09.2015 по 01.03.2016 включно, що складає 168 днів та становить 5 місяців 15 днів, а саме: 1-му дню позбавлення волі відповідають 4-ри дня обмеження волі, що становить 672 дні та складає 1 рік 10 місяців обмеження волі, у зв'язку з чим вважати обвинуваченого ОСОБА_3 таким, який повністю відбув призначене покарання у виді обмеження волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши негайно з-під варти в залі суду.

Позовну заяву представника потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_4 від 14.05.1998) на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000.00 (п'ятдесят тисяч) гривень.

В задоволенні позовної заяви представника потерпілої ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 в іншій частині - відмовити.

Позовну заяву законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_41 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_4 від 14.05.1998) на користь ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000.00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

В задоволенні позовної заяви законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_11 в іншій частині - відмовити.

Речові докази:

- пляшка з-під шампанського «Асті», дві пластикові пляшки з-під пива «Жигулівське», пляшка з-під горілки «Неміров», змив речовини бурого кольору на марлевому тампоні та контрольний зразок, металевий предмет чорного кольору, розміром 108*42 мм., з чотирма сквозними отворами - знищити (том № 1 а.с. 114-115, 116, 117, 118);

- джинси синього кольору, ремінь з металевою бляшкою чорного кольору, мокасини синього кольору, ремінь «Валентино» зі шкірозамінника з металевою бляшкою чорного кольору, чорна футболка - повернути за належністю ОСОБА_8 (том № 1 а.с. 114-115, 116).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_42

Попередній документ
56189698
Наступний документ
56189700
Інформація про рішення:
№ рішення: 56189699
№ справи: 199/9322/15-к
Дата рішення: 01.03.2016
Дата публікації: 06.04.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження