28.12.2015 Справа №607/18567/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12015210010002533 про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Застінка Тернопільського району, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
12 вересня 2015 року близько 21.30 год. водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 , наблизився вулицею Купчинського в м. Тернополі, до регульованого перехрестя із вулицею 15 Квітня, коли світлофор подав дозволений для руху зелений сигнал, він розпочав рух автомобілем та виїхав на вказане перехрестя з наміром виконати поворот ліворуч і надалі рухатися вулицею 15 Квітня в бік Збаразького кільця. Однак під час руху водій ОСОБА_6 в порушення п.п.2.3.,10.1.,16.2. ПДР України, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який переходив проїзну частину на дозволений для його руху зелений сигнал світлофора. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, пояснив суду, що 12 вересня 2015 року близько 21.30 год. він керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 , наблизився вулицею Купчинського в м. Тернополі, до регульованого перехрестя із вулицею 15 Квітня, коли світлофор подав дозволений для руху зелений сигнал, він розпочав рух автомобілем та виїхав на вказане перехрестя з наміром виконати поворот ліворуч і надалі рухатися вулицею 15 Квітня в бік Збаразького кільця. Однак під час руху він, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який переходив проїзну частину на дозволений для його руху зелений сигнал світлофора. Додатково пояснив, що він примирився із потерпілим ОСОБА_4 , повністю відшкодував заподіяні ним матеріальні та моральні збитки, просить суд закрити дане кримінальне провадження на підставі ст.46 КК України.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105», в порушення ПДР України, здійснив наїзд на нього як на пішохода, коли він переходив проїзну частину дороги на дозволений для нього зелений сигнал світлофора. В результаті наїзду він отримав тілесні ушкодження. Крім того просить суд у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 відшкодував йому спричиненні збитки, а також те, що він примирився з ним - закрити дане кримінальне провадження на підставі ст.46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 , визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечив щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, суд прийшов до висновку, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження підлягає закриттю за примиренням винного з потерпілим, виходячи з наступного.
Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності і є не судимим, примирився з потерпілим, про що у судовому засіданні подано відповідні заяви.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин вчинений обвинуваченим класифікується, як злочин невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинуваченим добровільно відшкодовано потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду, і потерпілий претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає.
За таких обставин, суд, прийшов до висновку, що ОСОБА_6 , слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження про його обвинувачення підлягає закриттю, з підстав передбачених ст.46 КК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні в сумі 768,00 грн. відшкодовані обвинуваченим ОСОБА_6 в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.284 КПК України, ст.ст.12,46 КК України, Суд,-
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12015210010002533 про обвинувачення ОСОБА_6 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1