29 лютого 2016 року м. Київ К/800/5070/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гамаліївської сільської ради Шосткінського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати нечинним та скасувати рішення 44 сесії 6 скликання Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області від 26.05.2015 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2»;
- зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення ОСГ на земельну ділянку № 2 площею 0,20 га, яка розташована в масиві біля ферми в с.Гукове Шосткинського райну Сумської області.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що після смерті ОСОБА_3, який був дідом позивача, останній прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні паї.
Навесні 2010 року односелець ОСОБА_4 передав позивачу у безстрокове користування земельну ділянку № 2, площею 0,2 га, яка розташована в масиві біля ферми в селі Гукове Шосткинського району. Цільове призначення цієї ділянки ведення особистого селянського господарства.
У 2015 році ОСОБА_4 написав офіційну відмову від вищезазначеної земельної ділянки.
05.05.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки, що перебувала у користуванні ОСОБА_4
Листом відповідача № 02-021 від 02.06.2015 позивачу повідомлено, що рішенням 44 сесії 6 скликання Гамаліївської сільської ради від 26.05.2015 вказану земельну ділянку передано в користування ОСОБА_2
Не погоджуючись з рішення 44 сесії 6 скликання Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області від 26.05.2015 позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР ) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з п. 34 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Нормами п. «б» ст.12 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Крім того, згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Судами встановлено, що рішення Гамаліївської сільської ради 6 скликання 44 сесії від 26.05.2015 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2» є законним, оскільки вся процедура його винесення, починаючи з прийняття відповідної заяви від громадян і завершуючи самим рішенням, яке прийнято правомочним складом Гамаліївської сільської ради, відбувалась в рамках відповідних нормативних актів, що регулюють це питання.
Враховуючи, що будь-яких правових підстав для володіння та користування спірною земельною ділянкою, окрім домовленості з її колишнім власником ОСОБА_1 надано не було, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока