"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/52928/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року,
У березні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2006 рік; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити переведення ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після досягнення пенсійного віку він набув право на призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, проте при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська застосовано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2006 рік.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо застосування при переведенні ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої були сплачені страхові внески за 2006 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити переведення ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з ІНФОРМАЦІЯ_1 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої були сплачені страхові внески за 2010 рік, з урахуванням фактично виплаченої позивачу з ІНФОРМАЦІЯ_1 року пенсії.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію по інвалідності з 18 вересня 1996 року.
Після досягнення пенсійного віку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року було направлено на адресу відповідача заяву про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у відповідь на яку відповідачем повідомлено про призначення позивачу пенсії у розмірі 1467,92 грн. у зв'язку з переведенням з одного виду пенсії на інший.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28 лютого 2012 року ОСОБА_4 було роз'яснено, що за матеріалами пенсійної справи його страховий стаж складає 41 рік 7 місяців 19 днів (по 31 листопада 2011 року), індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 складає 0,56138. Пенсія обчислена із наявної заробітної плати за період з 01 листопада 1998 року по 31 жовтня 2010 року з обчисленням індивідуального коефіцієнту заробітку - 2,72319.
При цьому, при розрахунку розміру пенсії відповідачем використаний показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивача було переведено з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший вид пенсії (за віком), тобто фактично призначено нову пенсію, а не перерахунок раніше призначеної, відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком повинен був виходити із показників середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої були сплачені страхові внески за 2010 рік, який передував зверненню позивача із заявою про призначення пенсії.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Проте повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанції не можна.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Проте, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій зазначених вимог не врахували та не з'ясували на підставі якого закону була призначена пенсія позивачу до звернення про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та чи мало місце переведення позивача з призначеного на підставі Закону № 1058-ІV виду пенсії на інший.
Не врахування судами попередніх інстанцій зазначених вище положень законодавства та не встановлення в судовому процесі усіх обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.Л. Іваненко
Судді: М.І. Мойсюк
В.В. Тракало