29.01.2016 Справа №607/15025/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12015210010002049 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , росіянина, громадянина Росії, з вищою освітою, не працюючого, раніше судимого:
- 16.06.2009 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч.2 ст.191 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
26.07.2015 року близько 15.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в складському приміщенні, яке орендує ОСОБА_5 , що розташоване по АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав металобрухт - мотор масою 196 кг. та редуктор масою 350 кг., які належать ОСОБА_5 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 1747,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю, пояснив суду, що 26.07.2015 року близько 15.00 год. він, перебуваючи в складському приміщенні, яке орендує ОСОБА_5 , що розташоване по АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав металобрухт - мотор масою 196 кг. та редуктор масою 350 кг.
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше судимого, щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, що пом'якшує покарання. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді однієї тисячі двадцяти гривень штрафу.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1