17.06.2013 Справа №607/9820/13-к
Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Багрія Т.Я.
при секретарі Стус К.І. з участю:
прокурора Топилко І.Б.,
захисника ОСОБА_1
під час відкритого підготовчого судового засідання кримінального провадження №607/9820/13-к стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді головного лікаря комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер», жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, про обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, -
встановив:
ОСОБА_2 розпорядженням голови Тернопільської обласної ради №98 призначений з 6 квітня 2001 року головним лікарем комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер» та головою лікарсько-консультативної комісії Бережанського обласного протитуберкульозного диспансеру з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками. В березні 2013 року ОСОБА_2 при розмові з ОСОБА_3 повідомив йому, що він може отримати групу інвалідності та отримувати пенсію, але для цього йому необхідно отримати медичний висновок лікарсько - консультативної комісії та направлення на медико - соціальну експертну комісію. В цей же час, під час спілкування з ОСОБА_3, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на використання службового становища всупереч інтересам служби, спрямований на вимагання та одержання від нього хабара в значному розмірі за видачу медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК хворого ОСОБА_3 Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 поставив ОСОБА_3 вимогу, що за видачу відповідного медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК ОСОБА_3 повинен передати йому 3500 гривень хабара, оскільки в іншому випадку він не буде видавати відповідного медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК ОСОБА_3
ОСОБА_3 знаючи, що ОСОБА_2 перебуває на посаді головного лікаря комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер» і одночасно є головою ЛКК, завдяки своєму службовому становищу наділений повноваженнями, щодо видачі висновку ЛКК та направлення на МСЕК, розцінюючи його дії як вимагання хабара, вважаючи, що невиконання злочинних вимог ОСОБА_2 може призвести до настання шкідливих наслідків для його прав та законних інтересів, а саме у неотриманні відповідного медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК, був вимушений погодитися на злочинні вимоги ОСОБА_2, щодо дачі йому хабара в сумі 3500 гривень. Для досягнення злочинного умислу ОСОБА_2 16 квітня 2013 року зустрівся з ОСОБА_3 на території комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер» по вул.Підлісна, 26а в с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, де домовився про огляд ОСОБА_3 лікарем урологом ОСОБА_4, а також після огляду отримав від лікаря - уролога ОСОБА_4 довідку з діагнозом ОСОБА_3
ОСОБА_5 18 квітня 2013 року під час розмови з ОСОБА_3, повторно вимагав у нього кошти в сумі 3500 гривень в якості хабара за видачу ним відповідного медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК, на що ОСОБА_3 відповів, що надасть кошти в разі отримання вищевказаних документів. ОСОБА_2 22 квітня 2013 року повідомив ОСОБА_3, щоб він 24 квітня близько 09-00 год. прибув до комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер» по вул.Підлісна, 26а в с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області та взяв з собою 3500 гривень для передачі йому як хабара за видачу ним відповідного медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК ОСОБА_3
ОСОБА_3 24 квітня 2013 року, виконуючи вимогу ОСОБА_2, взявши грошові кошти в сумі 3500 гривень, близько 10-00 год. прибув до комунальної установи Тернопільської обласної ради «Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер» по вул.Підлісна, 26а в с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, де передав грошові кошти в сумі 3500 грн. ОСОБА_2, як хабар за видачу ним медичного висновку ЛКК та направлення на комісію МСЕК ОСОБА_3, де в подальшому був затриманий працівниками УМВС України в Тернопільській області. Таким чином ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою хабара, поєднане з вимаганням хабара, за виконання в інтересах того хто дає хабара будь-якої дії з використанням службового становища (в редакції 2011 року).
Під час підготовчого судового засідання прокурор надав суду угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим, згідно з якою ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні та добровільно відшкодувати судові витрати пов'язані з проведенням під час досудового розслідування хімічної та технічної експертиз в сумі 1174 грн. 04 коп. Згідно з угодою сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання передбаченого ч.3 ст.368 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки і звільнення його, відповідно до ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, тривалість якого встановить суд, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, які будуть визначені судом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.468, ч.2, ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_2 обвинувачений за ч.3 ст.368 КК України, яке на підставі ч.4 ст.12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що угода про визнання винуватості укладена між ним і прокурором добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України та його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним і прокурором.
Прокурор пояснив, що угода про визнання винуватості добровільно укладена між ним і обвинуваченим, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він розуміє, що для прокурора наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України.
Із змісту угоди вбачається, що вона відповідає вимогам ст.472 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини передбачені ст.470 КПК України. Враховуючи наведене суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між сторонами необхідно затвердити і призначити обвинуваченому покарання передбачене ч.3 ст.368 КК України, узгоджене ними.
Керуючись п.5 ч.9 ст.100, ч.4 ст.174, п.1 ч.3 ст.314, ч.3 ст.315, ч.1 ст.369, ст.370, ч.1 та ч.2 ст.371, ст.373-376, п.1 ч.1 ст.392, ст.393-395, п.2 ч.1 ст.468, ч.2, ч.4, ч.5 ст.469, ст.470, ст.472, ч.2 ст.473, ч.2, ч.3, ч.4, ч.6, ч.7 ст.474, ст.475, ст.476, ч.1-3 ст.532, ст.533, ч.1 та ч.2 ст.535 КПК України, суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 червня 2013 року укладену між прокурором в кримінальному провадженні - начальником відділу прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді п'яти років позбавлення волі з випробуванням та з іспитовим строком на три роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Застосований ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Сливки Л.М. від 25 квітня 2013 року до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту, на строк до 23 червня 2013 року, скасувати.
Скасувати накладений ухвалою від 25 квітня 2013 року постановленою слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Сливкою Л.М. арешт на: грошові кошти в сумі 3500 гривень купюрами 200 гривень серії ЕД №9517147; 200 гривень серії ЗГ №7466249; 200 гривень серії ЕШ №9440843; 200 гривень серії ВЖ №9261211; 200 гривень серії ЄЖ №8635535; 200 гривень серії ЄБ №6956797; 200 гривень серії ЗВ №0739789; 200 гривень серії ЄИ №2798241; 200 гривень серії 33 №4300885; 200 гривень серії ЄБ №6168330; 200 гривень серії АЖ №4646392; 200 гривень серії ЄЩ №391235; 200 гривень серії ЄЩ №7064304; 200 гривень серії ЕВ №0056929; 100 гривень серії КИ №7674600; 100 гривень серії БМ №8605771; грошові кошти в сумі 700 доларів США; грошові кошти в сумі 3778 гривень, налені ОСОБА_2; медичні документи та 4 рентгензнімки ОСОБА_3; змиви з долонь рук ОСОБА_2
Речові докази:
· гроші в сумі 3500 гривень купюрами: 200 гривень серії ЕД №9517147; 200 гривень серії ЗГ №7466249; 200 гривень серії ЕШ №9440843; 200 гривень серії ВЖ №9261211; 200 гривень серії ЄЖ №8635535; 200 гривень серії ЄБ №6956797; 200 гривень серії ЗВ №0739789; 200 гривень серії ЄИ №2798241; 200 гривень серії 33 №4300885; 200 гривень серії ЄБ №6168330; 200 гривень серії АЖ №4646392; 200 гривень серії ЄЩ №391235; 200 гривень серії ЄЩ №7064304; 200 гривень серії ЕВ №0056929; 100 гривень серії КИ №7674600; 100 гривень серії БМ №8605771; грошові кошти в сумі 500 гривень серії ВХ №1631933 повернути Управлінню державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Тернопільській області.
· марлеві тампони знищити;
· медичні документи - направлення на МСЕК №25 від 22 квітня 2013 року з висновком ЛКК, виписку з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 №25 від 22.04.2013 року, заключення втізіуролога від 16.04.2013 року, індивідуальну програму реабілітації хворого ОСОБА_3 від 22.04.2013 року, спрограму, копію медичного висновку лікаря дерматовенеролога ОСОБА_7, консультативне заключення ЦЛКК при Тернопільському обласному тубдиспансері та чотири рентген знімки ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок суду, який набрав законної сили, обов'язковий для виконання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає негайному виконанню. Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_8